Ухвала суду № 137253233, 09.06.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3101/26

провадження 1-кп/462/415/26

У Х В А Л А

09 червня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

перекладача ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026141390000111 від 13.02.2026 року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України (далі - КК України),

встановив:

Суть клопотання, що вирішується.

У провадженні Залізничного районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження № 12026141390000111 від 13.02.2026 року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 09.04.2026 року кримінальне провадження № 12026141390000111 від 13.02.2026 року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України призначено підготовче судове засідання у відкритому судовому засіданні у приміщенні Залізничного районного суду міста Львова.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заявив в тому числі і подав письмове клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Своє клопотання прокурор обґрунтовує, у тому числі тим, що встановлена наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачені можуть переховуватися від суду, оскільки уразі доведеності їхньої вини у вчиненні інкримінованого правопорушення, їй загрожує покарання позбавлення волі від 7 до 10 років, обвинувачені можуть незаконно впливати на потерпілу та свідків, які в переважній своїй більшості є особами жіночої статі, після повідомлення їм про підозру та реалізації свого права на ознайомлення із матеріалами кримінального провадження їм відоме не лише їхнє місце праці, але й проживання, обвинувачені можуть надавати інформацію про хід судового розгляду невстановленій досудовим розслідуванням особі, кримінальне провадження щодо якої виділене в окреме провадження та на даний час перебуває у провадженні, котра може бути використана для впливу на свідків чи потерпілу, або іншим чином сприятиме ухиленні від відповідальності, обвинувачені можуть вчинити інше кримінальне правопорушення.

Окрім цього, зазначає, що з 19.08.2024 року у провадженні Виноградівського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Також встановлено, що упродовж 2025 року ОСОБА_5 тричі притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП (незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України) та ч. 2 ст. 185-10 КУпАП (злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону), що підтверджується відповідними постановами Виноградівського районного суду Закарпатської області.

Окрім цього, під час досудового розслідування, здобуті вагомі, достатні, належні та допустимі докази, що підтверджують вчинення обвинуваченим, інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Поруч із цим під час досудового розслідування не встановлено наявність у ОСОБА_5 міцних соціальних зв`язків, зокрема перебування у шлюбі, а також наявності на його утриманні неповнолітніх дітей чи батьків похилого віку. Водночас встановлено, що обвинувачений ніде не працевлаштований.

Поруч із цим під час досудового розслідування не встановлено наявність у ОСОБА_4 міцних соціальних зв`язків, зокрема перебування у шлюбі, а також наявності на його утриманні неповнолітніх дітей чи батьків похилого віку. Водночас встановлено, що обвинувачений ніде не працевлаштований.

З огляду на зазначене просить клопотання задовольнити.

Позиція осіб, які беруть участь у справі.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав подані клопотання, з огляду на мотиви викладені у них, просить суд такі задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_6 , у судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання, просили суд застосувати до останнього більш м`який вид запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_7 , у судовому засіданні не заперечили проти задоволення клопотання.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подане письмове клопотання, дійшов наступних висновків.

Встановлені судом обставини.

Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 13.04.2026 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід тримання під вартою, строком на 60 днів.

Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 13.04.2026 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід тримання під вартою, строком на 60 днів.

Мотиви, застосоване законодавство та висновки суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

У рішенні Конституційного Суду України від 23.11.2017 року № 1-р/2017 суд зазначив, що під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор як сторона обвинувачення має обов`язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження.

Із системного аналізу норм ст. 183 КПК України та ст. 199 КПК України випливає, що підставою для продовження строку тримання особи під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку.

Прокурор у своєму клопотанні зазначає, що оцінюючи особи обвинувачених та вчинені ними правопорушення, сторона обвинувачення з огляду на ст. 177 КПК України вбачає усі підстави для продовження строку тримання під вартою у зв`язку із наявними ризиками, а саме: можливістю обвинувачених переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Надаючи оцінку аргументам сторони обвинувачення суд зазначає, що наведені прокурором у судовому засіданні (та у письмовому клопотанні) підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані.

Крім цього, суд зважає на відсутність будь-яких фактичних даних, які б свідчили про зміну обставин, що стали підставою для обрання обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також свідчили про зміну обстановки, що, у своїй сукупності, давало б суду підстави вважати, що обрання обвинуваченим більш м`якого запобіжного заходу зможе забезпечити їхню належну процесуальну поведінку.

За змістом закону тримання під вартою, як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року № 33977/96 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Суд зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій обвинувачених, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

Суд бере до уваги високий ступінь суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, у яких звинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та у разі визнання іх винними, ім загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років та враховує надані суду дані, що характеризують їх особи.

Враховуючи принцип змагальності процесу, суд вважає необгрунтованою позицію, що більш м`який запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку обвинувачених, оскільки наведені доводи об`єктивно не спростовують встановлених ризиків, в останніх відсутні міцні соціальні зв`язки, які б забезпечували їх належну процесуальну поведінку. Прокурором було належним чином доведено, що застосування до обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу, що передбачені КПК України, буде недостатньою мірою, оскільки такі заходи не можуть запобігти наявного ризику переховуватися від суду та незаконного впливу на інших учасників справи. Суду не надані дані, що свідчать про неможливість тримання обвинувачених під вартою, або наявність будь-якої загрози для їх життя чи здоров`я.

Оскільки заявлені при обранні запобіжного заходу ризики щодо неналежної поведінки обвинувачених не зменшилися, що виправдовує подальше їхнє тримання під вартою, суд знаходить доцільним продовження раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із зменьшенням визначенного раніше розміру застави.

На підставі наведеного та керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 197, 314, 315, 372, 395 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 діб, тобто до 07.08.2026 року, із визначенням розміру застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 коп. яку він або заставодавець мають право внести у будь-який момент на рахунок: 37315022000757, одержувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України у Львівській області, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на 60 діб, тобто до 07.08.2026 року, із визначенням розміру застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 коп. яку він або заставодавець мають право внести у будь-який момент на рахунок: 37315022000757, одержувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України у Львівській області, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742.

У разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі на обвинувачених покласти наступні обов`язки:

- прибувати до суду на кожну вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вони проживають, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками кримінального провадження;

- здати на зберігання до Головного управління ДМС у Львівській області паспорт для виїзду за кордон.

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що в разі внесення застави, будучи належним чином повідомленими, такі не з`являться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомлять про причини своєї неявки, або якщо порушать інші покладені на них при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Строк дії ухвали складає два місяці з дня її оголошення і закінчується 07 серпня 2026 року.

Копія ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вручається обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 негайно після її оголошення.

Копію ухвалу направити ДУ «Львівська установа виконання покарання (№ 19)» (79007, м. Львів, вул. Городоцька, 20) для виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: