Рішення № 13725129, 03.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/15403.02.11 За позовом                    Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»в особі філії «Центральне регіональне управління»публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

До                              Відкритого акціонерного товариства «Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України «УкрНДІінжипроект»

Про           стягнення 1467200,52 грн. збитків

Та за зустрічним

позовом                     Відкритого акціонерного товариства «Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України «УкрНДІінжипроект»

До                               Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»в особі філії «Центральне регіональне управління»публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

Про                               визнання договору оренди нежилого приміщення від 03.11.2003 року недійсним.

                                                                                           Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача за

первісним позовом                    Сєтов М. О. –за дов.

від позивача за

зустрічним позовом          Колосовський Ю.О.-за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»в особі філії «Центральне регіональне управління»публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»до відкритого акціонерного товариства «Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України «УкрНДІінжипроект»про стягнення 1467200,52 грн. збитків.

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами.

30.08.2001 р. між сторонами було укладено договір оренди нежилого приміщення, розташованого по вул. Тургенєвській, 38 в місті Києві, строк дії якого встановлено до 31.12.2006 р..

03.11.2003 р. між сторонами було укладено договір оренди нежилого приміщення, відповідно до якого позивач прийняв у тимчасове користування частину нежилого приміщення, розташованого по вул. Тургенєвській, 38 в місті Києві, площа офісного приміщення 415 кв. м., площа складського приміщення 18 кв. м. Строк дії даного договору встановлено з 03.11.2003 р. до 31.12.2009 р..

У той же час, відповідач звернувся до суду з безпідставними позовом про виселення позивача з орендованого ним приміщення та стягнення збитків, оскільки позивач продовжує користуватись приміщенням, договір оренди якого вже закінчився. За твердженням позивача, внаслідок незаконного виселення з орендованого приміщення йому завдано збитків у розмірі 1467200,52 грн.

Ухвалою від 26.02.2010 р. було порушено провадження у справі № 6/154, розгляд останньої призначено на 15.04.2010 р..

У поданому суду відзиві відповідач позовні вимоги відхилив у повному обсязі, посилаючись на те, що між сторонами було укладено лише один договір оренди від 30.08.2003 р., термін якого закінчився 31.12.2006 р.. За твердженням відповідача, протягом 2004-2006 років було укладено 6 додаткових угод, якими вносились зміни саме до договору від 30.08.2003 р.. Будь-які інші договори сторонами не укладались, а витрати, понесені позивачем, є ніщо інше як витрати, пов’язані з його власним волевиявленням, а не збитками. Крім того, відповідач зазначив, що обставини, на які посилається позивач, вже досліджувались під час розгляду справи № 25/65-3/79.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників процесу, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 6/154 до вирішення пов’язаної з нею справи № 25/65-3/79, оскільки вирішення питання про стягнення збитків з відповідача, які виникли у зв’язку з неправомірним виселенням позивача, неможливе до встановлення факту існування орендних відносин між позивачем та відповідачем, які є предметом розгляду у справі № 25/65-3/79.

Ухвалою суду від 15.04.2010 р. зупинено провадження у справі № 6/154 до вирішення справи № 25/65-3/79.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі, яке мотивоване усуненням обставин, що стали підставою для його зупинення.

Ухвалою суду від 16.09.2010 р. поновлено провадження у справі, розгляд останньої призначено на 30.09.2010 р..

У судовому засіданні 30.09.2010 р. представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі № 6/154 до вирішення справи № 25/65-3/79, оскільки відкритим акціонерним товариством «Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України «УкрНДІінжипроект»подано заяву до Верховного Суду України про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 28.07.2010 р. і останнім вирішується питання про допуск справи № 25/65-3/79 до касаційного перегляду.

Ухвалою суду від 30.09.2010 р. зупинено провадження у справі № 6/154 до вирішення справи № 25/65-3/79.

Позивач звернувся до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі, яке мотивоване усуненням обставин, що стали підставою для його зупинення.

Ухвалою суду від16.09.2010 р. було поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 02.12.2010 р. було порушено провадження за зустрічним позовом та прийнято його для спільного розгляду з первісним.

Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що договір оренди нежилого приміщення від 03.11.2003 р. укладений без наміру створити правові наслідки обумовлені ним, що є підставою для визнання його недійсним.

