Рішення № 13725274, 08.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/69-30/44-3/27008.02.11 За позовом Заcтупника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

До           Товариство з обмеженою відповідальністю «Селена ЛТД»

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської

ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - третя особа 1)

Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація (далі - третя особа 2)

Про           звільнення земельної ділянки

Cуддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від прокуратури Лядецька Л.В. –помічник прокурора

Від позивача ТкаченкоА.Т. –по дов. № 225-КР-1369 від 20.12.2010

Від відповідача Зозуля В.К. –по дов. № б/н від 07.02.2011

Від третьої особи 1 не з‘явились

Від третьої особи 2 не з‘явились

Суть спору :

На новий розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена ЛТД»повернути земельну ділянку площею 0,27 га, яка використовується під розміщення автостоянки та експлуатації двох павільйонів на розі вул. Бакинських комісарів та вул. Гродненської (вул. Азербайджанська, 13-А) у Дніпровському районі міста Києва, Київській міській раді, привівши її у придатний для використання стан, звільнивши від будівель, споруд шляхом знесення та вивезення.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 36/69-30/44 від 15.10.2009 позовні вимоги Заступника прокурора Дніпровського району міста Києва задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Господарського суду міста Києва № 36/69-30/44 від 15.10.2009 відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 36/69-30/44 від 16.06.2010 рішення Господарського суду міста Києва № 36/69-30/44 від 15.10.2009 скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові Заступника прокурора Дніпровського району міста Києва відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Київського апеляційного господарського суду № 36/69-30/44 від 16.06.2010 позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України № 36/69-30/44 від 28.09.2010 рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2010 скасовано, а справу № 36/69-30/44 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За резолюцією В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 30.09.2010 справу передано на новий розгляд судді Сіваковій В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2010 справі присвоєно номер 36/69-30/44-3/270 та призначено до розгляду на 14.10.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 36/69-30/44-3/270 від 14.10.2010, в зв‘язку з нез‘явленням в засідання суду представників третіх осіб та невиконанням прокуратурою та третіми особами вимог ухвали суду від 04.10.2010, а також необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи був відкладений на 28.10.2010.

26.10.2010 третьою особою 1 через відділ діловодства суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що на сьогоднішній день в Головному управлінні земельних ресурсів не зареєстровано жодних документів, які посвідчують право користування або право власності на земельну ділянку за адресою: м. Київ, ріг вулиць Бакинських комісарів та вул. Гродненської (вул. Азербайджанська, 13-А) у Дніпровському районі. Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільні зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду. Враховуючи викладене третя особа 1 просить суд слухати справу за відсутності свого представника та зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Селена ЛТД»звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: м. Київ, ріг вулиць Бакинськх комісарів та вул. Гродненської (вул. Азербайджанська, 13-А) у Дніпровському районі.

Представником прокуратури в судовому засіданні 28.10.2010 було подано клопотання про зупинення провадження у справі № 36/69-30/44-3/270 до розгляду Апеляційним судом Полтавської області апеляційної скарги Прокуратури Дніпровського району м. Києва на рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 02.07.2010 по справі № 2-360/10/1605.

Проте, представником прокуратури не було надано доказів прийняття до провадження Апеляційним судом Полтавської області вищезазначеної скарги, а отже не подано доказів розгляду іншим судом справи, яка пов’язана за даною справою.

Відповідачем в судовому засіданні 28.10.2010 подано додаткові пояснення (заперечення) на позовні вимоги, в яких відповідач просить відмовити в позові повністю, з огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Селена ЛТД» є власником нежитлових приміщень комплексу надання послуг власникам автотранспорту, загальною площею 176,1 кв. м., з яких нежитлове приміщення літера «А»площею 36,0 кв. м.; нежиле приміщення літера «Б»площею 20,00 кв. м.; майстерня обслуговування автомобілів (не капітальне приміщення) літера «В»площею 120,0 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Азербайджанська, 13-А, право власності на які підтверджується витягом про державну реєстрацію прав виданого Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»від 14.10.2010, номер витягу: 27638069, реєстраційний номер: 31762724, номер запису: 10123-П в книзі: 211П-260. Також зазначає, що 22.10.2010 за участю представника відповідача та службової особи інспекції по використанню і охороні земель міста Києва був складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, відповідно до якого жодних порушень зі сторони TOB «Селена ЛТД»по використанню спірної земельної ділянки, не встановлено. Зазначає, що між Дніпровською районною державною адміністрацією міста Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю «Селена ЛТД»10.12.1999 на підставі розпорядження № 842 від 09.10.1997 було укладено договір на право тимчасового користування землею, за умовами якого Дніпровська районна державна адміністрація міста Києва надала відповідачу в оренду строком до 09.10.2000 земельну ділянку площею 2 672 кв. м, яка знаходиться у місті Києві на розі вул. Бакинських комісарів (зараз вул. Азейбарджанська) та вул. Гродненської для експлуатації та обслуговування двох павільйонів. Враховуючи те, що вказана земельна ділянка надавалась в користування TOB «СЕЛЕНА ЛТД»на підставі розпорядження Дніпровської районної державної адміністрації міста Києва від 09.10.1997 № 842 та було укладено договір на право тимчасового користування землею від 10.12.1999, а також зважаючи на реєстрацію права власності на об‘єкти нерухомого майна ТОВ «Селена ЛТД»розміщені на вказаній земельній ділянці кваліфікувати використання земельної ділянки як самовільне зайняття підстав не має.

В судовому засіданні 28.10.2010 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 16.11.2010 для надання можливості представнику прокуратури подати суду докази розгляду іншим судом справи, яка пов’язана за даною справою.

Представником прокуратури в судовому засіданні 16.11.2010 було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості представнику прокуратури подати докази прийняття апеляційної скарги на рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 02.07.2010 по справі № 2-360/10/1605.

В судовому засідання 16.11.2010 з врахуванням заявленого клопотання представника прокуратури на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 18.11.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2010, в зв‘язку з нез‘явлення представників прокуратури, позивача і третіх осіб в засідання суду, невиконанням третьою особою 2 вимог ухвал суду, неподанням прокуратурою доказів розгляду іншим судом справи, розгляд справи № 36/69-30/4403/270 було відкладено на 25.11.2010.

Прокуратура в судове засідання 25.11.2010 не з‘явилась. Однак, прокуратурою до відділу діловодства суду подано клопотання про зупинення провадження у справі № 36/69-30/44-3/270 до розгляду апеляційної скарги Прокуратури Дніпровського району м. Києва на рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 02.07.2010 по справі № 2-360/10/1605.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2010 було зупинено провадження у справі № 36/69-30/44-3/270 до розгляду Апеляційним судом Полтавської області апеляційної скарги Прокуратури Дніпровського району м. Києва на рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 02.07.2010 по справі № 2-360/10/1605.

21.01.2011 прокуратурою до відділу діловодства суду подано клопотання про поновлення провадження у справі № 36/69-30/44-3/270, при цьому посилаючи на те, що Апеляційним судом Полтавської області 20.12.2010 апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах Київської міської ради задоволено (копія рішення надає).

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 36/69-30/44-3/270 від 24.01.2011 провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду на 01.02.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 36/69-30/44-3/270 від 01.02.2011 за заявою представника прокуратура, що погоджена представником позивача було продовжено строк вирішення спору у справі № 36/69-30/44-3/270 на 15 днів та відкладено розгляд справи на 08.02.2011.

Відповідачем в судовому засіданні 08.02.2011 подано для приєднання до матеріалів справи копії касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «Селена ЛТД»на рішення апеляційного суду Полтавської області від 20.12.2010 у справі № 22ц-14461/2010, в зв‘язку з чим представником заявлено усне клопотання про зупинення провадження у справі № 36/69-30/44-3/270 до розгляду Вищим господарським судом України зазначеної касаційної скарги.

Розглянувши заявлене клопотання суд відзначає наступне

Стаття 79 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких провадження у справі підлягає зупиненню, зокрема господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

З огляду на те, що відповідачем не подано доказів прийняття касаційної скарги на рішення апеляційного суду Полтавської області від 20.12.2010 у справі № 22ц-14461/2010 до провадження Вищим господарським судом України, клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Третя особа 1 в судове засідання 08.02.2011 не з’явилась.

Третя особа 2 в судове засідання 08.02.2011 не з’явилась, вимог суду викладених в ухвалах від 04.10.2010, від 14.10.2010, від 28.10.2010, від 18.11.2010, від 24.01.2011, від 01.02.2011 не виконала, письмових пояснень не подала.

В судовому засіданні 08.02.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Згідно з статтею 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

До повноважень державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Закон (ст. 10) відносить, зокрема, можливість безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель, складати акти перевірок.

В результаті перевірки, проведеної Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві та Київській області щодо дотримання вимог земельного законодавства було встановлено, що станом на 12.02.2007 Товариство з обмеженою відповідальністю «Селена ЛТД»використовує земельну ділянку площею близько 0,27 га під розміщення автостоянки та експлуатації двох павільйонів на розі вул. Бакинських комісарів та вул. Гродненської (вул. Азербайджанська 13-А) у Дніпровському районі міста Києва.

За результатами цієї перевірки Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві та Київській області складено акт № А 3942/46 від 12.12.2007, в якому зазначається, що у відповідача відсутні будь-які документи, що підтверджують право власності чи право користування вказаною земельною ділянкою.

Прокуратура в обґрунтування позовних вимог посилається на ст. 125 Земельного кодексу України, якою встановлено, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Судом встановлено, що 10.12.1997 між Дніпровською районною державною адміністрацією міста Києва (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Селена ЛТД»(орендар) на підставі розпорядження № 842 від 09.10.1997 укладено договір на право тимчасового користування землею, за умовами якого Дніпровська районна державна адміністрація міста Києва надала відповідачу в оренду строком до 09.10.2000 земельну ділянку площею 2672 кв. м, яка знаходиться у місті Києві на розі вул. Бакинських комісарів та вул. Гродненської для експлуатації та обслуговування двох павільйонів.

Рішенням Київської міської ради № 164/885 від 08.06.2000 «Про передачу окремих повноважень районнім у місті Києві радам з питань регулювання земельних відносин»(втратило чинність 17.07.2008) районним у місті Києві радам передано повноваження щодо передачі в оренду земельних ділянок для розміщення об'єктів благоустрою і розміщення та експлуатації малих архітектурних форм для проведення підприємницької діяльності.

Так, пунктом 1.1.1. даного рішення визначено, що загальна площа земельної ділянки, що передається у короткострокову оренду на підставі рішення районної у м. Києві ради, не повинна перевищувати 42 кв. м, зокрема площа для малих архітектурних форм не повинна перевищувати 20 кв. м.

Отже, разом з прийняттям Київською міською радою зазначеного рішення Дніпровська районна у місті Києві рада та Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація втратили повноваження щодо передачі в оренду відповідачу земельної ділянки площею 2672 кв. м, яка була предметом договору на право тимчасового користування землею від 10.12.1997.

Також судом встановлено, що за дорученням Київської міської державної адміністрації у 2003 році Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація розглядала лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена ЛТД»про оформлення права користування земельною ділянкою за адресою: м. Київ, вул. Азербайджанська 13-А при умові дотримання чинного законодавства України.

Стаття 27 Закону України «Про оренду землі»(в редакції чинній на момент закінчення договору від 10.12.1997) визначає, що після закінчення строку, на який було укладено договір, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі продовження договору оренди на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Однак, цією нормою не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки, а лише визначено, що в разі належного виконання обов‘язків орендаря договір може бути поновлений.

Отже, відсутні підстави вважати, що звернення відповідача стосовно оформлення права користування земельною ділянкою, є підставою для автоматичного продовження договору на право тимчасового користування землею від 10.12.1997.

В матеріалах справи наявний акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 1233/04 від 25.10.2010, складений Головним управлінням земельних ресурсів, згідно якого встановлено, що документи які посвідчують право власності чи право користування ТОВ «Селена ЛТД»земельною ділянкою, що знаходиться на вул. Азербайджанській, 13-А в тому числі на умовах оренди згідно вимог ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України відсутні.

Згідно ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України та відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 40 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно зі ст. 9 Земельного кодексу України, до повноважень Київської міської ради належить розпорядження землями територіальної громади міста Києва, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, а також вирішення інших питань в галузі земельних відносин відповідно до Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місце самоврядування в Україні»від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»саме до виключної компетенції відповідних рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»Київська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

У відповідності до ст. 116 Земельного кодексу України, набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності здійснюється за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до пунктів 2, 3 ст. 125 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст. 126 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про оренду землі»орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст.ст. 92, 93 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Згідно ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об‘єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

З наведених норм права вбачається, що розпоряджатись земельними ділянками, в тому числі надавати їх в оренду, користування мають права власники цих земельних ділянок, користувачі земельних ділянок можуть володіти та використовувати надані їм земельні ділянки з дня одержання відповідного правовстановлюючого документа.

Доказів того, що Київською міською радою прийнято рішення про надання відповідачу в оренду земельної ділянки за адресою м. Київ, вул. Азербайджанська, 13-А не надано, як і не надано доказів укладення відповідачем з Київською міською радою договору оренди зазначеної земельної ділянки.

Відповідач в своїх запереченнях зазначає, що на вказаній земельній ділянці розташовані нежитлові приміщення загальною площею 176,1 кв. м., з яких нежитлове приміщення літера «А»площею 36,0 кв. м.; нежиле приміщення літера «Б»площею 20,00 кв. м.; майстерня обслуговування автомобілів (не капітальне приміщення) літера «В»площею 120,0 кв. м., власником яких є відповідач та право власності останнього на які підтверджується витягом про державну реєстрацію прав виданого Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»від 14.10.2010, номер витягу: 27638069, реєстраційний номер: 31762724, номер запису: 10123-П в книзі: 211П-260.

В матеріалах справи наявний витяг про державну реєстрацію прав виданий Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»14.10.2010, номер витягу: 27638069, реєстраційний номер: 31762724, номер запису: 10123-П в книзі: 211П-260, з якого вбачається, що право власності на вищезазначені приміщення, що розташовані за адресою : м. Київ, вул. Азербайджанська, 13-А зареєстровані на праві власності за відповідачем на підставі рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 02.07.2010 по справі № 2-360/10/1605.

Прокуратура Дніпровського району м. Києва оскаржила рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 02.07.2010 по справі № 2-360/10/1605 до Апеляційного суду Полтавської області.

Слід зазначити, що підставою для визнання Гребінківським районним судом Полтавської області права власності на вищезазначені нежитлові приміщення за ТОВ «Селена ЛТД»стало наявність договору про право тимчасового користування землею від 10.12.1997, а також інших документів, які стосуються земельних правовідносин і не свідчать про належність майна відповідачу.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 20.12.2010 у справі № 22ц-14461/2010 року рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 02.07.2010 по справі № 2-360/10/1605 скасовано частково та в задоволенні позовних вимог ТОВ «Селена ЛТД»про визнання права власності на майно відмолено.

Як вбачається з матеріалів справи Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна в своєму листі № 5621(И-2011) від 07.02.2011 повідомляє, що відповідності до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»рішення Апеляційного суду Полтавської області від 20.12.2010 у справі № 22ц-14461/2010 року виконано та державна реєстрація права власності на нерухоме майно за відповідачем скасована.

Як встановлено судом, інші документи, ніж договір оренди дія якого припинилась ще 09.10.2000, що посвідчують право користування земельною ділянкою за адресою м. Київ, вул. Азербайджанська, 13-А загальною площею приблизно 0,27 га у відповідача відсутні.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що відповідач безпідставно займає спірну земельну ділянку, тому суд вважає, що зазначені дії порушують інтереси держави щодо регулювання державою земельних відносин з метою створення умов для раціонального використання й охорони земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю і господарювання.

Пункт 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачає, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 212 Земельного кодексу України встановлено, що самовільно зайнята земельна ділянка підлягає поверненню власнику землі або землекористувачу, без відшкодування затрат понесених за час незаконного користування ними.

Згідно ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ч. 3 ст. 212 Земельного кодексу України повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Таким чином, відповідач, не набувши у встановленому Земельним кодексом України порядку права користування земельною ділянкою площею приблизно 0,27 га по вул. Азербайджанській, 13-А у м. Києві безпідставно та неправомірно користується вказаною земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених прокуратурою та позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Прокуратури Дніпровського району міста Києва обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Селена ЛТД»(м. Київ, вул. Ватутіна, 26-В, кв. 100; код ЄДРПОУ 21475457) повернути земельну ділянку площею приблизно 0,27 га, яка використовується під розміщення автостоянки та експлуатації двох павільйонів на розі вул. Бакинських комісарів та вул. Гродненської (вул. Азербайджанська, 13-А) у Дніпровському районі міста Києва Київській міській раді (м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883143), привівши її в придатний для використання стан звільнивши від будівель, споруд шляхом знесення та вивезення.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена ЛТД»(м. Київ, вул. Ватутіна, 26-В, кв. 100; код ЄДРПОУ 21475457) в доход державного бюджету України 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяСівакова В.В. Рішення підписано 10.02.2011.