Ухвала суду № 137254868, 08.06.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5807/18

Провадження № 1-в/346/135/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого-судді ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

представника адміністрації колонії ОСОБА_5

засудженого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, одруженого, раніше судимого: 05.12.2012 року Косівським районним судом Івано-Франківської області за ч.1 ст. 263 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1 700 грн.; 08.07.2013 року вказаним судом за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 263 КК України, на підставі ст. ст. 70, 71 КК України остаточне покарання визначено у виді позбавлення волі на строк 2 роки 30 днів; 12.11.2015 року Косівським районним судом Івано-Франківської області за ч.1 ст. 246 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн.; засудженого 13.04.2021 року Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання визначено у виді позбавлення волі на строк 12 років; зараховано відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 15.08.2018 року до вступу вироку в законну силу з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі; ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 29.06.2021 року вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13.04.2021 року змінено, зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 05.07.2018 року по 19.11.2018 року включно з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі, а з 20.11.2018 року по 29.06.2021 року включно з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі,-

в с т а н о в и в :

в поданні зазначено, що засуджений ОСОБА_6 (початок строку відбування якого: 15.08.2018 року, кінець строку: 06.01.2028 року), під час тримання в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» допускав порушення вимог режиму утримання, за що накладено одне стягнення, яке погашено. З 31.01.2019 року утримувався в дільниці СІЗО ДУ «Коломийська ВК (№ 41)», допускав порушення вимог режиму утримання, за що накладено одне стягнення, яке погашено, заохочення не оголошувались. З 02.06.2021 року утримувався в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)», за час якого не допускав порушень вимог режиму утримання, дисциплінарні стягнення не накладались. За час відбування покарання в ДУ Городищенська виправна колонія (№ 96 ) з 11.08.2021 року засуджений допускав порушення вимог режиму утримання, за що накладено 5 стягнень, два з яких зняті в порядку заохочень, інші - погашено, оголошено 7 заохочень. В ДУ «Коломийська ВК (№ 41)» він відбуває покарання з 10.09.2024 року, за час відбування якого не допускав порушень встановленого порядку відбування покарання, дисциплінарні стягнення не накладались. Працевлаштований у виробничій майстерні установи, залучається в порядку черговості до робіт по благоустрою місць позбавлення волі. До роботи відноситься добросовісно, оголошено 3 заохочення. Зв`язок з рідними підтримує, отримує від них посилки. Засуджений відбув 3/4 строку призначеного покарання, вину у вчиненому злочині визнав повністю, заборгованості по виконавчих листах немає, довів своє виправлення. Тому наявні передбачені законом підстави для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання.

Представник адміністрації колонії в судовому засіданні подання підтримав.

Засуджений в судовому засіданні просить задовольнити вказане подання, оскільки він довів своє виправлення, залучається до робіт по благоустрою в порядку черговості, працевлаштований в установі.

Його захисник, адвокат ОСОБА_7 просить подання задовольнити, оскільки для цього є відповідні правові підстави, а в матеріалах особової справи засудженого містяться довідки та характеристики, які підтверджують факти, зазначені у поданні; адміністрація установи більшою мірою володіє даними щодо доведення виправлення засудженого; до останнього застосувались стягнення (догани), проте останнє з них датоване 12.04.2023 рок та погашене, а після цього в він мав лише заохочення, що свідчить про те, що він став на шлях виправлення.

Прокурор в судовому засіданні просить відмовити в задоволенні подання, оскільки за весь час відбування покарання на засудженого накладено 7 дисциплінарних стягнень ( у виді догани, суворої догани та ДІЗО); ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній та ризик ймовірної небезпеки для суспільства як середній, тому відсутні підстави для задоволення подання.

Вивчивши матеріали, які наявні в особовій справі засудженого, заслухавши пояснення вказаних учасників, суд дійшов таких висновків.

Згідно із п.2 ч.1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Відповідно до правил ч.1 ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Згідно з положеннями ч.2 вказаної статті умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Згідно з п.п.1, 2, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто досягнення мети передбаченої ст. 50 КК України.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Оскільки питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, то важливим питанням є ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці.

Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.

Між тим, примірна поведінка це не тільки пасивна форма поводження засудженого, що полягає в утриманні від порушення режиму відбування покарання, а й активна форма поведінки, котра за своєю суттю є намаганням своєю діяльністю виправити вину за скоєне кримінальне правопорушення.

Згідно з нормами закону, умовно-дострокове звільнення особи від відбування покарання повинно сприяти досягненню мети, передбаченої ст. 50 КК України - виправленню засудженого і запобіганню вчиненню нових злочинів.

В судовому засіданні встановлено, що засуджений ОСОБА_6 з 10.09.2024 року відбуває покарання в Державній установі «Коломийська виправна колонія (№41)» згідно з вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13.04.2021 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання визначено у виді позбавлення волі на строк 12 років; зараховано відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 15.08.2018 року до вступу вироку в законну силу з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі; ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 29.06.2021 року вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13.04.2021 року змінено, зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 05.07.2018 року по 19.11.2018 року включно з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі, а з 20.11.2018 року по 29.06.2021 року включно з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі відповідно до ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 року (том 1, арк. особ. справи № 60-76, 83-92).

Відповідно до характеристики від 02.04.2026 року, засуджений ОСОБА_6 в місцях позбавлення волі перебуває з 15.08.2018 року. Під час тримання в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» допускав порушення вимог режиму утримання, за що накладено одне дисциплінарне стягнення, яке погашено. З 31.01.2019 року утримувався в дільниці СІЗО ДУ «Коломийська ВК (№ 41)», під час якого допускав порушення вимог режиму утримання, за що накладено одне дисциплінарне стягнення, яке погашено, заохочення не оголошувались. З 11.08.2021 року відбував покарання в ДУ «Городищенська виправна колонія (№96)», за час якого допускав порушення порядку відбування покарань, за що накладено п`ять дисциплінарних стягнень, два з яких зняті в порядку заохочень, інші - погашено, оголошено 7 заохочень. В ДУ «Коломийська ВК (№ 41)» він відбуває покарання з 10.09.2024 року, за час відбування якого не допускав порушень встановленого порядку відбування покарання, дисциплінарні стягнення не накладались. Після прибуття в установу працевлаштований у виробничій майстерні, до роботи відноситься добросовісно; залучається в порядку черговості до робіт по благоустрою, які виконує вчасно і якісно, оголошено 3 заохочення. На бесіди виховного впливу реагує належно, у відношенні до працівників установи тактовний, з іншими засудженими не конфліктний. Приймає участь в реалізації програми диференційованого виховного впливу на засуджених «Підготовка до звільнення». В 2022 році реалізував ДВВ «Професія» та здобув професію Токар та Верстатник деревообробних верстатів (а.с. 2-4).

В характеристиці на засудженого ОСОБА_6 від 19.12.2023 року, затвердженої начальником ДУ «Городищенська виправна колонія (№96)», вказано, що засуджений бажає змінити своє життя, проте це бажання має поодинокий та несистематичний характер; стверджує, що має бажання брати участь у програмах/заходах, але за поведінкою особи чи з інших джерел інформації зрозуміло, що це не відповідає дійсності, або, відвідуючи заходи, особа не бере активної участі в діяльності групи, відвідує несистематично; за період відбування покарання не проявив готовність до самокерованої, загальноприйнятної у суспільстві поведінки; ризик вчинення повторно кримінального правопорушення оцінюється як середній, як й рівень ймовірної небезпеки для суспільства (том 2, арк. особ. справи № 2-4).

Суд звертає увагу, що згідно з даними довідки від 26.06.2024 року з особової справи, складеної начальником ДУ Городищенська виправна колонія (№ 96 ) , засіданням комісії цієї установи відмовлено засудженому ОСОБА_6 у застосуванні ст.101 КВК України ( 12.01.2022 року) та ст.82 КК України (17.01.2024 року), як такому, що не стає/не став на шлях виправлення (том 1, арк. особ. справи №149, частина ІІ; том 2, арк. особ. справи № 1, частина І; №19-20 частина ІІ).

В довідці завідувача медичної частини від 30.03.2026 року вказано, що ОСОБА_6 працездатний із працевлаштуванням (а.с. 12).

Відповідно до даних довідки №149 про працевикористання засудженого ОСОБА_6 у вересні 2024 року, з листопада по грудень 2024 року, у березні 2025 року, з червня по серпень 2025 року у відповідній графі відсутні будь-які дані, що стосуються його працевлаштування; у жовтні 2024 року, з січня по лютий 2025 року, з квітня по травень 2025 року, та з вересня 2025 року по лютий 2026 року працював та отримував заробітну плату (а.с. 10). Інформації про праце використання засудженого під час відбування покарання в інших установах виконання покарань матеріали особової справи не містять.

Згідно з даними копії цивільно-правового договору № 38 від 01.10.2024 року, укладеного між філією вказаної установи ДП Підприємство ДКВС України ( №131 ) (замовником) та ОСОБА_6 (виконавцем), замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати послуги з виготовлення кільцевої гірлянди малопомітної перешкод типу МПП10мх10мх1,4м, а замовник - оплатити надані послуги (том 2, арк. особ. справи 48 ).

З матеріалів особової справи також встановлено, що між ОСОБА_6 та ДУ «Коломийська виправна колонія (№41)» укладено цивільно-правові договори № Ц-20 від 01.01.2025 року, №Ц-41 від 03.02.2025 року, №Ц-89 від 01.04.2025 року №ц-118 від 05.05.2025 року та трудовий договір №Т-35 від 10.09.2025 року (том 2, арк. особ. справи 69, 70, 74, 76, 82-84).

Суд також враховує, що засуджені до позбавлення волі працюють у місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією установи. Засуджені залучаються до суспільно корисної праці з урахуванням наявних виробничих потужностей залежно від статі, віку, працездатності, стану здоров`я, спеціальності.

Засуджені до позбавлення волі залучаються до робіт з благоустрою установ, слідчих ізоляторів і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення установ та слідчих ізоляторів продовольством. До цих робіт засуджені залучаються в порядку черговості в неробочий час і не більш як на дві години на день.

Під сумлінним ставленням до праці необхідно розуміти добропорядне, відповідальне та чесне ставлення до покладених на особу трудових обов`язків; працьовитість, додержання правил трудового розпорядку, вимог трудового законодавства, правил охорони праці та техніки безпеки; бережливе використання певного обладнання, інструментів, матеріалів тощо.

Суд вважає, що залучення засудженого до виконання робіт з благоустрою, які не перевищують дві години на день, не свідчить про стійке сумлінне ставлення засудженого до праці та не вказує на те, що зусилля засудженого стати на шлях виправлення свідчать про необхідність умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, яке буде більшою мірою відповідати його меті та буде сприяти перевихованню засудженого, дозволить йому успішно інтегруватися в суспільство та стати для нього корисним та запобігти можливості вчинити нові правопорушення.

Відповідно до даних довідки про заохочення та стягнення засудженого від 02.04.2026 року за весь час відбування покарання засудженому ОСОБА_6 07.04.2022 року, 05.01.2024 року, 10.04.2024 року, 10.07.2024 року, 03.01.2025 року, 06.10.2025 року та 01.01.2026 року оголошено подяки (за сумлінну поведінку, добросовісне відношення до роботи); 05.10.2022 року, 04.01.2023 року та 05.10.2023 року достроково зняте раніше накладене стягнення; накладено 7 стягнень за порушення ПВР, зокрема 04.01.2019 року, 19.03.2020 року, 27.04.2022 року, 12.04.2023 року догани; 21.04.2022 року та 22.06.2022 року - суворі догани, а 06.07.2022 року 14 діб ДІЗО (а.с. 5, том, арк. особ. справи № 119)).

Слід зазначити, що застосування заходів заохочення полягає в тому, що основною підставою для прийняття рішення про їх застосування повинна бути об`єктивна оцінка всієї правомірної поведінки засудженого під час відбування покарання.

Суд звертає увагу на те, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання є його обов`язком відповідно до ст. 9 КВК України.

Крім того, обов`язковими умовами для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є відбуття визначених ч.3 ст.81 КК України частин покарання в залежності від ступеня тяжкості вчиненого злочину, форми вини та кримінального минулого засудженого.

Судом встановлено, що строк початку відбування покарання засудженому рахується з 15.08.2018 року, кінець строку 06.01.2028 року, призначеного судом покарання за умисний особливо тяжкий злочин (ч. 1 ст. 115 КК України).

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавленням волі на певний строк, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.

Суд враховує, що ОСОБА_6 відбуває покарання за вчинення декількох, в тому числі, умисного особливо тяжкого злочину, і хоча він відбув передбачений законом мінімум строку визначеного остаточного покарання для можливості звільнення умовно-достроково, проте, для умовно-дстрокового звільнення потрібні вагомі докази виправлення засудженого.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Критерієм сумлінної поведінки є неухильне дотримання всіх вимог режиму місця відбування покарання та виконання всіх покладених на засудженого обов`язків.

Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів та обладнання. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.

Прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.

Таким чином, на переконання суду, з врахуванням згаданих вище обставин справи, а також, враховуючи, засуджений неодноразово допускав порушення порядку відбування покарання, за що на нього накладалися дисциплінарні стягнення, ( в тому числі суворі догани та ДІЗО 14 діб), періодично був працевлаштований за договором ЦПХ лише з жовтня 2024 року ( 5 місяців), а за трудовим договором тільки з вересня 2025 року по лютий 2026 року, в даному випадку відсутні достатні правові підстави для застосування до засудженого ст. 81 КК України, оскільки процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним протягом всього перебування засудженого в установі виконання покарання. Вище зазначене свідчить про те, що засуджений не довів сумлінною поведінкою і ставленням до праці своє виправлення, що є підставою для умовно-дострокового звільнення. Під час розгляду подання не наведено конкретних переконливих даних про те, що процес виправлення засудженого досягнув тієї стадії, на якій відбування призначеного покарання перестає бути доцільним і його подальше виправлення можливе в умовах перебування на волі.

Враховуючи, що умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до дискреційних повноважень суду, суд приходить до висновку, що для досягнення цілей покарання умовно-дострокове звільнення, в даному випадку, не є виправданим. Тому в задоволенні подання слід відмовити.

На підставі наведеного, ст.6 КВК України, ст.81 КК України, керуючись ст. ст. 336, 371, 372, 376, 537, 539 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

в задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_6 , засудженого 13.04.2021 року Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України, до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років, - відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим - протягом семи днів з моменту вручення йому копії цієї ухвали.

Повний текст ухвали складено 10.06.2026 року о 09:10 год.

Головуючий суддя : ОСОБА_1