Рішення № 13725310, 08.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/61508.02.11 За позовомвідкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” докомунального підприємства“ЖЕО-112” Голосіївської районної в м. Києві Ради

простягнення 258 929,16 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю. від позивача:представник Радченко Ю.О. (довіреність №25 від 28.12.2010 року); від відповідача:представник Приходько Ю.О. (довіреність від 12.01.2011 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Відкрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київводоканал” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з комунального підприємства «житлово-експлуатаційна організація №112»Голосіївської районної в м. Києві Ради заборгованості за договором №08111/2-01 від 02.01.2008 року у розмірі 258929,16 грн. (у тому числі 254006,45 грн. основного боргу; 4 288,87 грн. пені та 633,84 грн. трьох процентів річних). Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлену йому питну воду та приймання стічних вод. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2010 року порушено провадження у справі №23/615 та призначено її розгляд на 21.12.2010 року. Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача надав господарському суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечував, зазначаючи, що нарахування за постачання питної води на виготовлення гарячої є безпідставними, оскільки постачання холодної води, яка є сированою для приготування гарячої води не є предметом укладеного сторонами договору. Представником Відповідача у судовому засіданні, що відбулося 25 грудня 2010 року, заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи, яке було задоволено судом.

У судовому засіданні 08.02.2011 року представник Відповідача надав суду клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи №2а-1888/10.

Суд відмовив у задоволенні клопотання Відповідача, оскільки справа №2а-1888/10 не пов’язані з предметом розгляду справи №23/615.

У судовому засіданні 08.02.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення господарського суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем було укладено договір № 08111/2-01 від 02.01.2008 року про поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 договору № 08111/2-01 від 02.01.2008 року, Позивач зобов’язався надавати послуги з постачання питної води та на підставі пред’явленого Відповідачем дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м.Києва приймати від нього стічні води в систему каналізації м.Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м.Києва, а Відповідач –здійснювати своєчасну оплату наданих йому Позивачем послуг на умовах цього договору. Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 договору облік поставленої води та прийнятих стоків визначається за показаннями лічильників, зареєстрованих у Позивача. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником Позивача у присутності представника Відповідача у строки згідно з графіком обслуговування.

Відповідно до підпункту 2.2.2 пункту 2.2 договору №08111/2-01 від 02.01.2008 року Відповідач зобов’язаний здійснювати оплату за надані Позивачем послуги з водопостачання та водовідведення у десятиденний термін з дня направлення Позивачем розрахункового документа до банківської установи Відповідача.

Підпунктом 2.2.4 пункту 2.2 договору № 08111/2-01 від 02.01.2008 року передбачено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, Відповідач зобов’язаний у десятиденний термін з дня направлення Позивачем розрахункового документу до банківської установи Відповідача, письмово повідомити про це Відповідача та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова Відповідача оплатити розрахунковий документ Позивача важається безпідставною.

Представник Відповідача зазначив, що здійснював оплату наданих за договором послуг з водопостачання та водовідведення в повному обсязі відповідно до затверджених тарифів та показників лічильників. При цьому Відповідач заперечує, що постачання холодної води, яка є сировиною для приготування гарячої води, не є предметом за даним договором, а отже і не підлягає оплаті.

Згідно частини першої статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав суду жодних доказів звернення до Позивача з вимогою провести перерахунок вартості отриманих послуг. За таких обставин, суд звертає увагу Відповідача, що він не позбавлений можливості звернутись з позовом до Позивача про повернення надлишково сплачених коштів.

Відповідно з розрахунком до позовних вимог Позивач звернувся до суду, зокрема, із вимогою про стягнення заборгованості за послуги з постачання холодної води, яка використовувалась для виготовлення гарячої води за період з травня 2010 року по липень 2010 року. Оскільки, договором №0811/2-01 від 02.01.2008 року не передбачений обов’язок Відповідача оплачувати обсяги холодної води, яка використовується для гарячого водопостачання та опалення, а інших договорів суду не надано, суд встановив про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у розмірі 59 618,47 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем у період з 01.05.2010 року по 01.08.2010 року було надано послуги з постачання питної води та водовідведення на суму 661822,11 гривні. Відповідачем оплачено 467434,13 гривні, отже борг Відповідача за договором становить 194 387,98 гривні.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено що, коли у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи наведене, суд встановлює, що позовна вимога про стягнення суми основного боргу підлягає задоволенню частково в розмірі 194387,98 гривень.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Підпунктом 4.2 пункту 4 договору №08111/2-01 від 02.01.2008 року встановлено, що у разі порушення строків виконання зобов’язання по оплаті за надані послуги, Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд провів перерахунок пені на заборгованість по оплаті послуг за постачання питної води та водовідведення. Судом встановлено, що до стягнення підлягає сума пені у розмірі 9357,25 гривень.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Судом встановлено, що до стягнення підлягає сума трьох процентів річних у розмірі 1469,89 гривень (194387,98*3%/365=15,9770942*92=1 469,89267 гривень).

Всебічно та об’єктивно дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до висновку, що позов відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” до комунального підприємства «житлово-експлуатаційна організація №112»Голосіївської районної в м. Києві Ради

підлягає задоволенню частково.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства «житлово-експлуатаційна організація №112»Голосіївської районної в м. Києві Ради (03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 170/172; ідентифікаційний код 35509645) на користь відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, ідентифікаційний код 03327664) 194 387,98 грн. (сто дев’яносто чотири тисячі триста вісімдесят сім гривень 98 копійок) основного боргу; 9357,25 грн. (дев’ять тисяч триста п’ятдесят сім гривень 25 копійок) пені; 1469,89 грн. (одну тисячу чотириста шістдесят дев’ять гривень 89 копійок) трьох процентів річних; 2052,15 грн. (дві тисячі п’ятдесят дві гривні 15 копійок) державного мита та 187,04грн. (сто вісімдесят сім гривні 04 копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк

Повне рішення складено: 09.02. 2011 року.