Рішення № 137250554, 09.06.2026, Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа № 474/67/26

Провадження № 2/474/253/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

09.06.26 с-ще Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокола Ф.Г.

за участю секретаря судового засідання Тодосьєвої А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

02.02.2026р. Акціонерне товариство Перший Український Міжнародний Банк (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка), в якому просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість у розмірі 38 649 грн. 68 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 15.08.2019р. між АТ ПУМБ та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1001380982001, за яким позичальнику було видано кредит 30 000 грн., який пізніше було збільшено до 25 000 грн. 00 коп.

Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк, з огляду на що його заборгованість перед позивачем станом на 24.11.2025р. склала 38 649 грн. 68 коп., з яких: 22 497 грн. 40 коп. - заборгованість за кредитом; 12 грн. 13 коп. - заборгованість за процентами та 16 140 грн. 15 коп. заборгованість за комісією.

Позивач направив письмову вимогу (повідомлення) відповідачці на адресу місця проживання, яку вона зазначила у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.

З огляду на вищевикладене позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь суму заборгованості у заявленому розмірі.

Представниця позивача Донцова Є.О. в судові засідання призначені на 30.03.2026р. та 27.05.2026р. не з`явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду. Водночас у прохальній частині позовної заяви просила розглядати справу за відсутності представника банку, дала згоду на заочний розгляд справи.

Відповідачка в судові засідання 30.03.2026р. та 27.05.2026р. не з`явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-131 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду шляхом направлення судових повісток рекомендованим поштовим відправленням за зареєстрованим місцем проживання, а також через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача до суду. Відповідачка про причини неявки суд не повідомила, а також не подала до суду відзиву на позовну заяву та заяву про розгляд справи за її відсутності чи відкладення розгляду справи.

З огляду на приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі сторін за наявними у справі доказами.

27.05.2026р. судом в порядку, визначеному ст.ст. 280, 281 ЦПК України, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до Паспорту споживчого кредиту (Інформація яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), він підписаний позичальником ОСОБА_1 15.08.2019р., та в ньому визначені основні умови кредитування: тип кредиту - кредитна лінія, сума ліміту - 30 000 грн., строк кредитування (24 місяці), стандартна відсоткова ставка річних 0,01%, комісія щомісячна 3,99%, а також інформація щодо орієнтовної загальної вартості кредиту, аналогічні умовам погодженим позичальником у Заяві № 1001380982001 від 15.08.2019р. про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Того ж дня, 15.08.2019р., між АТ ПУМБ та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір шляхом підписання нею Заяви № 1001380982001 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, у якій клієнт її підписанням беззастережно підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ ПУМБ на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), яка розміщена на сайті АТ ПУМБ в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування і погоджується з тим, що може обрати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості Банку), а при обранні послуги з укладання договору страхування, підписанням Заяви підтверджує свою згоду на укладання договору страхування на зазначених умовах.

У вказаній заяві № 1001380982001 відповідачка просила АТ ПУМБ надати їй споживчий кредит на наступних умовах: сума кредиту 30 000 грн., строк кредиту 24 місяці, комісія за обслуговування кредиту 3,99%, процентна ставка % річних - 0,01%, спосіб надання кредиту - банківський переказ. Схема повернення кредиту - ануїтетна (рівними частинами), до 15 числа кожного місяця, в строк з 15.08.2019р. до 15.08.2021р. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 1 197 грн. 00 коп. щомісяця (28 728 грн. за 24 місяці).

У Заяві № 1001380982001 відповідачка також просила надати їй пакет послуг Кредит Плюс та відкрити їй поточний рахунок НОМЕР_1 у гривні, тип карти MC World PAY PASS DEB у відповідності з умовами ДКБО та Тарифами банку, а також підтвердила отримання картки НОМЕР_2

Також у Заяві № НОМЕР_3 наявна відмітка про відкриття позичальнику рахунку 15.08.2019р. НОМЕР_1 .

Згідно з платіжною інструкцією TR.36974377.47423.8810 від 15.08.2019р. відбулася видача коштів за договором № 1001380982001 від 15.08.2019р. за позикою ОСОБА_1 у сумі 30 000 грн.

