Рішення № 13724949, 28.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/190-41/52528.01.11 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

ДоЖитлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-29»

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Комунальне підприємство «Головний інформаційний

обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації

Простягнення 464864, 66 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Цурка Н.О.–дов. № Д07/2010/06/25-8 від 25.06.2010 року;

від відповідача: Антохіна Д.О. –дов. № б/н від 01.02.2010 року; Воронцова О.В, - дов. № б/н від 01.02.2010 року;

від третьої особи: Науменко С.В. –дов. № 02-1419 від 31.12.2010 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулась в Господарський суд м. Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-29»про стягнення 464864, 66 грн.

Крім того позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору № 1630546 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.1998 року позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену енергію не виконав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2010 року (суддя Якименко М.М.) в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням Акціонерна енергопостачальна компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2010 року апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" залишено без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 21.01.2010 року у справі № 7/190 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2010 року касаційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" у справі № 7/190 задоволено, рішення Господарського суду м. Києва від 21.01.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2010 року у справі № 7/190 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

За резолюцією Голови Господарського суду м. Києва від 15.11.2010 року справу № 7/190 передано на новий розгляд судді Спичаку О.М.

Ухвалою від 17.11.2010 року суддею Спичак О.М. було прийнято справу № 7/190 до свого провадження, присвоєно їй № 7/190-41/525 та призначено до розгляду на 29.11.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 29.11.2010 року подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 320993,11 грн. –боргу за спожиту теплову енергію, інфляційну складову боргу сумою 163908,54 грн. та 34512, 29 грн. –3% річних.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні 29.11.2010 року надали усні пояснення по справі.

В судовому засіданні 29.11.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 10.12.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 10.12.2010 року подав письмові пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні 10.12.2010 року представники відповідача подали письмові пояснення по справі, згідно з якими просили суд в задоволенні позову відмовити, так як позивач неправомірно здійснив нарахування заборгованості за спожиту теплову енергію.

Представник третьої особи в судовому засіданні 10.12.2010 року надав усні пояснення по справі.

В судовому засіданні 10.12.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 20.12.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 20.12.2010 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 20.12.2010 року представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представник третьої особи в судове засідання 20.12.2010 року не з'явився про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Крім того, в судовому засіданні 20.12.2010 року сторони подали клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 7/190-41/525, яке судом розглянуто та задоволено.

Ухвалою від 20.12.2010 року розгляд справи було відкладено на 28.01.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 28.01.2011 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 28.01.2011 року представники відповідача підтримали подане через канцелярію суду клопотання про об’єднання даної справи зі справою № 1/18 в одне провадження.

Суд розглянув та відмовив в задоволенні вищезазначеного клопотання, так як об’єднання даної справи зі справою № 1/18 значно ускладнить розгляд цих справ, оскільки, при розрахунку суми позовних вимог по справі № 1/18 та по даній справі позивач застосовував різні тарифи, періоди, які заявлялися до стягнення також різні.

Представник третьої особи в судовому засіданні 28.01.2011 року надав пояснення по справі.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 28.01.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 1998 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(далі –енергопостачальна організація, позивач) та Житлово-будівельним кооперативом «Арсеналець-29»(далі - абонент, відповідач) було укладено договір № 1630546 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

Частина 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Пунктом 1.1 Договору сторони узгодили, що предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених цим Договором.

Відповідно до пункту 2.1 Договору при виконанні умов цього Договору, а також, при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим Договором, сторони зобов’язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенргоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж (далі –Правила), нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Пунктом 2.2.1 Договору сторони узгодили, що енергопостачальна організація зобов’язалася постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Згідно з пунктом 2.2.3 Договору енергопостачальна організація зобов’язана при зміні тарифів (Додаток № 3 до Договору) повідомлювати абонента у п’ятиденний термін з моменту отримання розпорядження держадміністрації м. Києва про їх змінення.

Відповідач в свою чергу, зобов’язувався дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначенні у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. Виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбаченні в Додатку № 4 до Договору. Додержуватись умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбаченні в Додатку № 7 до Договору.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 4 до Договору, в п.п. 1, 2, 4, 5 цього додатку передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться виключно у грошовій формі.

Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в Районному відділі теплозбуту № 6 за адресою: вул. Меліоративна, буд. 11 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «Абонент» повертає в РВТ) та платіжну вимогу –доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Сплату за вказаними в пункті 2 цього Додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Абонентам, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою абонентом тепловою енергією сплачуються ним самостійно, не пізніше 15 числа слідуючого за розрахунковим.

Відповідно до п. 5.1 Договору, облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

З положень пункту 5.3 Договору вбачається, що абонент, який має прилади обліку щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у Додатку № 1 до Договору.

Згідно з пунктом 8.4 Договору останній вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

06 березня 2009 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього 356159,77 грн. – основної заборгованості, 93184,50 грн. –інфляційних втрат, 15520,39 грн. –3% річних та судові витрати.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 7/190 від 21 січня 2010 року, яке залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 26 липня січня 2010 року в позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 08 листопада 2010 року касаційну скаргу відповідача задоволено, а рішення Господарського суду м. Києва від 21.01.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2010 року скасовано, справу направлено на новий розгляд.

29.11.2010 року представник позивача в суловому засіданні подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 320993,11 грн. –боргу за спожиту теплову енергію, інфляційну складову боргу сумою 163908,54 грн. та 34512, 29 грн. –3% річних

Розглянувши подану позовну заяву, заслухавши доводи та пояснення сторін, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи за період з 01.02.2006 року по 01.02.2009 року позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії на загальну суму 1277192,44 грн., що засвідчується обліковими картками та звітами за спірний період, в свою чергу відповідач за поставлену теплову енергію розрахувався частково в сумі 956199,33 грн., у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 320993,11 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 320993,11 грн.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 320993,11 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача за несвоєчасну оплату поставленого товару 3% річних в сумі 34512,29 грн. та 163908,54 грн. –інфляційних втрат, розрахунок яких здійснює за період з лютого 2006 року по 29.11.2010 року.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме 3% річних в сумі 33879,08 грн., а інфляційні втрати в сумі 116957,91 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-29» (місцезнаходження: 03232, м. Київ, Деснянський р –н, вул. Милославська, 3, код ЄДРПОУ 22883193) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(місцезнаходження: 01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 320 993 (триста двадцять тисяч дев’ятсот дев’яносто три) грн. 11 коп. основного боргу, 116 957 (сто шістнадцять тисяч дев’ятсот п’ятдесят сім) грн. 91 коп. інфляційних втрат, 33 879 (тридцять три тисячі вісімсот сімдесят дев’ять) грн. 08 коп. 3 % річних, 4 718 (чотири тисячі сімсот вісімнадцять) грн. 30 коп. державного мита та 107 (сто сім) грн. 19 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.М. Спичак

Дата підписання рішення

09.02 2011 р.