Ухвала суду № 137251370, 09.06.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/5166/26

Провадження № 1-во/175/3/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2026 р. с-ще Слобожанське

Слідчий суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши заяву ОСОБА_3 про виправлення описки в ухвалі Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02.06.2026 року,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову дізнавача про відмову у задоволенні клопотання у порядку ст. 303 КПК України.

Зазначена скарга була призначена до розгляду на 02.06.2026 року об 11:00 год.

02.06.2026 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області було постановлено ухвалу у справі № 175/5166/26, якою було закрито провадження у справі.

03.06.2026 року від заявника ОСОБА_3 надійшла заява про виправлення описки в ухвалі суді від 02.06.2026 року, просить суд: виправити описку у тексті рішення шляхом зміни формулювання, а саме: «скаржник ОСОБА_3 до судового засідання не з`явився, про дату та час розгляду скарги повідомлявся належним чином» на «скаржник ОСОБА_3 до судового засідання не з`явився, 01.06.2026 року на адресу суду надійшло його клопотання про залишення скарги без розгляду у зв`язку з усуненням дізнавачем ОСОБА_4 оскаржуваної бездіяльності». Зазначає, що 01.06.2026 р. о 21:57 ним через систему «Електронний суд» (кабінет cabinet.court.gov.ua) направлено до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Клопотання про залишення скарги без розгляду (вхідний № б/н від 01.06.2026, дата реєстрації у суді - 02.06.2026 о 10:46. Таким чином, заявник стверджує в своїй заяві про те, що формулювання, що він не з`явився на судовий розгляд без жодних пояснень є помилковим, оскільки пояснення були надані у письмовому вигляді.

На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду дану справу було передано у провадження судді ОСОБА_1 .

Слідчий суддя, вивчивши матеріали заяви та дослідивши аргументи заявника, доходить такого висновку.

Згідно з приписами частини 1 статті 379 КПК суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив рішення, після його проголошення не має права його змінити або скасувати.

Опискою вважається зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) помилка, допущена під час письмового викладу судового рішення, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації (помилка у правописі, у розділових знаках тощо), що мають вплив на зміст судового рішення і його виконання.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати його зміст, а лише усуває неточності. Водночас під виглядом виправлення описки судового рішення в жодному випадку не допускається внесення змін до його змісту, зокрема шляхом коригування висновків чи мотивів судового рішення.

У пункті 2.3. рішення Конституційного Суду України від 22.04.2014 у справі № 4-рп/2014 зазначено, що особливістю ухвал суду першої інстанції щодо внесення виправлень у рішення або відмови у внесенні виправлень є те, що суд може постановити їх у будь-який час, зокрема й після набрання рішенням законної сили.

Описка - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка, помилки у написанні складних чисел тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер, наприклад: написання прізвищ та імен, адреси, найменувань спірного майна, зазначення дат і строків. Суд може виправити лише ті описки в судовому рішенні, які сам допустив. За змістом вказаної статті під опискою слід розуміти випадкову граматичну помилку, що тягне за собою неточний виклад змісту судового рішення чи перекручування його суті (наприклад, пропуск літери, цифри, їх перестановка, описки у написанні складних прізвищ або складних чисел тощо); арифметична помилка - це помилка у підрахунках (арифметичних діях). При цьому, диспозиція наведеної статті не дозволяє під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту, зокрема змінювати висновки та мотиви судового рішення.

Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: вона повинна бути механічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).

Виходячи з позиції Верховного Суду України (ухвала Верховного Суду України у справі №6-788цс16 від 22.02.2017р.), суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.

У відповідності до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. за №14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Таким чином, заявник не просить виправити конкретну технічну чи то арифметичну помилку, в заяві просить змінити текст судового рішення.

Отже, за результатом розгляду заяви не встановлено наявності описки у судовому рішенні, тому немає законних підстав для її задоволення.

З огляду на наведене, у задоволенні заяви про виправлення описки необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.379 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_3 про виправлення описки в ухвалі Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02.06.2026 року.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1