Рішення № 13725032, 03.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 38/203.02.11 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоЖитлово-будівельного кооперативу «Квазар-9»

Простягнення 172787,54 грн. Суддя Власов Ю.Л.

Представники: Від позивачаПівень Д.О. Від відповідачаЧорний М.І., Середа А.А. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення заборгованості в сумі 172787,54 грн., з яких 144744,81 грн. основного боргу, 11176,24 грн. інфляційної складової боргу, 3953,79 грн. 3% річних та 12912,70 грн. пені.

03.02.11р. у судовому засіданні Позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Відповідача заборгованість в сумі 134787,54 грн., з яких 106744,81 грн. основного боргу, 11176,24 грн. інфляційна складова боргу, 3953,79 грн. 3% річних та 12912,70 грн. пені.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №1630094 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до якого Позивач поставив, а Відповідач прийняв теплову енергію у гарячій воді, проте Відповідач розрахувався за надані послуги частково, у зв’язку з чим повинен сплатити суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних та пеню.

Відповідач визнав суму боргу частково в сумі 95711,28 грн., при цьому підтвердив, що на 01.12.10р. сума боргу складає 106744,81 грн.

Ухвалою від 21.01.11р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 03.02.11р. Цією ж ухвалою сторони було зобов’язано подати суду документи вказані в цій ухвалі.

Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

          01.11.99р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №1630094 на постачання теплової енергії у гарячій воді, предметом якого є постачання. користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

          Відповідно до п. 2.2.1. вказаного договору Позивач зобов’язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період - опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору.

          Згідно з п.2.3.1. Відповідач зобов’язався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії; виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору.

          Відповідно до п.2 додатку №4 до вказаного договору Відповідач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділені теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

          Згідно з п.3 додатку №4 до вказаного договору сплату за вказаними в п.2 цього додатку документами, Відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

          Відповідно до п.3.5. додатку №4 до вказаного договору у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду, позивач нараховує Відповідачу пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

          У період з 01.10.09р. по 01.12.10р. Позивач надавав, а Відповідачем приймав та оплачував теплову енергію, проте робив це не повністю та несвоєчасно, що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії, копії яких залучені до матеріалів справи та актом звіряння розрахунків станом на 01.12.10р.

          27.01.11 р. та 28.01.11р. Відповідач частково здійснив оплату за надану теплову енергію в сумі 38000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №12 та №13.

          Таким чином, на день вирішення спору у Відповідач існує заборгованість перед Позивачем за спожиту теплову енергію станом на 01.12.10р. в сумі 106744,81 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується Відповідачем.          

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №1630094 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.99р., відповідно до якого Позивач поставляв, а Відповідач приймав теплову енергію у гарячій воді. Відповідно до п. 2 додатку №4 до вказаного договору Відповідач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділені теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Згідно з п. 3 додатку №4 до вказаного договору сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, Відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

          Як встановлено судом у період з 01.10.09р. по 01.12.10р. Позивач надавав, а Відповідачем приймав та оплачував теплову енергію, проте робив це не повністю та несвоєчасно. 27.01.11 р. та 28.01.11р. Відповідач частково здійснив оплату за надану теплову енергію в сумі 38000,00 грн. Таким чином, на день вирішення спору у Відповідач існує заборгованість перед Позивачем за спожиту теплову енергію станом на 01.12.10р. в сумі 106744,81 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає вимогу Позивача про стягнення з Відповідача, заборгованості за поставлену теплову енергію в розмірі 106744,81 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 117921,05 грн. та 3% річних в сумі 3953,79 грн.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

          Як встановлено судом, відповідно до п.3.5. додатку №4 до вказаного договору у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду, позивач нараховує Відповідачу пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач нараховує Відповідачу пеню з 01.06.10р. по 01.12.10р. за прострочення в сумі 12912,70 грн. Суд вважає нараховану Позивачем пеню надмірно великою, доказів понесення будь-яких збитків Позивач суду не подав, тому на підставі ст.233 Господарського кодексу України, враховуючи обставини, вказані Відповідачем у відзиві, суд вважає за можливе зменшити суму пені до 912,70 грн., проте судові витрати покласти на Відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Квазар-9»(02232, м. Київ, бул. Висоцького, 4; код 22895575) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5; рахунок із спеціальним режимом використання №260070130718 у АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код 00131305) основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 117921 (сто сімнадцять тисяч дев’ятсот двадцять одна) грн. 05 коп.

3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Квазар-9»(02232, м. Київ, бул. Висоцького, 4; код 22895575) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл.. І. Франка, 5; р/р №26000306201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669; код 00131305) 3% річних в сумі 3953 (три тисячі дев’ятсот п’ятдесят три) грн. 79 коп. та пеню в сумі 912 (дев’ятсот дванадцять) грн. 70 коп., державне мито в сумі 1727 (одна тисяча сімсот двадцять сім) грн. 87 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

4. В іншій частині у позові відмовити.

5. Повернути Акціонерній енергопостачальній компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5; код 00131305) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 101 (сто одна) грн. 33 коп.

Суддя                                                                       Ю.Л. Власов

Рішення підписане 09.02.2011 р.