Рішення № 137254250, 09.06.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/538/26

Провадження №2/173/1074/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 червня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Кожевник О.А.,

за участю секретаря судового засідання Голованьової К.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача, адвокат Єрохін Олексій Олександрович до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання

ВСТАНОВИВ:

До Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача, адвокат Єрохін Олексій Олександрович до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 27 листопада 2004 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який розірвано 19 червня 2007 року. За період шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

14 березня 2014 року позивач уклала шлюб із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від якого ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач народила доньку ОСОБА_5 .

Позивач зазначає, що на даний час ОСОБА_3 є повнолітнім та з 01 вересня 2025 року є здобувачем вищої освіти 1-го курсу освітнього ступеня бакалавр, факультету «Будівельний», денної форми навчання, на бюджетній основі, у навчально-науковому інституті «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури». Термін навчання по 30 червня 2029 року.

Позивач зазначає, що у добровільному порядку відповідач сину не допомагає, сплачувати аліменти на період навчання сина відмовляється.

Відповідно до автоматизованного розподілу справ справа надійшла в провадження судді Кожевник О.А.

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А. від 06 березня 2026 року справу прийнято до свого провадження та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

Учасникам справи надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі та відповідачу 13.04.2026 р. вручено копію позовної заяви та доданих до неї документів разом з ухвалою суду про що свідчить розписка.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2026 року клопотання представника позивача про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , представник позивача, адвокат Єрохін Олексій Олександрович до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання задоволено. Витребувано в Українського державного університету науки і технологій (код ЄДРПОУ 44165850, адреса місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Лазаряна, буд. 2) інформацію чи отримує ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , стипендію та в якому розмірі.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що позивач не надала доказів на підтвердження своїх доводів. Так, матеріали справи не містять доказів перебування сина на утриманні позивача, факту спільного проживання. Відповідач зазначає, що має досить добрі стосунки з сином, постійно підтримує з ним зв`язок, надає матеріальну допомогу.

Представник відповідача зазначає, що ОСОБА_3 навчається на бюджетній формі навчання, має стипендію та проживає у гуртожитку закладу вищої освіти за місцем навчання, оплату якого здійснював сам відповідач.

Відповідач займає посаду командира відділення водія у державному пожежно-рятувальному загоні головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровської області. Відповідно до довідки про доходи від 21.04.2026 року середній дохід відповідача за 2025-2026 рік становить близько 31000 тис. грн., з яких близько 12000 тис. грн. складає сплата аліментів на доньку та батька.

Позивачка просить стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу, що становить близько 8000 грн. щомісячно. Такий розмір за доводами представника відповідача є явно надмірним та непропорційним фінансовим навантаженням для відповідача, з урахуванням уже існуючих аліментних зобов`язань. Крім того, зазначена сума заявлена на утримання повнолітньої дитини, яка отримує стипендію та частково забезпечує власні потреби. Водночас навіть на малолітню дитину, яка беззаперечно перебуває на утриманні батьків, відповідач сплачує менший розмір аліментів. Таким чином, заявлені позовні вимоги є завищеними, економічно необґрунтованими та не відповідають принципам розумності і справедливості.

Сукупний розмір утримань із доходу відповідача вже становить значну частину його заробітку, що істотно обмежує його фінансові можливості. Більш того, відповідач не ухиляється і ніколи не ухилявся від виконання батьківських обов`язків та надає матеріальну допомогу повнолітньому синові добровільно, у разі виникнення відповідної потреби, без наявності судового рішення.

04 червня 2026 року від представника відповідача надійшла заява щодо надання оцінки належності підтвердження повноважень адвоката Єрохіна О.О. на підписання та подання позовної заяви, у зв`язку з тим, що у поданому до суду Ордері на надання правничої допомоги не зазначено номеру та дати договору, на підставі якого видано вказаний ордер.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступного висновку.

19 червня 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 розірвано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу, серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 , в якому сторони записані батьками дитини.

14 березня 2014 року позивач зареєструвала шлюб із ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_4 . Від шлюбу мають малолітню дитину, доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до копії довідки № 187/10.04/02-33/12 від 16 лютого 2026 року, виданої деканом будівельного факультету Навчально-наукового інституту «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», ОСОБА_3 є здобувачем вищої освіти 1-го курсу освітнього ступеню бакалавр факультету «Будівельний», денної форми навчання, на бюджетній основі. Термін навчання з 01 вересня 2025 року до 30 червня 2029 року.

З листа ректора Українського державного університету науки та технологій №01-26-662 від 02.06.2026 р. вбачається, що з вересня 2025 р. ОСОБА_3 отримує як студент стипендію у розмірі 2000 грн.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. Постанова ВС від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18 (провадження № 61-16005св20).

Судом встановлено, що за виконавчим листом № 173/2563/18, виданим Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області 02 лютого 2019 року, з ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_7 стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини в відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 22 жовтня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Факт народження у платника аліментів дитини у іншому шлюбі, без належних та допустимих доказів погіршення його матеріального стану, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Постанова ВС від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20 (провадження № 61- 1031св21).

