Рішення № 13725143, 28.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/64328.01.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «C.В. Люкс»

до           Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ АЙ ВАЙ ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача           Лук’яненко О.А. –предст.,

Від Відповідача           не з’явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «С.В. Люкс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ АЙ ВАЙ ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН»про стягнення 5972,90 грн. заборгованості, 1452,57 грн. 3% річних від суми заборгованості та 444,64 грн. інфляційних втрат.

          Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором № 13/09-09 ВР від 03.09.2009 в частині перерахування грошових коштів за поставлений Позивачем Товар на виконання умов вказаного договору.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

03.09.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «С.В. Люкс»(далі –Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІ АЙ ВАЙ ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН» (далі - Відповідач, Покупець) укладено Договір № 13/09-09 ВР (далі –Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов’язався протягом строку дії Договору поставляти Покупцю Товар на умовах DDP Міжнародних правил «Інкотермс».

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 13/09-09 ВР від 03.09.2009 є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що поставка Товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих постачальником Постачальником до виконання Замовлень Покупця. Мінімальна вартість Замовлення визначається в пункті 2 Угоди про Умови.

Так, на виконання умов Договору Позивачем було поставлено, а Відповідачем прийнято за видатковими накладними № ПО-0000555 від 19.11.2009 та № ПО-0000621 від 10.12.2009 Товар на загальну суму 6439,90 грн.

Згідно з п. 7.1 Договору строк оплати Товару визначається в пункті 3 Угоди про Умови, і відраховується з дня виконання Постачальником зобов'язання з поставки Товару. Пунктом 3 Угоди про Умови (Додаток № 1 до Договору) Сторонами встановлено строк платежу –45 днів з дня поставки Товару.

Матеріалами справи встановлено, що Відповідачем здійснено часткову оплату отриманого від Позивача Товару 09.12.2009 в сумі 849,23 грн.

Таким чином, строк виконання зобов’язання з повної оплати Товару, поставленого за видатковою накладною № ПО-0000555 від 19.11.2009 сплив 04.01.2010, а за видатковою накладною № ПО-0000621 від 10.12.2009 –24.01.2010.

Станом на час розгляду справи сума основного боргу Відповідача перед Позивачем складає 5972,90 грн. Оплата отриманого Відповідачем товару в сумі 5972,90 грн. не здійснена. Доказів повної оплати Товару про який заявлено Позивачем у позовній заяві, Відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог щодо стягнення з Відповідача 5972,90 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних від суми заборгованості Відповідача розраховується судом відповідно до періоду прострочення, з урахуванням умов Договору щодо строків проведення оплат, та складає 91,81 грн.

З урахуванням рекомендацій, викладених у Листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», сума інфляційних втрат Позивача складає 175,85 грн.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню частково.

Державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ АЙ ВАЙ ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН»(04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 27, код 36567247) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «C.В. Люкс»(04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, б. 7, код 35489074) 5972,90 грн. заборгованості, 175,85 грн. інфляційних втрат, 91,81 грн. –3% річних від суми заборгованості, 80,88 грн. державного мита та 187,12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «C.В. Люкс»(04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, б. 7, код 35489074) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, надмірно сплачених платіжним дорученням № 295 від 26.07.2010, оригінал якого міститься в матеріалах господарської справи № 32/643, та 0,39 грн. державного мита, надмірно сплаченого платіжним дорученням № 294 від 26.07.2010, оригінал якого міститься в матеріалах господарської справи № 32/643.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 09.02.2011