Рішення № 13725263, 27.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/327.01.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоційоване спільне Українсько-Чеське підприємство з іноземними інвестиціями «ГЦР-Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія-Фінанс»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача: Калюжна Я.О. –представник (дов. від 01.11.2010р.)

від відповідача: Лимар Ю.М. –представник (дов. від 01.03.2010р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Асоційоване спільне Українсько-Чеське підприємство з іноземними інвестиціями «ГЦР-Україна»(далі - позивач) звернулося із позовом про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія-Фінанс»(далі –відповідач) у розмірі 3418,93 грн. –основного боргу, інфляційні втрати –676,96 грн., 3% річних –162,42 грн., та курсову різницю – 54071,84грн., всього: 58743,09 грн.

Ухвалою від 11.03.2010р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 25.03.2010р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання договору підряду № 14\08\07 від 08.08.2007р. позивач провів роботи, а відповідач прийняв виконані роботи, що підтверджується актами здачі-приймання робіт. Однак відповідно до розділу «порядок та умови розрахунків»договору від 08.08.2007р. відповідач не розрахувався в повному обсязі за проведені роботи. Згідно банківських виписок відповідач сплатив 522571,07 грн., в той час як роботи проведені на суму 525990, 07 грн.

13.04.2010р. відповідач подав до відділу діловодства суду клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов’язаної з нею справи 13/150, предметом якої є визнання п.п. 2.2 та 2.3 договору від 08.08.2007р. недійсним.

Ухвалою від 15.04.2010р. клопотання відповідача задоволено та зупинено провадження у справі до вирішення справи 13/150.

Ухвалою від 17.12.2010р. провадження у справі поновлено за заявою позивача від 15.12.2010р. Розгляд справи призначено на 17.01.2011р.

Ухвалою від 17.01.2011р. розгляд справи відкладено на 27.01.2011р., у зв’язку з нез’явленням представників відповідача в судове засідання та надходження від останнього клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач у відзиві та доповненні до нього визнав основну суму заборгованості у розмірі 3418,19 грн. Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат відповідач заперечень не надав. До вимоги про стягнення пені у розмірі 412,94 грн. за період з 03.07.2008р. по 02.01.2009р., на думку відповідача, слід застосувати строк позовної давності в порядку п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, та відмовити в цій частині вимог. В задоволенні вимоги щодо стягнення курсової різниці у розмірі 54071,84 грн. на підставі п.п. 2.2 та 2.3 договору, відповідач заперечує з наступних підстав. Відповідно до п. 3 ст.632 ЦК України, зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Договір підряду є виконаним, акти здачі-приймання робіт підписаними, відповідачем здійснено часткову оплату виконаних робіт, тому проведення корегування суми договору є безпідставним.

Пункт 2.2 договору передбачає, що в зв'язку з тим, що частина імпортної складової є всією вартістю виконуваних робіт, загальна вартість робіт по даному договору підлягає зміні при зміні курсу ЄВРО встановленого НБУ. Такий перерахунок здійснюється, якщо курс ЄВРО змінився більш ніж на 2% за період від дати підписання даного договору до дати надходження коштів, згідно з п. 4.2 на розрахунковий рахунок поставщика.

Пункт 2.3. передбачає, що у випадку якщо зміна курсу ЄВРО відбулася по відношенню до частини суми вартості робіт, перерахунку підлягає тільки та сума вартості робіт, по відношенню до якої відбулася така зміна курсу ЕВРО.

Частиною 2 ст. 189 ГК України встановлено, що ціна є істотною умовою господарського договору, а відповідно до ст.524 ЦК України, зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України –гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

В договорі підряду відсутня імпортна складова структури ціни, оскільки, як зазначив відповідач, предметом договору є виключно роботи по розробці монтажної документації та монтаж конструкцій.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.08.2007 р. між ТОВ «Євразія-Фінанс»та ТОВ «Асоційоване спільне Українсько-Чеське підприємство з іноземними інвестиціями «ГЦР-Україна»укладено договір підряду № 14/08/07.

Пункт 1.1, договору передбачає, що підрядник зобов'язується виконати за завданням другої сторони (замовника) розробку монтажної документації по конструкціям «чистих приміщень»та виконати монтаж конструкцій «чистих приміщень», а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах і в строки, що встановлені даним договором.

Пункт 2.1. договору передбачає, що загальна вартість виконуваних робіт по даному договору, складає 525 990 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ 20% - 87665, 00 грн.

Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем свого зобов’язання за договором № 14/08/07 від 08.08.2007р. щодо оплати робіт у розмірі 3418,93 грн., що стало підставою звернення позивача до суду про стягнення вказаної заборгованості.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.2 договору, замовник проводить оплату робіт в наступному порядку: - передплату в розмірі 40% від загальної вартості робіт, що складає 210396, 00 грн., в тому числі ПДВ 20%, шляхом перерахування на рахунок позивача до 30 серпня 2007р. для початку виконаних робіт; - сплачує 30% загальної вартості робіт, що складає 157797,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%, - на протязі 3-х банківських днів з моменту закінчення загального монтажу конструкцій «чистих приміщень», перед герметизацією конструкцій і підписання акта здачі-приймання робіт; - сплачує 20% від вартості робіт –105198, 00 грн. в т.ч. ПДВ20%, на протязі 3-х банківських днів, з моменту закінчення комплектного монтажу конструкцій «чистих приміщень»і підписання акту здачі-приймання робіт; сплачує 10% від вартості робіт –52599,00 грн.в т.ч. ПДВ 20% - на протязі 3-х банківських днів після монтажу НЕРА-фільтрів в повітрерозподілювачі матеріали фільтру та підписання акту здачі-приймання робіт.

Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами згідно акту здачі-приймання робіт на протязі 5 (п’яти) банківських днів з моменту отримання замовником письмового повідомлення про готовність робіт до сдачі (п. 6.1).

Факт виконання умов договору підряду позивач підтверджує актами здачі-прийняття робіт № 2 від 04.12.2007р., № 4 від 04.12.2007р., №9 від 26.07.2008р., які підписані та скріплені печатками сторін. Згідно зазначених актів та п. 2.1 договору, роботи виконані позивачем на суму 525990,00 грн., що не заперечується відповідачем.

Банківські виписки, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи, підтверджують часткову оплату робіт за договором від 08.08.2007р. у розмірі 522571,07 грн.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, що передбачено ч. 5 ст. 78 ГПК України.

Відповідач визнає суму основного боргу, тому вимоги про стягнення коштів у розмірі 3418,93 грн. підлягають задоволенню.

В порядку п. 7.3 договору позивач заявив до стягнення пеню у розмірі 412, 94 грн. за період з 03.07.2008р. по 02.01.2009р., в задоволенні якої суд відмовляє з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Частина 3 ст.267 ЦК України, передбачає, що позовна давність застосовується судом за завою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 276 ЦК України).

Про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік, що встановлено п. 1.ч. 1. ст. 258 ЦК України.

Нарахування пені позивач здійснив з 03.07.2008р., в той час як позов поданий до суду 04.03.2010р. Зазначене свідчить про пропуск позивачем строку позовної давності щодо стягнення пені, тому заява відповідача про застосування строку позовної давності підлягає задоволенню.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги про стягнення нарахованої суми інфляційних збитків за період з серпня 2008р. –січень 2010р. з урахуванням актів здачі-приймання робіт в розмірі 676,96 грн. суд визнає доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням наявного прострочення сплати за виконані роботи, суд погоджується з розрахунком суми 3% річних за період з 03.07.2008р. по 01.02.2010р. у розмірі 162, 42 грн. наданим позивачем і вважає такий обґрунтованими.

Пункт 2.2 договору передбачає, що в зв'язку з тим, що частина імпортної складової є всією вартістю виконуваних робіт, загальна вартість робіт по даному договору підлягає зміні при зміні курсу ЄВРО встановленого НБУ. Такий перерахунок здійснюється, якщо курс ЄВРО змінився більш ніж на 2% за період від дати підписання даного договору до дати надходження коштів, згідно з п, 4.2 на розрахунковий рахунок поставщика.

Пункт 2.3. передбачає, що у випадку якщо зміна курсу ЄВРО відбулася по відношенню до частини суми вартості робіт, перерахунку підлягає тільки та сума вартості робіт, по відношенню до якої відбулася така зміна курсу ЕВРО.

З огляду на вищезазначені умови договору позивач заявив до стягнення курсову різницю у розмірі 54071,84 грн., в задоволенні якої відповідач заперечує. Твердження відповідача про необґрунтованість нарахування курсової різниці на підставі п.п. 2.2 та 2.3 договору, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Частиною першою статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як і погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

З положень 2 ст. 632 Цивільного кодексу України випливає, що ціна в договорі може змінюватись і визначатися його умовами.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 3 ст.843 цього кодексу у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2010р. відмовлено ТОВ «Євразія-Фінанс»в задоволенні позову про визнання п.п. 2.2 та 2.3 договору № 14/08/07 від 08.08.2007р. недійсними. Вказане рішення залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010р.

Отже зазначені умови договору були визначені сторонами за спільною згодою та на власний ризик, тому валютні коливання та зміна суми грошового зобов’язання в гривневому еквіваленті в даному випадку є узгодженою умовою діяльності сторін. Окрім того, слід зазначити, що відповідно до положень ст. 632 договору ціна в договорі може змінюватись і визначатися його умовами.

Перевіривши розрахунок курсової різниці, доданий до позову, суд встановив, що остання складає 54071, 22 грн., а тому сума заявлена позивачем підлягає задоволенню частково.

Факт прострочення виконання зобов’язань щодо оплати виконаних робіт згідно актів здачі-приймання робіт, відповідачем не спростовано, доказів оплати робіт у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором від 08.08.2007р. суду не представлено, у зв’язку з чим, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 3418, 93 грн. основного боргу, 162, 42 грн. 3% річних, інфляційні втрати –676, 96 грн. та курсова різниця –54071,22 грн.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 583,29 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 234,33 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85, 121 ГПК України господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія-Фінанс»(03115, м. Київ, проспект Перемоги, 67, код 33238569, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоційоване спільне Українсько-Чеське підприємство з іноземними інвестиціями «ГЦР-Україна» (01135,м. Київ, вул. Павлівська, 29, код 32113295, на будь-який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) 3418,93 грн. (три тисячі чотириста вісімнадцять гривень 93 копійки) основного боргу, 162,42 грн. (сто шістдесят дві гривні 42 копійки) –3 % річних, 676,96 грн. (шістсот сімдесят шість гривень 96 копійок) –інфляційні втрати, 54071,22 грн. (п’ятдесят чотири тисячі сімдесят одна гривня 22 копійки) –курсова різниця згідно п.п. 2.2 та 2.3 договору № 14/08/07 від 08.08.2007р., 583,29 грн. (п’ятсот вісімдесят три гривні 29 копійки) –державного мита та 234, 33 грн. (двісті тридцять чотири гривні 33 копійки) –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 10.02.2011р.