Відповідно до наданих позивачем розрахунку суми заборгованості відповідачки по сумі кредиту № 1001380982001 станом на 24.11.2025р., розрахунку суми заборгованості відповідачки по процентам за цим кредитним договором станом на 24.11.2025р. та розрахунку заборгованості відповідачки по комісії станом на 24.11.2025р., а також виписки по особовому рахунку з 15.08.2019р. до 10.12.2020р. - 15.08.2019р. мала місце операція з надання кредитних коштів за договором № 1001380982001, після чого відбувалося автоматичне погашення заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією, автоматична рекласифікація стандартної заборгованості за вказаними платежами у прострочену. На кінець періоду сума боргу за тілом - 22 497 грн. 40 коп., сума боргу за процентами 12 грн. 13 коп. та сума боргу за комісією 16 140 грн. 15 коп. При цьому у період з 15.09.2019р. до 30.03.2021р. сума комісії згідно затвердженого графіку (20 платежів, з яких 19 у розмірі 1 197 грн щомісячно та останній - 579 грн. 15 коп.) становила 23 322 грн. 15 коп., та сума фактичного погашення комісії - 7 182 грн. (6 платежів, з 15.09.2019р. до 15.02.2020р.).

Щодо обґрунтованості позовних вимог з огляду на приписи чинного законодавства в сфері кредитних правовідносин слід зазначити таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ ПриватБанк).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті. За такого, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а відтак, банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

За такого, суд вважає доведеними обставини щодо укладеності кредитного договору № 1001380982001 між позивачем та відповідачкою, шляхом підписання останньою Заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб 15.08.2019р, відповідно, у якому сторонами були погоджені умови кредитування, а також, що позивач за допомогою належних та допустимих доказів довів факт отримання відповідачкою кредитних коштів та невиконання належним чином нею зобов`язань за цими кредитними договорами, в тому числі і щодо погашення процентів, розрахованих позивачем за погодженою у цих договорах процентною ставкою.

Разом з тим, слід звернути увагу, що звертаючись з позовом, Банк наполягав на тому, що у відповідачки станом на 24.11.2025р. утворилась заборгованість за кредитним договором № 1001380982001 в сумі 38 649 грн. 68 коп., з яких: 22 497 грн. 40 коп. - заборгованість за кредитом; 12 грн. 13 коп. - заборгованість за процентами та 16 140 грн. 15 коп. заборгованість за комісією.

При цьому, із наданих позивачем розрахунку заборгованості по договору № 1001380982001 по комісії станом на 24.11.2025р., а також виписки по особовому рахунку вбачається, що на кінець періоду сума боргу за комісією 16 140 грн. 15 коп. При цьому у період з 15.09.2019р. до 30.03.2021р. сума комісії згідно затвердженого графіку (20 платежів, з яких 19 у розмірі 1 197 грн щомісячно та останній - 579 грн. 15 коп.) становила 23 322 грн. 15 коп., та сума фактичного погашення комісії - 7 182 грн. (6 платежів по 1 197 грн. кожний, з 15.09.2019р. до 15.02.2020р.).

Щодо нарахування позивачем комісії, то суд виходить з таких міркувань.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У заяві № 1001380982001 сторони погодили комісію за обслуговування кредитної заборгованості - 3,99%, що також відображено у наведеному в ній Графіку платежів.

10.06.2017р. набув чинності Закон України Про споживче кредитування № 1734-VIII, у зв`язку із чим у Законі України Про захист прав споживачів № 1023-XII текст ст. 11 було викладено в такій редакції: Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України Про споживче кредитування.

Положення ч.ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів № 1023-XII з набуттям чинності Закону України Про споживче кредитування залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про споживче кредитування № 1734-VIII, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього ж закону, до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України Про споживче кредитування № 1734-VIII передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України Про споживче кредитування Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017р. № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007р. № 168 Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України Про споживче кредитування № 1734-VIII та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України Про споживче кредитування № 1734-VIII розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України Про споживче кредитування № 1734-VIII після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст 12 Закону України Про споживче кредитування № 1734-VIII умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України Про споживче кредитування № 1734-VIII у червні 2017р. щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України Про споживче кредитування № 1734-VIII.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022р. у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України Про споживче кредитування. Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України Про споживче кредитування.

Необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов`язанні обслуговуванням кредитної заборгованості, передбачено в п. 4 Заяви № 1001380982001 та її ж розділі Графік платежів. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості складає 3,99%, щомісяця.

При цьому у них не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту у вказаному розмірі.

Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору № 1001380982001, то її положення п. 4 та розділу Графік платежів щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України Про споживче кредитування.

Аналогічних висновків у справі з подібними правовідносинами дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023р. у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22)

Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.09.2022р. у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08.02.2023р. у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.11.2022р. у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

Так, відповідно до абз 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи (ч. 5 ст. 216 ЦК України).

Крім того, слід зазначити, що відповідно до п. 5.7.3 публічної пропозиції AT ПУМБ в редакції від 12.06.2019р. на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції від 12.08.2020р. комісія за обслуговування кредитної заборгованості за споживчим кредитом встановлюється за послуги Банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення Споживчого кредиту), розрахунково-касове обслуговування щодо споживчого кредиту), надання консультаційних та інформаційних послуг щодо Споживчого кредиту. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості сплачується щомісячно в термін сплати процентів за користування Споживчим кредитом за відповідний розрахунковий період у розмірі, вказаному у заяві на приєднання до договору, від початкової (наданої) суми споживчого кредиту (база розрахунку комісії). Комісія за обслуговування кредитної заборгованості за наданим Споживчим кредитом розраховується за повний місяць у якому відбувається повернення заборгованості. Під повним місяцем, у Частині 5 Розділу II цього Договору, розуміється період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з Графіком платежів.

Проте, банк не надав належних та допустимих доказів того, що саме з цією редакцією публічної пропозиції AT ПУМБ була ознайомлена відповідачка та погодилася з нею, відтак відсутні підстави вважати, що сторони договору належним чином обумовили та визначили умови та порядок сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

З урахуванням викладеного не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за комісією у сумі 16 140 грн. 15 коп.

Слід також зазначити, що відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованості по сумі кредиту, процентам та комісії за кредитним договором № 1001380982001 та виписки по особовим рахункам (дебет, кредит) за цим же договором, на кінець періоду сума боргу за комісією 16 140 грн. 15 коп. При цьому у період з 15.09.2019р. до 30.03.2021р. сума комісії згідно затвердженого графіку (20 платежів, з яких 19 у розмірі 1 197 грн щомісячно та останній - 579 грн. 15 коп.) становила 23 322 грн. 15 коп., та сума фактичного погашення комісії - 7 182 грн. (6 платежів по 1 197 грн. кожний, з 15.09.2019р. до 15.02.2020р.).

Виходячи з вимог ст. 216 ЦК України щодо застосування наслідків нікчемного правочину, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у сумі 15 327 грн. 53 коп. - заборгованість за тілом кредиту (за мінусом суми списаної комісії (фактично погашеної), після зарахування її ж частини на заявлені до стягнення проценти).

На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 грн. 40 коп., понесені позивачем при подачі позову до суду, підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 055 грн. 91 коп. (39,66%).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258-268, 273, 279-283 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк заборгованість за договором № 1001380982001 від 15.08.2019р., станом на 24.11.2025р., в сумі 15 327 (п`ятнадцять тисяч триста двадцять сім) грн. 53 коп. - заборгованість по сумі кредиту.

Відмовити у задоволенні позовних вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк заборгованості за договором № 1001380982001 від 15.08.2019р., станом на 24.11.2025р., в сумі 23 322 (двадцять три тисячі триста двадцять дві) грн. 15 коп., з них: 7 169 (сім тисяч сто шістдесят дев`ять) грн. 87 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 12 (дванадцять) грн. 13 коп. - заборгованість за процентами, 16 140 (шістнадцять тисяч сто сорок) грн. 15 коп. - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк судовий збір в сумі 1 055 (одна тисяча п`ятдесят п`ять) грн. 91 коп.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 566 (одна тисяча п`ятсот шістдесят шість) грн. 49 коп. покладаються на позивача Акціонерне товариство Перший Український Міжнародний Банк.

Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство Перший Український Міжнародний Банк (код ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070).

Відповідачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складений та підписаний 09 червня 2026 року.

Суддя Ф.Г. Сокол