Рішення № 13725440, 07.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/59207.02.11 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр домофонізації «Цифрал –сервіс»

до          Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська мережа домофонів»

про          зобов’язання припинити дії

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача: не з’явились           

від відповідача: Мацюлевічус Г.О. –директор           

У судовому засіданні 07.02.2011р. на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр домофонізації «Цифрал –сервіс»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська мережа домофонів»про зобов’язання відповідача припинити дії по направленню абонентам позивача квитанцій на оплату послуг з технічного обслуговування домофону, та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2010р. порушено провадження у справі № 35/592, розгляд справи призначено на 17.12.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2010р. №35/592, на підставі ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 12.01.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2011р. №35/592, на підставі ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 31.01.2011р.

В судовому засіданні представником позивача було підтримано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, подане разом з позовною заявою.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд вирішив задовольнити вищевказане клопотання представника позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2011р., на підставі ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 07.02.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2011р., на підставі ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, вжито заходів до забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії.

Позивач в судове засідання 07.02.2011р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин відсутності суд не повідомив, заяв та клопотань до суду не подавав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про місце, дату та час судового засідання позивач був повідомлений належним чином, але в судові засідання ані позивач, ані його представники не з’явились, витребувані судом документи не надали.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цифрал-Сервіс»(надалі позивач) здійснює надання послуг по технічному обслуговуванню та ремонту системи обмеженого доступу (багатоквартирний домофон (БД) змонтований за адресою: м. Київ, вул. Маяковського, будинки №№ 63А, 72А, 11.

Замовником вищевказаних послуг є мешканці будинків №№ 63А, 72А, 11 по вул. Маяковського. Обслуговування відбувається на підставі однойменних договорів наступним шляхом: мешканці, перелік яких додається до договору, вносять щоквартально або один раз на рік плату за обслуговування системи обмеження доступу, а позивач зобов’язується здійснювати технічне обслуговування системи обмеження доступу, ліквідувати наявні недоліки у роботі системи обмеження доступу, здійснювати виїзд на об’єкт для виконання ремонтних робіт, вчиняти інші дії, передбачені п. 2.1. кожного з таких договорів.

На підтвердження наявності договірних відносин позивачем були надані: Договір №615 про надання послуг по технічному обслуговуванню та ремонту системи обмеження доступу від 01.05.2006р., Договір №1220 про надання послуг по технічному обслуговуванню та ремонту системи обмеження доступу від 10.11.2006р., Договір №7341 про надання послуг по технічному обслуговуванню та ремонту системи обмеження доступу від 24.03.2010р.

Оплата послуг позивача здійснюється мешканцями на підставі виставлених останнім квитанцій. Типова квитанція є іменною та друкується позивачем на білому аркуші паперу формату №4 який ділиться на дві умовні частини: перша містить готову квитанцію для оплати послуг позивача за квартал, а друга для оплати позивача за рік. Квитанції розкладаються позивачем у поштові скриньки мешканців –абонентів, а останні мають право на свій вибір сплатити одну із двох запропонованих квитанцій.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначив, що 19.11.2010р. до абонентського відділу позивача надійшов дзвінок від мешканців –абонентів, які проживають по вулиці Маяковського. Останні повідомили позивача, про надходження квитанції на оплату послуг по технічному обслуговуванню та ремонту системи обмеженого доступу, які відрізняються від квитанцій, що надаються позивачем.

Отримавши зразок вищевказаної квитанції, позивач виявив, що одержувачем сум є Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська мережа омофонів»(надалі відповідач), відсутній логотип позивача, вказано інший поточний рахунок, відсутнє призвіще абонента, зазначено лише номер будинку та квартири.

Позивачем було здійснено запит до органів статистики, із наданого витягу ЄДР вбачається, що відповідач є юридичною особою за законодавством України, зареєстрованою Солом’янською районною у місті Києві державною адміністрацією 01.11.2010р., номер запису про державну реєстрацію 100072020370, св. № А013777432, за адресою: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, б.11, кв. 25. Єдиним учасником та одночасно директором підприємства відповідача є фізична особа –громадянка України Мацюлевічюс Ганна Олегівна. Види господарської діяльності відповідача є ідентичними видам господарської діяльності позивача.

Позивач вказує, що відповідач є юридичною особою заснованою фізичною особою для досягнення шахрайських цілей останньої. У зв’язку з цим позивач звернувся до органів внутрішніх справ із заявою про вчинення злочину Мацюлевічюс Ганною Олегівною та вимогою порушити кримінальну справу за фактом шахрайства.

Позивач вважає, що інформація, викладена відповідачем у наданих мешканцями квитанціях вводить абонентів позивача в оману щодо припинення надання їм послуг з боку позивача пов’язаних з обслуговуванням системи обмеженого доступу, у випадку несплати такої квитанції.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадку, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним перед замовником за порушення договору (ст.. 902 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи позивач надає послуги по технічному обслуговуванню ремонту системи обмеженого доступу (багатоквартирний домофон) змонтований м. Київ, вул. Маяковського, будинки №№ 63А, 72А, 11 на підставі діючих Договорів укладених позивачем з мешканцями вказаних будинків.

Отже за вказаними Договорами позивач набув статусу виконавця вищевказаних послуг, який в свою чергу набуває право на отримання плати за надані послуги.

Відповідачем не було надано суду доказів на підтвердження того, що між позивачем та мешканцями будинків №№63А, 72А, 11 по вул. Маяковського були припинені в установленому законом порядку договірні відносини з приводу технічного обслуговування ремонту системи обмеженого доступу з вказаною вище адресою.

Також, відповідачем не було надано доказів на підтвердження наявності правових підстав щодо надання останнім квитанцій на оплату послуг по технічному обслуговуванню ремонту системи обмеженого доступу мешканцям будинків №№63А, 72А, 11 по вул. Маяковського, а також безпосереднього надання вказаних вище послуг мешканцям будинків №№63А, 72А, 11 по вул. Маяковського.

Таким чином, направлення відповідачем квитанцій на оплату послуг по технічному обслуговуванню ремонту системи обмеженого доступу мешканцям будинків №№63А, 72А, 11 по вул. Маяковського є безпідставним та неправомірним.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються шляхом, в тому числі, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу порушення.

Відповідно до ст.. 15 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомленням суб’єктом господарювання безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб’єкта господарювання. Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також істотні умови договору; містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб’єкта господарювання; приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають; містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач своїми діями ввів в оману мешканців будинків №№63А, 72А, 11 по вул. Маяковського, які є замовниками послуг по технічному обслуговуванню ремонту системи обмеженого доступу, відносно безпосереднього виконавця таких послуг, реквізитів на оплату таких послуг, тощо.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про зобов’язання відповідача припинити дії по направленню абонентам позивача квитанцій на оплату послуг з технічного обслуговування омофону, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська мережа домофонів» (03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 11, кв. 25; код ЄДРПОУ 37415601) припинити дії по направленню абонентам позивача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Цифрал -Сервіс»(04074, м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6; код ЄДРПОУ 33835218) квитанцій на оплату послуг з технічного обслуговування домофону будинків №№63А, 72А, 11 по вул. Маяковського.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська мережа домофонів» (03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 11, кв. 25; код ЄДРПОУ 37415601) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цифрал -Сервіс»(04074, м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6; код ЄДРПОУ 33835218) 85,00 грн. (вісімдесят п’ять гривень 00 коп.) –державного мита, 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження рішення оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 10.02.2011р.