Вирок № 137250197, 09.06.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/22998/25 1-кп/760/2331/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року Солом`янський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м.Києві кримінальне провадження №12025100090001536 від 27.05.2025 року щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Києва, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 29.07.2021 вироком Дніпровського районного суду м.Києва за ч.1 ст. 186 КК України, на підставі ч. 1 ст. 105 КК України звільнено від покарання, застосовано як до неповнолітнього примусовий захід виховного характеру, передбачений п.3 ч.2 ст.105 КК України, у вигляді передачі під нагляд матері ОСОБА_6 строком на 1 рік; 09.11.2023 вироком Шевченківського районного суду м.Києва за ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ч.1 ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладанням відповідно до ст. 76 КК України обов`язків, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 11.02.2025 року, 11.12.2024 вироком Солом`янського районного суду м.Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, -

в с т а н о в и в :

Так, ОСОБА_5 23.05.2025 року, приблизно о 15 год. 10 хв., перебуваючи за адресою: м.Київ, вул. Преображенська, буд. 10/17, у приміщенні магазину «ЛОТОК» ТОВ «ЛК-ТРАНС» (ЄДРПОУ 37470510), переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, вирішив повторно таємно, в умовах воєнного стану, викрасти чуже майно, що належить «ЛК-ТРАНС».

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , перебуваючи у вказаному вище магазині, діючи умисно, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення, впевнившись у тому, що за його діями нiхто не спостерігає та не завадить йому у вчиненні крадіжки, перебуваючи у торговому залi, взяв з полиць вказаного вище магазину товар, а саме: стартові пакети «Київстар» у кількості 13 штук, загальною вартістю 3315 гривень 00 копійок без урахування ПДВ та 3900 гривень 00 копійок з урахуванням ПДВ.

Після чого, ОСОБА_5 , утримуючи при собі, а саме у лівій руці, таємно викрадене чуже майно, що належить ТОВ «ЛК-ТРАНС» (ЄДРПОУ 37470510), зник з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши ТОВ «ЛК-ТРАНС» майнової шкоди на загальну суму 3315 гривень 00 копійок без урахування ПДВ та 3900 гривень 00 копійок з урахуванням ПДВ.

Таким чином, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.4 ст.185 КК України, а саме як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Крім цього, 25.05.2025 року, приблизно о 15 год. 25 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Київ, пров. Ізяславський, буд. 46-49, у приміщенні магазину «Фора» ТОВ «ФОРА» (ЄДРПОУ 32294897), переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, вирішив повторно таємно, в умовах воєнного стану, викрасти чуже майно, що належить «ФОРА».

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на потворне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , перебуваючи у вказаному вище магазині, діючи умисно, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення, впевнившись у тому, що за його діями нiхто не спостерігає та не завадить йому у вчиненні крадіжки, перебуваючи у торговому залi, взяв з полиць вказаного вище магазину товар, а саме: стартові пакети мобільного зв`язку «Київстар» Smart Sim у кількості 16 штук, загальною вартістю 4000 гривень 00 копійок без урахування ПДВ та 4800 гривень 00 копійок з урахуванням ПДВ.

Після чого, ОСОБА_5 , утримуючи при собі таємно викрадене чуже майно, що належить ТОВ «ФОРА», зник з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши ТОВ «ФОРА» майнової шкоди на загальну суму 4000 гривень 00 копійок без урахування ПДВ та 4800 гривень 00 копійок з урахуванням ПДВ.

Таким чином, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.4 ст.185 КК України, а саме як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Крім цього, 08.06.2025 року, в проміжок часу з 03 год. 00 хв. по 04 год. 00 хв. ОСОБА_7 разом із наглядно знайомим ОСОБА_8 прибули за адресою: АДРЕСА_3 , до гаражів, де ОСОБА_5 , переслідуючи мету незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, таємно, повторно, з корисливих мотивів вирішив вчинити крадіжку чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, діючи умисно, повторно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення за рахунок крадіжки чужого майна, ОСОБА_5 разом із наглядно знайомим ОСОБА_8 прибули за адресою: АДРЕСА_3 , де розташоване гаражне приміщення № НОМЕР_1 , що перебуває у користуванні ОСОБА_9 .

