Ухвала суду № 137251235, 28.05.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-з/759/94/26

ун. № 759/7332/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва П`ятничук І.В. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про відступлення права вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 17.03.2026 року звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про відступлення права вимоги.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 26.03.2026 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

22.05.2026 року представником позивача ОСОБА_1 до суду було подано заяву про забезпечення позову, якою просить вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованість, в розмірі 8 712 592, 00 грн., шляхом накладення арешту на: 1) корпоративні права, що належать ОСОБА_3 , а саме: - 5% статутного капіталу (розмір внеску до статутного фонду 1 673 720 гривень) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Автоцентр-Сервіс» (код ЄДРПОУ: 36866720), юридична адреса: 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська буд. 15; - 5% статутного капіталу (розмір внеску до статутного фонду 656 620 гривень) Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія «Сівер-Авто» (код ЄДРПОУ: 36931417), юридична адреса: 14029, Україна, Чернігівська обл., місто Чернігів , проспект Миру, будинок 167; 2) транспортні засоби, що належать ОСОБА_3 : MERCEDES-BENZ S 600, 2008 року випуску, MERCEDES-BENZ S 600, 2015 року випуску, TOYOTA LAND CRUISER, 2010 року випуску.

Дослідивши вказану заяву, суд зазначає наступне.

Частинами першою, другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Перелік видів забезпечення позову передбачений статтею 150 ЦПК України, у якій, зокрема, визначено, що позов забезпечується арештом майна, забороною вчиняти певні дії.

Частиною десятою статті 150 ЦПК України встановлена заборона вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Однак, у матеріалах поданої заяви про забезпечення позову відсутні докази, які б свідчили про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у даній справі, що свідчить про те, що наведені у заяві доводи не можуть бути покладеними в обґрунтування відповідної ухвали, а також відсутні належні та достовірні докази належності вказаного майна ОСОБА_3 . Окрім того, відповідне забезпечення може призвести до порушення прав інших осіб.

Як вбачається з наданих представником позивача Витягів з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів, щодо належності ОСОБА_3 транспортних засобів: MERCEDES-BENZ S 600, 2008 року випуску, MERCEDES-BENZ S 600, 2015 року випуску, TOYOTA LAND CRUISER, 2010 року випуску, дані витяги не містять державного номерного знаку та номер кузова транспортного засобу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З огляду на викладене, суд вважає, що задоволення заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на корпоративні права, що належать ОСОБА_3 , а саме: 5% статутного капіталу ТОВ «Інвестиційна компанія «Автоцентр-Сервіс» (код ЄДРПОУ: 36866720) та 5% статутного капіталу ТОВ «Автомобільна компанія «Сівер-Авто» (код ЄДРПОУ: 36931417) у вказаний заявником спосіб перешкоджатиме господарській діяльності юридичних осіб:ТОВ «Інвестиційна компанія «Автоцентр-Сервіс» та ТОВ «Автомобільна компанія «Сівер-Авто»

Враховуючи вищевикладене, предмет позову, а також наведені у заяві доводи, оцінюючи наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності щодо співставлення їх належності, допустимості, достовірності кожного окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку між собою, суд приходить висновку про відсутність на цей час правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, у зв`язку з чим, у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 150-153 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про відступлення права вимоги - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: І.В. П`ятничук