Відповідач у наданому суду відзиві на зустрічну позовну заяву проти позову заперечив, посилаючись на безпідставність тверджень позивача та сплив строку позовної давності.

Під час розгляду справи публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»заявило клопотання про витребування у відкритого акціонерного товариства «Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України «УкрНДІінжипроект»оригінал договору оренди від 30.08.2003 р.. Аналогічне клопотання також було заявлено відкритим акціонерним товариством «Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України «УкрНДІінжипроект»щодо витребування вказаного договору у публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит». Клопотання сторін відхилені, оскільки вони заперечують факт наявності у них оригіналів вказаного договору.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

30.08.2001 р. між відкритим акціонерним товариством «Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України «УкрНДІінжпроект»(орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Банк «Фінанси та кредит»в особі керуючого філією «Київське регіональне управління»(правонаступник публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит»), (орендар) було укладено договір на оренду нежилого приміщення (далі –Договір-1).

Відповідно до п. 1.1 Договору-1 (в редакції додаткової угоди № 6 від 29.09.2006 р.) орендодавець здає, а орендар приймає у тимчасове користування частину нежилого приміщення, розташованого в м. Києві в будинку № 38 по вул. Тургенєвській, площа офісного приміщення 430 кв.м, площа складського приміщення 48 кв.м для користування в цілях, що визначаються статутними завданнями орендаря.

Згідно з п. 1.2 Договору-1 термін оренди встановлюється на період з 01.09.2001 р. по 31.12.2006 р..

Відповідно до п. 7.1 Договір-1 набирає чинності з моменту підписання обома сторонами та діє до 31.12.2006 р.. Договір автоматично продовжується ще на 10 років, якщо жодна з сторін не заявить про своє бажання його розірвати.

Згідно з п. 3.14 Договору після закінчення терміну договору оренди орендар зобов’язаний повернути орендодавцю приміщення, що орендується, в стані відповідному терміну експлуатації.

03.11.2003 р. між орендарем та орендодавцем було укладено договір оренди нежилого приміщення (далі –Договір-2).

Предметом Договору-2 є оренда того ж приміщення, що і за Договором-1. Зокрема, відповідно до п. 1.1 Договору-2 орендодавець здає, а орендар приймає у тимчасове користування частину нежилого приміщення, розташованого в м. Києві в будинку № 38 по вул. Тургенєвській, площа офісного приміщення 415 кв.м, площа складського приміщення 18 кв.м для користування в цілях, що визначаються статутними завданнями орендаря.

Єдиним підтвердженням існування Договору-2 є нотаріально посвідчена копія його тексту. За твердженнями сторін, оригінал тексту Договору-1 у них відсутній.

Згідно з п. 1.2 Договору-2 термін оренди встановлюється на період з 03.11.2003 р. по 31.12.2009 р..

Відповідно до п. 2.2 Договору-2 орендар свідчить, що на момент укладення Договору-2 всі договори оренди, що стосуються вказаного приміщення, діючі до укладення цього договору, анульовані.

У той же час, наявні матеріали справи свідчать про те, що внаслідок укладення Договору-2 правові наслідки, які ним були обумовлені, не виникли.

Зокрема, до Договору-1 було укладено додаткову угоду № 1 від 28.04.2004 р., додаткову угоду № 2 від 29.06.2004 р., доповнення про внесення змін від 21.03.2005 р., додаткова угода № 2 від 30.01.2006 р., додаткова угода № 6 від 30.06.2006 р., додаткова угода № 6 від 29.09.2006 р..

06.07.2006 р. орендар звернувся до орендодавця з проханням про пролонгацію в порядку п. 7.1 Договору-1.

29.11.2006 р. орендодавець листом-повідомленням № 1-523 повідомив орендаря про відсутність наміру на продовження дії Договору-1 і заявив відповідно до п. 7.1 Договору-1 про своє бажання розірвати договір, скласти акт приймання-передачі об'єкта оренди і акт звірки взаєморозрахунків.

Враховуючи укладення додаткових угод до Договору-1 та переписку сторін щодо його продовження, суд приходить до висновку, що сторони вважали його чинним протягом всього строку дії і у своїх відносинах керувались саме Договором-1, а не Договором-2, якій уклали пізніше.

Оскільки додаткові угоди до Договору-1 були укладені після підписання Договору-2, підстави вважати його новим договором оренди приміщення, яким керувалися сторони, відсутні.

Жодних доказів, які би свідчили про вчинення будь-яких дій щодо виконання сторонами зобов’язань за Договором-2 (передача приміщення, здійснення платежів, тощо) публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»суду не подало.

Таким чином, судом встановлено, що укладення Договору-2 не мало наслідків для жодної зі сторін і він був укладений без наміру створення правових наслідків.

На час укладення Договору-2 був чинний Цивільний кодекс УРСР, ст. 58 якого було передбачено, що недійсною є угода, укладена лише про людське око, без наміру створити юридичні наслідки (мнима угода).

З 01.01.2004 р. набув чинності Цивільний кодекс України, нормами якого також передбачено недійсність угод, вчинених без наміру створення правових наслідків.

Так, відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Частиною 2 даною статті встановлено, що фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Позивачем за зустрічним позовом доведено, що договір оренди приміщення від 03.11.2003 р. є фіктивним правочином, оскільки вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлені ним, у зв’язку з чим доводи про його недійсність є обґрунтованими.

Вирішуючи питання про позовну давність за вимогою про визнання недійсним Договору-2 суд виходить з наступного.

Пунктом 6 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред’явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Оскільки трьохрічний строк позовної давності, передбачений ст. 71 ЦК УРСР, з моменту укладення Договору-2 станом на 01.01.2004 р. не сплив, до спірних правовідносин підлягають застосуванню правила про позовну давність ЦК України.

Частиною 5 статті 267 ЦК України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відсутність оригіналу тексту Договору-2, у тому числі і у публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», і заперечення позивачем за зустрічним позовом існування даного правочину як факту, що має юридичне значення, мало наслідком необхідність встановлення факту його існування, яке здійснювалось під час розгляду справи № 25/65-3/79.

Дана обставина була встановлена постановою Вищого господарського суду України від 28.07.2010 р..

За таких обставин, суд вважає, що відкрите акціонерне товариство «Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України «УкрНДІінжпроект», заперечуючи існування Договору-2, до вирішення спору і встановлення факту його наявності як певної правової конструкції, об’єктивно було позбавлено можливості звернення до суду з позовом про його недійсність.

За таких обставин, виходячи з приписів ч. 5 ст. 267 ЦК України, суд причини пропущення позовної давності визнає поважними, у зв’язку з чим право відкритого акціонерного товариства «Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України «УкрНДІінжпроект»підлягає поновленню.

З огляду на викладене, позов відкритого акціонерного товариства «Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України «УкрНДІінжпроект» підлягає задоволенню, а Договір-2 підлягає визнанню недійсним з моменту укладення.

Недійсність Договору-2, с свою чергу, свідчить про необґрунтованість вимог публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»за первісним позовом.

Зокрема, позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовуються тим, що орендодавець безпідставно виселив орендаря з орендованого ним на підставі Договору-2 приміщення.

Як встановлено в постанові Вищого господарського суду України від 28.07.2010 р. по справі № 25/65-3/79, орендоване приміщення було звільнено орендарем 12.04.2007 р..

Правові наслідки недійсності правочину визначені ст. 216 ЦК України, відповідно до якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Оскільки Договір-2 є недійсним, він не є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків. Відсутність будь-яких прав та обов’язків за Договором-2 свідчить про відсутність їх порушення, що є підставою для відшкодування збитків (ст.ст. 22, 611 ЦК України).

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Оскільки позивач за первісним позовом не довів порушення його прав діями відповідача, підстави для задоволення позову відсутні.

Позовні вимоги за позовом зустрічним підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються за зустрічним позовом на відповідача, за первісним позовом на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»відмовити.          

Поновити відкритому акціонерному товариству «Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України «УкрНДІінжпроект»позовну давність.

Визнати недійсним з моменту укладення договір на оренду нежилого приміщення від 03.11.2003 р., укладений між акціонерним товариством «Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України «УкрНДІінжпроект»та Київським регіональним управлінням банку «Фінанси та кредит».

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»(04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код 09807856) на користь відкритого акціонерного товариства «Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України «УкрНДІінжпроект»(01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, 38, ідентифікаційний код 03329031) 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                 С. А. Ковтун

          Рішення підписано 10.02.2011 р..