Отже, наявність інших утриманців не є підставою для зменшення суми за вимогою про стягнення аліментів на навчання.

Також, судом встановлено, що рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09 січня 2024 року у справі № 173/3274/23 постановлено стягнути аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 на його утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку(доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 23 жовтня 2023 року, довічно, або до зміни матеріального стану. Однак, відповідачем не доведено, оскільки відповідачем не надано на підтвердження своїх доводів доказів щодо понесення ним витрат на утримання свого батька за аліментними стягненнями, як і не надано інформації щодо відкриття виконавчого провадження за відповідним виконавчим листом.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. СК України ґрунтується на принципі рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 208/3075/16 (провадження № 61-1343св18)).

Аналізуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що доводи відповідача про те, що дитина не проживає з матір`ю, а отже не перебуває на її утриманні не заслуговують на увагу, оскільки місце фактичного проживання повнолітньої дитини не впливає на обов`язок батьків брати участь у її матеріальному забезпеченні.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин зазначених в ст. 182 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 182 СК України передбачено, що суд, визначаючи розмір аліментів, враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

На підтвердження матеріального становища відповідачем надано Довідку про доходи, відповідно до якої за період з 01 січня 2025 року по 31 березня 2026 року відповідачем отримано дохід у розмірі 474524 грн. 47 коп.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Якщо повнолітні дочка або син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані їх утримувати до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу, але не більше терміну навчання (ч. 1 ст. 199 СК України).

У постанові від 01.08.2019 у справі № 642/6906/16-ц Верховний Суд зазначив, що обставини, такі як відсутність інших, окрім аліментних, грошових зобов`язань між стягувачем та боржником, відсутність відмови стягувача від отримання грошових переказів, здійснених боржником, а також неможливість самостійно вказувати призначення платежу у таких грошових переказах, можуть свідчити про добровільне виконання боржником своїх обов`язків з утримання.

Відповідачем на підтвердження перерахування грошових коштів сину долучено до матеріалів відзиву квитанцію про перерахування грошових коштів 24 вересня 2024 року у розмірі 340 грн., 21 серпня 2024 року у розмірі 20000 грн., 28 листопада 2024 року у розмірі 2000 грн.

В 2025 році відповідачем перераховано на картковий рахунок сина 15 травня 2025 року грошові кошти у розмірі 1000 грн. та 28 вересня 2025 року у розмірі 7000 грн. Всі грошові перекази здійснено з позначкою «аліменти».

Отже, за період навчання відповідач фактично лише епізодично надавав матеріальну допомогу сину, що не свідчить про системне виконання обов`язку щодо його утримання, при цьому жодних належних та допустимих доказів на підтвердження оплати гуртожитку, про що зазначено в матеріалах відзиву, суду не надано.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. Постанова ВС від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18 (провадження № 61-16005св20).

Відповідно до вимог сімейного законодавства, батьки зобов`язані утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, при цьому, враховуючи обставини справи та матеріальний стан відповідача, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог і стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/8 частини його доходу, що є пропорційним, справедливим і таким, що забезпечує баланс інтересів сторін.

Щодо заяви представника відповідача відносно надання оцінки належності підтвердження повноважень адвоката Єрохіна О.О. на підписання та подання позовної заяви, у зв`язку з тим, що у поданому до суду Ордері на надання правничої допомоги не зазначено номеру та дати договору, на підставі якого видано вказаний ордер, суд зазначає наступне.

За правилом частини сьомої статті 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Частиною першою статті 58 ЦПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

У частині четвертій статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з пунктом 2 частини першої статті 20 якого під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

За правилом частини другої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Отже спеціальний закон, який визначає правила здійснення адвокатської діяльності регламентує подання на підтвердження повноважень адвоката не всіх документів, визначених пунктами частини другої статті 26 наведеного Закону, а лише один із запропонованих альтернатив, які підтвердять такі повноваження.

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від « 12» квітня 2019 року № 41 (далі - Положення), в Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1 Положення).

Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта (п. 11 Положення).

Відповідно до пункту 12.3 Положення ордер містить, зокрема, посилання на договір про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правничої допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа.

За таких обставин, зазначення в ордері номера договору про надання правничої допомоги, на підставі якого здійснюється представництво інтересів клієнта, не є обов`язковим у разі відсутності такого номера що само собою не свідчить про неналежне оформлення ордера і не впливає на підтвердження повноважень адвоката.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2022 року у справі № 692/581/21 (провадження № 61-1115св22)).

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно зі ст. 430 ЦПК України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави, відповідно до частини задоволених вимог, у розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. 141, 263-265, 280-282, 289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача, адвокат Єрохін Олексій Олександрович до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання повнолітнього сина який продовжує навчання, в розмірі 1/8 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, починаючи стягнення з 23 лютого 2026 року і до закінчення навчання, а саме до 30 червня 2029 року, але не більше ніж до досягнення сином 23 років.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення апеляційного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду

Суддя О.А. Кожевник