Ухвала суду № 137250888, 09.06.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/6499/25

Провадження № 2-с/522/190/26

УХВАЛА

09 червня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ та клопотання про поворот виконання судового наказу № 522/6499/25, -

ВСТАНОВИЛА:

Судовим наказом Приморського районного суду м. Одеси від 16.05.2025 у справі № 522/6499/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» стягнуто із ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 16 080,58 грн та 302, 80 грн судового збору.

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Тимошенко О. І., через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду із заявою про скасування вищевказаного судового наказу, посилаючись на необґрунтованість вимог стягувача та відсутність заборгованості.

Також просила поновити їй строк на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу, оскільки копію судового наказу вона не отримувала, а дізналася про нього із застосунку «Дія» вже після відкриття виконавчого провадження та стягнення з неї грошових коштів приватним виконавцем. У період розгляду судом заяви про видачу судового наказу вона перебувала в Республіці Німеччина.

Також просила здійснити поворот виконання судового наказу в порядку, визначеному ст. 444 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження отримання боржником копії судового наказу із доданими документами, а боржник посилається на те, що про його існування їй стало відомо із застосунку «Дія» вже після відкриття виконавчого провадження та стягнення з неї коштів, строк на подання заяви про скасування судового наказу, у розумінні ч. 1 ст. 170 ЦПК України, не є пропущеним.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що подана заява про скасування судового наказу підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.

Оскільки боржник заперечує проти вимог стягувача, відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України, виданий судом наказ підлягає скасуванню.

При цьому, стягувач не позбавлений права звернення до суду із тими самими вимогами в порядку позовного провадження.

Крім того, ОСОБА_1 просить здійснити поворот виконання судового наказу, посилаючись на те, що 19.03.2026 з її рахунку в АТ «ВСТ Банк» списано 18 513,72 грн, отримувачем коштів був приватний виконавець Шуляченко М. Б., а списання коштів проведено на підставі судового наказу № 522/6499/25, виданого Приморським районним судом м. Одеси.

Указує, що кошти у вказаному розмірі списані безпідставно, оскільки її заборгованість перед стягувачем не була підтверджена допустимими доказами та не існувала на момент звернення стягувача до суду із заявою про видачу судового наказу та внаслідок безпідставного стягнення вона втратила власні грошові кошти.

У письмових запереченнях на заяву про поворот виконання судового наказу представник ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» Павленко С. В. зазначив, що 22.10.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шуляченком М. Б. відкрито виконавче провадження у справі № 522/6499/25 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ГК «Нафтогаз України» заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 у розмірі 16 080,58 грн за спожитий природний газ та судового збору у розмірі 302,80 грн.

Водночас ОСОБА_1 просить у порядку виконання судового наказу стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» кошти в розмірі 18 513, 72 грн, в тому числі кошти, стягнуті та перераховані як основна винагорода виконавця та витрати виконавчого провадження на рахунок приватного виконавця, проте стягувач не має до них жодного відношення.

Крім того вважає, що відповідно до ст. 444 ЦПК України поворот виконання рішення можливий лише тоді, коли рішення було переглянуто в апеляційному або касаційному порядку, якщо справу повернуто на новий розгляд після виконання рішення та після перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Вважає, що оскільки у справі № 522/6499/25 не було прийнято остаточного рішення щодо задоволення або відмови у задоволенні саме позовних вимог щодо стягнення з боржника грошових коштів за використання природного газу, оскільки боржником не заперечується наявність боргу перед ТОВ «ГК «Нафтогаз України», на його думку, відсутні підстави для здійснення повороту виконання судового наказу.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України в ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому ст. 444 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення, він відмовляє в позові повністю.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 444 ЦПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

У відповідності до ч. 9 ст. 444 ЦПК України якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За своєю суттю поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням (постанова Великої палати Верховного Суду 04.09.2019 у справі № 569/15646/16-ц), яка відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується судом при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 02 листопада 2011 року №13-рп/2011 зазначив, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.

Поворот виконання - це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням.

Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом апеляційної чи касаційної інстанції чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.

За змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.

Як слідує з матеріалів справи, судовим наказом Приморського районного суду м. Одеси від 16.05.2025 у справі № 522/6499/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» стягнуто із ОСОБА_1 заборгованість за у розмірі 16 080,58 грн та судовий збір у розмірі 302,80 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка М. Б. ВП № 79456793 від 28.10.2025 відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу № 522/6499/25, виданого Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ «ГК «Нафтогаз України» заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 16 080,58 грн та судового збору у розмірі 302,80 грн, а також визначено для боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 1 631,34 грн.

Відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка М. Б. від 20 березня 2026 року, прийнятої в межах виконавчого провадження № 79456793, виконавче провадження з примусового виконання судового наказу № 522/6499/25 закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".

Як слідує з платіжної інструкції № IODGC8PM.1 від 19.03.2026 з карткового рахунку ОСОБА_1 стягнуто грошові кошти у розмірі 18 513,72 грн за ВП № 79456793 з виконання судового наказу № 522/6499/25, виданого Приморським районним судом м. Одеси.

Ураховуючи, що судовий наказ, виданий Приморським районним судом м. Одеси 16.05.2025 у справі № 522/6499/25 підлягає скасуванню, а на його виконання стягнуто з ОСОБА_1 грошові кошти, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про поворот виконання судового наказу підлягає задоволенню частково та стягненню з ТОВ «ГК «Нафтогаз» на користь ОСОБА_1 підлягають грошові кошти в сумі 16 080,58 грн та 302,80 грн, а всього 16 383,38 грн, стягнуті за вказаним судовим наказом в межах виконавчого провадження № 79456793.

Щодо іншої суми, стягнутої приватним виконавцем в межах виконавчого провадження № 79456793, суд зазначає таке.

Поворот виконання рішення суду як спосіб захисту майнових прав боржника (відповідача) передбачає повернення йому стягувачем (позивачем) лише тих грошових коштів, які були ним безпосередньо одержані за скасованим в подальшому рішенням суду.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження (частина друга статті 42 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до конструкції статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» основна винагорода приватного виконавця та витрати виконавчого провадження є коштами виконавчого провадження.

Положеннями статті 444 ЦПК України передбачений поворот виконання саме рішення суду, тоді як винагорода виконавця, витрати виконавчого провадження та витрати за користування Автоматизованою системою виконавчого провадження не є сумами, присудженими до стягнення з відповідача за рішенням суду. А тому основна винагорода приватного виконавця та витрати виконавчого провадження, стягнуті на підставі положень Закону України «Про виконавче провадження» при виконанні судового рішення, не можуть бути предметом розгляду заяви про поворот виконання судового рішення.

Подібний за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 296/7644/17 та від 20 жовтня 2021 року у справі № 521/5241/18.

Отже, в порядку повороту виконання скасованого судового рішення підлягає поверненню відповідачу безпідставно стягнуте з нього саме за скасованим рішенням, а виконавчий збір, винагорода приватного виконавця та витрати на проведення виконавчих дій, не можуть повертатися за правилами вирішення питання про поворот виконання судового рішення.

Для вирішення даного питання законодавством передбачений інший спосіб захисту прав.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 259, 260, 444 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ задовольнити.

Скасувати судовий наказ, виданий Приморським районним судом м. Одеси 16 травня 2025 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 16 080,58 грн та судового збору у розмірі 302,80 грн.

Роз`яснити заявнику (стягувачу) право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку позовного провадження.

Клопотання ОСОБА_1 про поворот виконання судового наказу задовольнити частково.

Допустити поворот виконання судового наказу Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2025 року у справі № 522/6499/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованості за спожитий природний газ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (ЄДРПОУ 40121452, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) грошові кошти в сумі 16 383,38 грн, стягнутих за судовим наказом Приморського районного суду м. Одеси від 16.05.2025 у справі № 522/6499/25 в межах виконавчого провадження № 79456793.

У решті клопотання відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА