Рішення № 137253356, 09.06.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2295/26

пр.№ 2/464/2112/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

04.06.2026 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.

секретаря судових засідань Лазар Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» Паладич А.О. звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитними договорами №5079508 та №1869727 від 01.11.2024 у загальному розмірі 20698 грн, а також сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Обґрунтовує позовні вимоги тим, що 01.11.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №5079508. На підставі цього договору, кредитна установа надала відповідачу кредит в розмірі 4100 грн. Строк кредиту 360 днів. Стандартна процента ставка 1%. Кредитна установа свої зобов`язання за договором виконала в повному обсязі. Всупереч умов кредитного договору відповідач не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаних у договорі, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов`язання. 26.06.2025 між первісним кредитором та позивачем ТзОВ «СВЕА ФІНАС» укладено договір факторингу №01.02-14/25. Відповідно до додатку 1 (Реєстр божників) зазначеного договору факторингу ТОВ «Селфі Кредит» відступило свої права вимоги, а ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги за первинним договором, в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «Лінеура Україна», визначеними в реєстрі боржників, в тому числі за даним договором факторингу ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «Лінеура Україна» за договором №5079508 від 01.11.2024. Відповідно до витягу реєстру боржників до договору факторингу, ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 15908 грн, з яких: 4100 грн - заборгованість за основним боргом, 9758 грн - заборгованість за відсотками, 2050 грн заборгованість по пені, штрафу.

Крім цього, 01.11.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №1869727. На підставі цього договору, кредитна установа надала відповідачу кредит в розмірі 1000 грн. Строк кредиту 350 днів. Стандартна процента ставка 1% в межах строку кредиту. Кредитна установа свої зобов`язання за договором виконала в повному обсязі. Всупереч умов кредитного договору відповідач не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаних у договорі, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов`язання. 29.04.2025 між первісним кредитором та позивачем ТзОВ «СВЕА ФІНАС» укладено договір факторингу №01.02-09/25. Відповідно до додатку 1 (Реєстр божників) зазначеного договору факторингу ТОВ «Селфі Кредит» відступило свої права вимоги, а ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги за первинним договором, в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «Селфі Кредит», визначеними в реєстрі боржників, в тому числі за даним договором факторингу ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «Селфі Кредит» за договором №1869727 від 01.11.2024. Відповідно до витягу реєстру боржників до договору факторингу, ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 4790 грн, з яких: 1000 грн - заборгованість за основним боргом, 1790 грн - заборгованість за відсотками, 2000 грн заборгованість по пені.

Просить позов задовольнити, стягнути з відповідача вказані суми боргу та судові витрати.

Справа надійшла до суду 06.04.2026 та протоколом автоматизованого розподілу визначено суддю Горбань О.Ю.

Ухвалою від 07.04.2026 прийнято позов до розгляду, відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом відповідача) та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просить розглядати справу за її відсутності, позов підтримує в повному обсязі, просить задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, причин неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подав. За згодою представника позивача відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Встановлено, що між 01.11.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №5079508. На підставі цього договору, кредитна установа надала відповідачу кредит в розмірі 4100 грн. Строк кредиту 360 днів. Стандартна процента ставка 1%.

Згідно із розрахунком заборгованості відповідача за кредитним договором №5079508 від 01.11.2024, в останнього станом на дату подачі позову є заборгованість, яка становить 15908 грн, з яких: 4100 грн - заборгованість за основним боргом, 9758 грн - заборгованість за відсотками, 2050 грн заборгованість по пені, штрафу.

26.06.2025 між первісним кредитором та позивачем ТзОВ «СВЕА ФІНАС» укладено договір факторингу №01.02-14/25.

Відповідно до додатку 1 (Реєстр божників) зазначеного договору факторингу ТОВ «Селфі Кредит» відступило свої права вимоги, а ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги за первинним договором, в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «Лінеура Україна», визначеними в реєстрі боржників, в тому числі за даним договором факторингу ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «Лінеура Україна» за договором №5079508 від 01.11.2024.

01.11.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №1869727. На підставі цього договору, кредитна установа надала відповідачу кредит в розмірі 1000 грн. Строк кредиту 350 днів. Стандартна процента ставка 1% в межах строку кредиту.

29.04.2025 між первісним кредитором та позивачем ТзОВ «СВЕА ФІНАС» укладено договір факторингу №01.02-09/25.

Відповідно до додатку 1 (Реєстр божників) зазначеного договору факторингу ТОВ «Селфі Кредит» відступило свої права вимоги, а ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги за первинним договором, в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «Селфі Кредит», визначеними в реєстрі боржників, в тому числі за даним договором факторингу ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «Селфі Кредит» за договором №1869727 від 01.11.2024

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положеньст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно дост.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ухиляється від взятих на себе зобов`язань по сплаті кредитних платежів та відсотків за користування кредитом, а саме: не здійснює платежі взагалі. Розмір заборгованості по тілу кредиту та відсотках за кредитним договором розрахований обґрунтовано, будь-яких заперечень з даного приводу від відповідача на адресу суду не надійшло.

Згідно зі ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихст.11 цього Кодексу.

За положеннями п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору, що були укладені між первісним кредитором та відповідачем.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що розмір нарахованої заборгованості за договором кредиту №5079508 від 01.11.2024 по тілу кредиту в сумі 4100 грн та процентів за користування кредитом в розмірі 9758 грн, розмір нарахованої заборгованості за договором кредиту №1869727 від 01.11.2024 по тілу кредиту в сумі 1000 грн та процентів за користування кредитом в розмірі 1790 грн, які відповідачем не спростовані, слід стягнути з відповідача.

Також позивач просить стягнути на його користь з відповідача за вказаними договорами пеню, штраф в розмірах 2050 грн та 2000 грн, які на переконання суду задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (частини перша, друга статті 551 ЦК України).

Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки у вигляді сплати неустойки.

З позовних вимог позивача випливає, що слід застосувати спеціальну норму права, якою є Закон України «Про споживче кредитування», п. 6 Прикінцевих та перехідних положень якого визначено: «У разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону». Тобто неустойка не застосовується до кредитів, що були укладені до 24 січня 2024 року, оскільки з цієї дати така заборона відсутня.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, за яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу, включаючи дату постановлення оскаржуваного судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанова ВП ВС від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), постанова ВП ВС від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78) та постанова ВП ВС від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі №362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.

З системного аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вбачається, що відповідні положення Закону України «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, а саме прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

За таких обставин слід дійти висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованих пені, штрафу в розмірах 2050 грн за договором кредиту №5079508 від 01.11.2024 та 2000 грн за договором кредиту №1869727 від 01.11.2024.

Отже, зважаючи на те, що відповідач порушив умови кредитних договорів, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за такими, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за 13858 грн та за кредитним договором №1869727 від 01.11.2024 в розмірі 2790 грн, а всього 16648 грн.У задоволенні вимог про стягнення пені, штрафу в розмірах 2050 грн та 2000 грн слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.141, 142 ЦПК України, задовольняючи позовні вимоги частково (80,43%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2141,44 грн.

На підставі статей 512, 514, 517, 625, 627, 1048-1054, 1077-1079 ЦК України, керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 247, 263-265, 280-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за: кредитним договором №5079508 від 01.11.2024 в розмірі 13858 (тринадцять тисяч вісімсот п`ятдесят вісім) грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4100 грн та заборгованості по відсотках в розмірі 9758 грн; за кредитним договором №1869727 від 01.11.2024 в розмірі 2790 (дві тисячі сімсот дев`яносто) грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 1000 грн та заборгованості по відсотках в розмірі 1790 грн, а всього 16648 (шістнадцять тисяч шістсот сорок вісім) грн; судові витрати в розмірі 2141,44 грн.

В позовних вимогах про стягнення пені, штрафу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місцезнаходження: м.Київ, вул.Іллінська, 8, ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 09.06.2026.

Суддя Олена ГОРБАНЬ