В подальшому, між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відбувся словесний конфлікт. У цей час ОСОБА_5 , переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до вхідних дверей гаражного боксу № НОМЕР_1 , де проник до приміщення гаражу, звідки викрав мобільний телефон марки «Apple», моделі «Iphone XR», об`єм пам`яті 64 GB, блакитного кольору, що належить потерпілому ОСОБА_9 , вартість мобільного телефону марки «Apple», моделі «Iphone XR», об`єм пам`яті 64 GB, становить 6749 грн. 33 коп.

Після чого, ОСОБА_5 , утримуючи при собі викрадене майно, зник з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Всього, ОСОБА_5 своїми умисними діями завдав потерпілому ОСОБА_9 майнової шкоди на загальну суму 6749 гривень 33 копійок.

Таким чином, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.4 ст.185 КК України, а саме як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.

Крім цього, 13.07.2025 року, приблизно о 05 год. 00 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 21, у приміщенні КНП «Дитяча клінічна лікарня №3 Солом`янського району міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, вирішив повторно, таємно викрасти чуже майно, що належить потерпілій ОСОБА_10 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , діючи умисно, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення, впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає та не завадить йому у вчиненні крадіжки, перебуваючи на другому поверсі КНП «Дитяча клінічна лікарня №3 Солом`янського району міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 21, через вікно проник до робочого кабінету даної лікарні, з якого повторно, таємно викрав: комплекс багатофункціональний пристрій Epson L3101, ноутбук Acer Extensa (EX215-32 NX.EGNEP.OOA), кабель для принтера USB 2.0AM/BM 1/8 m Maxxter (UF/AMBM-G) та монітор ASUS AP228DE, загальною вартістю 14913 грн. 50 копійок .

Після чого, ОСОБА_5 , утримуючи при собі викрадене майно, зник з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Всього, ОСОБА_5 своїми умисними діями завдав потерпілій ОСОБА_10 майнової шкоди на загальну суму 14913 грн. 50 копійок.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.4 ст.185 КК України, а саме як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.

Також встановлено, що представники потерпілих ТОВ «ЛК-ТРАНС», ТОВ «ФОРА», потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 повідомлялися про дату, час і місце судових засідань у даному кримінальному провадженні в порядку, визначеному КПК України, в судові засідання не з`явилися, подали до суду клопотання про проведення судового розгляду без їх участі, ТОВ «ЛК-ТРАНС» пред`явило цивільний позов, в якому позивач ТОВ «ЛК-ТРАНС» просить стягнути з відповідача ОСОБА_5 на користь ТОВ «ЛК-ТРАНС» майнову шкоду в розмірі 3900 грн., стосовно покарання ОСОБА_5 поклалися на розсуд суду.

Відповідно до положень ст.325 КПК України суд, заслухавши думку учасників судового провадження, встановив можливість за відсутності потерпілих (їх представників) з`ясувати всі обставини під час судового розгляду та вирішив проводити судовий розгляд без представників потерпілого.

Згідно з ч.3 ст.349 КПК України, оскільки під час судового розгляду судом було встановлено, що встановлені у даному кримінальному провадженні обставини ніким не оспорюються та проти цього не заперечують учасники судового провадження, то було визнано недоцільним дослідження доказів щодо таких обставин.

При цьому, судом було з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції відсутні, а також було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

На підставі вищенаведеного суд вирішив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують обвинуваченого.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив вищенаведені обставини вчинення ним крадіжок, зазначивши, що свою вину у вчиненні цих кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, визнає повністю та щиро розкаюється у вчиненому, просить його суворо не карати.

Суд виходить з ч.1 ст.62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Як передбачено ч.2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Зміст доведеності винуватості особи у вчиненні злочину поза розумним сумнівом закріплено, зокрема, в практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якою цей Суд підтверджує, що критерієм, який застосовується при оцінюванні доказів, є доведення «поза розумним сумнівом», що може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справі «Авшар проти Туреччини», «Рудяк проти України»).

Згідно з п.22 постанови Верховного Суду від 04.07.2018 року в справі № 688/788/15-к стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Виходячи з вищенаведеного суд на підставі стандарту доведення поза розумним сумнівом доходить висновку про визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України.

Відповідно до чч.1-3 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно з ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України (тяжкі злочини), завдану злочинами майнову шкоду потерпілим ТОВ «ЛК-ТРАНС», ТОВ «ФОРА» ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , часткове відшкодування завданої шкоди шляхом повернення викраденого майна, особу винного, який під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом, на обліку у лікаря - психіатра не перебуває.

Виходячи з п.1 ч.1, ч.2 ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання, судом визнано щире каяття обвинуваченого ОСОБА_5 , вчинення ним кримінального правопорушення внаслідок скрутного матеріального становища.

Обставин, що відповідно до вимог ч.1 ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Як передбачено ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

У зв`язку з цим суд також враховує, що відомості про працевлаштування обвинуваченого ОСОБА_5 , інше джерело його доходу, утриманців відсутні, раніше судимий, останній раз 11.12.2024 вироком Солом`янського районного суду м.Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., який не був сплачений, а тому суд доходить висновку, що лише фактичне відбування ОСОБА_5 покарання в умовах ізоляції здатне досягти мети покарання як кари, виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

За вищевказаних обставин суд також вважає, що щире каяття з боку обвинуваченого, вчинення ним кримінального правопорушення внаслідок скрутного матеріального становища істотно не знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, а тому підстав для застосування стст.69, 75 КК України судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням віку обвинуваченого, суд доходить висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, встановленої ч.4 ст.185 КК України, строком 5 (п`ять) років та 4 (чотири) місяці, визначений вироком вид та міра покарання є необхідними та достатніми для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд також враховує, що ОСОБА_5 вчинив злочини, передбачені ч.4 ст.185 КК України, протягом іспитового строку за попереднім вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 09.11.2023 у кримінальному провадженні №12023100100003195 від 08.08.2023 року(справа № 761/31955/23, провадження №1-кп/761/3488/2023), яким його було засуджено за ч. 4 ст. 186, ч.1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ч.1 ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

Крім того, суд враховує приписи ч.3 ст.78 КК України, відповідно до яких у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу, а також ч.4 ст.71 КК України, згідно з якими остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Суд також враховує, що згідно з п.10 Постанови Пленуму Верхованого Суду України 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» частиною 2 статті 75 КК передбачено, що суд за наявності визначених законом підстав може ухвалити рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Виходячи з цих положень закону, а також зі змісту частини 3 статті 78 КК, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Також згідно з абз.7 п.26 вищевказаної Постанови Пленуму в разі, коли особа була засуджена до арешту або позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням (статті 75, 104 КК) або була звільнена від відбування покарання умовно-достроково (статті 81, 107 КК) і в період іспитового строку або строку умовно-дострокового звільнення вчинила новий злочин, суд зобов`язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема й тоді, коли останнім за часом вироком призначаються більш м`які види покарання.

На підставі викладеного та ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, суд частково приєднує невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 09.11.2023 у кримінальному провадженні №12023100100003195 від 08.08.2023 року(справа № 761/31955/23, провадження №1-кп/761/3488/2023) та призначає ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років та 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Суд також доходить висновку про наявність підстав залишити в силі обраний відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Виходячи з ч.5 ст.72 КК України в строк остаточного покарання ОСОБА_5 слід зарахувати строк попереднього ув`язнення з 07.08.2025 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Оскільки вирок Солом`янського районного суду м.Києва від 11.12.2024 у кримінальному провадженні №12024105090001090(справа № 760/30146/24, провадження № 1-кп/760/3530/24), яким ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим за ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., не було виконано, слід виконувати самостійно.

Щодо цивільного позову потерпілого ТОВ «ЛК-ТРАНС» (далі - позивач) до обвинуваченого ОСОБА_5 (далі - відповідач), суд зазначає наступне.

Згідно з вищевказаним позовом позивач просить суд стягнути на свою користь з відповідача суму майнової шкоди, яка складає 3900 грн.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 вищезазначений позов підтримала, просила задовольнити, відповідач ОСОБА_5 позов визнав.

За змістом ч. 1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно з ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

На підставі вищенаведеного, суд доходить висновку про часткову обґрунтованість цивільного позову та стягнення з ОСОБА_5 майнової шкоди, спричиненої вчиненим ним кримінальним правопорушенням, у розмірі 3315 гривень 00 копійок, без урахування ПДВ.

Питання щодо доказів вирішити у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Під час досудового розслідування проводилася експертиза:

- висновок експерта Київського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/111-25/46954-ТВ від 31.07.2025 року, вартість проведеної судової експертизи становить 4457,00 грн., що у відповідності до вимог ст.122 КПК України є процесуальними витратами.

- висновок експерта Київського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/111-25/47061-БД від 14.08.2025 року, вартість проведеної судової експертизи становить 1818,00 грн., що у відповідності до вимог ст.122 КПК України є процесуальними витратами.

- висновок експерта Київського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/111-25/46929-Д від 31.07.2025 року, вартість проведеної судової експертизи становить 4457,00 грн., що у відповідності до вимог ст.122 КПК України є процесуальними витратами.

- висновок експерта Київського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/111-25/41219-БД від 06.08.2025 року, вартість проведеної судової експертизи становить 810,02 грн., що у відповідності до вимог ст.122 КПК України є процесуальними витратами.

- висновок експерта Київського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/111-25/40061-ТВ від 27.06.2025 року, вартість проведеної судової експертизи становить 1782,00 грн., що у відповідності до вимог ст.122 КПК України є процесуальними витратами.

Згідно з ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Оскільки судом ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, то суд вважає за необхідне стягнути з нього на користь держави вартість проведених експертиз у загальному розмірі 13 324,02 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись стст.2, 50, 63, 65-67, 71, 185 КК України, ст.ст.2, 4, 5, 100, 122, 124, 325, 349, 368 - 370, 373, 374, 395, 532 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Бебка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років та 4 (чотири) місяці.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 09.11.2023 у кримінальному провадженні №12023100100003195 від 08.08.2023 року(справа №761/31955/23, провадження №1-кп/761/3488/2023) та призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років та 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з 07.08.2025 року.

Обраний відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити в силі до набрання вироком законної сили.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк остаточного покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк попереднього ув`язнення з 07.08.2025 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вирок Солом`янського районного суду м.Києва від 11.12.2024 у кримінальному провадженні №12024105090001090(справа №760/30146/24, провадження №1-кп/760/3530/24), яким ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим за ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., виконувати самостійно.

Речові докази:

- мобільний телефон марки «Apple», моделі «Iphone XR», об`єм пам`яті 64 GB, блакитного кольору, IMEI: НОМЕР_2 , упакований до спеціального пакету №3743981, - повернути потерпілому ОСОБА_9 ;

- принтер «Epson» модель «L3101», що поміщений до спеціального пакету №INZ4044360, та монітор марки «ASUS», серійний номер KGLMTF021, що поміщений до спеціального пакету №NPU1201852, - залишити в розпорядженні потерпілого ОСОБА_10 ;

- вилучену 30.05.2025 року протоколом огляду за адресою: м.Київ, пр-т Повітряних Сил, 49, визнану речовим доказом, кофту синього кольору, що поміщена до спеціального пакету №ЕХР0323033, - повернути обвинуваченому ОСОБА_5 .

Цивільний позов, поданий ТОВ «ЛК-ТРАНС», - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_3 ), на користь ТОВ «ЛК-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 37470510) майнову шкоду в розмірі 3315 (три тисячі триста п`ятнадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави вартість документально підтверджених витрат на залучення експерта в розмірі 13 324,02 грн.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Солом`янський районний суд міста Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1