Рішення № 137249124, 09.06.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1920/26

2/705/2391/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Душин О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (вул. Фізкультури, 30-В, м. Київ, ЄДРПОУ 44022416) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

I. Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту №34589-11/2025 в розмірі 42567 грн. судових витрат, що складаються з судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.11.2025 відповідач ОСОБА_1 уклала з ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» Договір про надання фінансового кредиту №34589-11/2025, відповідно до якого отримала кошти у сумі 19000,00 грн. та зобов`язалась повернути кредит через 120 днів зі сплатою відсотків, комісії. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі надавши відповідачу обумовлену суму кредитних коштів.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, у зв`язку із чим, має заборгованість у загальному розмірі 42657 грн., яка складається:

- 19000 грн. заборгованість по тілу кредиту;

- 2907 грн. заборгованість за відсотками;

- 9260 грн. заборгованість по простроченим відсоткам;

- 1900 грн. заборгованість по простроченій комісії;

- 9500 грн. заборгованість по штрафам.

Зазначена сума заборгованості відповідачем на даний час не погашена, що підтверджується розрахунком заборгованості, тому позивач просить позов задовольнити, стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.

ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 27 березня 2026 року було відкрите провадження у даній справі, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Копію ухвали про відкриття провадження було направлено позивачу до його електронного кабінету 28.03.2026 року.

Відповідачу копію ухвали про відкриття провадження було надіслано 30.03.2026 року рекомендованими листом, який повернувся до суду 14.04.2026 року із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Таким чином, відповідно до п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.

20.04.2026 до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач підтверджує факт отримання грошових коштів у розмірі 19 000 грн. та не погоджується з нарахуванням штрафів та пені, оскільки вони нараховані під час воєнного стану, що заборонено законом. Просить суд надати розстрочку з виплатою по 1500 грн. два рази на місяць.

21.04.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, у якому вказано, що розрахунок заборгованості арифметично правильний та жодним чином не спростований відповідачем. Зазначає, що законодавець та судова практика чітко розмежовує відсотки, передбачені ст. 1048 ЦК, що є звичайною платою за користування грошима та неустойку (штраф, пеню), передбачену ст. 549 ЦК, що є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Таким чином, розмір нарахованих Позивачем штрафних санкцій в розмірі 9 500 грн., не суперечить законодавчо визначеному розміру сукупної неустойки (штраф, пеня), оскільки не перевищує половини суми, одержаної Відповідачем за Договором про надання фінансового кредиту, а саме 19 000 грн.

ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви та висновки суду.

Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі наданих до суду доказів.

Судом встановлено, що 15.11.2025 відповідач ОСОБА_1 уклала з ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» Договір про надання фінансового кредиту №34589-11/2025.

У розділі 2 Договору погоджений порядок укладення договору, зокрема укладання договору відбувається згідно Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 7.1 договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку вказаного в п.1.2 цього договору.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку, електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Також, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З урахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Із матеріалів справи вбачається, що кредитний договір від 15.11.2025 № 34589-11/2025 підписаний електронним підписом позичальника ОСОБА_1 - Y252.

Таким чином, суд визнає, що 15.11.2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» було укладено договір про надання фінансового кредиту № 34589-11/2025 та погоджено усі його істотні умови, такі як суму позики, строк та порядок її надання, порядок повернення та плату за користування позиковими коштами.

Відповідно до умов договору № 34589-11/2025 від 15.11.2025 товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 19000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 1.2. кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту: 15.11.2025. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата погашення кредиту 14.03.2026.

За користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0.90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 1900.00 грн ( що складає 10.00% від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту) Розмір процентів та Комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору.(п.1.4)

У випадку сплати Клієнтом першого платежу (за перший розрахунковий період) вчасно тобто 14.12.2025 року, чи до цієї дати, відповідно до Графіку платежу, Товариство має право надати знижку в розмірі 11.11% на перший платіж.(п. 1.4.2 Договору)

Пунктом 1.6 договору встановлено, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4119 - 97xx - xxxx 3113 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Як вбачається з листа ТОВ «УПР» №3426_260212114933 від 12-02-2026 між товариством та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» було укладено Договір на переказ коштів ФК-П-2022/02-3 від 22.02.2022, відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти 15-11-2025 16:45:00 на суму 19000,00 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 921258614, призначення платежу: Зарахування 19000,00 грн на карту № НОМЕР_3 , код авторизації на боці банку №997605 ПІБ клієнта ОСОБА_2 . Вказане також підтверджується листом АТ «Райффайзен Банк» №81-15-9/6500-БТ від 16.04.2026 та відповідачем ОСОБА_1 . Таким чином, судом достовірно встановлено, що позивач повністю виконав свої зобов`язання перед відповідачем.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 34589-11/2025 від 15.11.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 42567 грн, яка складається з : 19000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 2907 грн сума заборгованості за відсотками, 9260 заборгованість за простроченими відсотками, 1900 заборгованість по простроченій комісії; 9500 грн. сума заборгованості по штрафним санкціям.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правові наслідки порушення зобов`язання регламентовані статтею 611 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. У свою чергу частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На думку позивача, відповідач не виконала умови кредитного договору - не повернула кредит позикодавцю, а також не виконала всі інші грошові зобов`язання перед позивачем за кредитним договором, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в загальному розмірі 42567 грн, з яких :

- 19000 грн заборгованість за основною сумою боргу,

- 2907 грн сума заборгованості за відсотками,

- 9260 заборгованість за простроченими відсотками,

- 1900 заборгованість по простроченій комісії;

- 9500 грн. сума заборгованості по штрафним санкціям.

Суд, перевіривши нарахування позивачем розміру боргу за тілом кредиту нарахованими та несплаченими процентами за користування відповідачем кредитом та комісією за видачу кредиту, керуючись ст.627 ЦК України, а також умовами Кредитного договору, встановив, що позивачем заявлені позовні вимоги, які відповідають умовам кредитного договору, таким чином з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість у розмірі 33 067 гривень, яка складається з : 19000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 2907 грн сума заборгованості за відсотками, 9260 заборгованість за простроченими відсотками, 1900 заборгованість по простроченій комісії.

Водночас відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надала суду жодних належних і допустимих доказів щодо неправильності розрахунку заборгованості за Кредитним договором, зокрема, з призми розміру сплачених нею коштів у рахунок як погашення тіла кредиту, так і відсотків, що вплинуло б на розмір заборгованості, зокрема, за відсотками.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в розмірі 9500 грн, то суд приходить до наступного.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч у п. 5.3. Кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником штрафу за невиконання умов договору, проте п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за штрафом в розмірі 9500 грн. слід відмовити.

Враховуючи, що фактично отримані та використані ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку не повернуті, беручи до уваги, що договір є дійсним (протилежного судом встановлено не було), відповідач користувалася кредитними коштами, а також за обставин встановлених вище судом, що підтверджують набуття прав вимоги позивачем за вказаним кредитним договором до відповідача, суд дійшов висновку про часткову доведеність позовних вимог щодо стягнення заборгованості за Договором № 34589-11/2025 від 15.11.2025 року, а отже з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість у сумі 33067 грн.

Щодо клопотання позивачки, викладеного у відзиві на позовну заяву про розстрочення виконання судового рішення, в зв`язку із скрутним матеріальним становищем, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, про що зазначає в рішенні.

Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Згідно з ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи, але визначальним критерієм є наявність обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Разом з тим, всупереч вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України відповідачкою не надано суду достатніх, з точки зору належності та допустимості, доказів на підтвердження існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим. Саме лише посилання відповідачки на скрутне матеріальне становище не може бути єдиною підставою для задоволення вимог про розстрочку виконання рішення суду, оскільки такі обставини не свідчать про відсутність у боржника можливості виконати рішення суду за рахунок звернення стягнення на його майно.

Таким чином суд приходить до висновку про необґрунтованість клопотання відповідачки про необхідність розстрочки виконання рішення суду, внаслідок чого воно не підлягає до задоволення.

IV. Розподіл судових витрат.

Позивач просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу.

Із досліджених судом матеріалів позовної заяви вбачається, що витрати позивача по сплаті судового збору складають 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №5601 від 02.03.2026.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд визнав позовні вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором обґрунтованими частково і задовольнив їх на суму 33067 грн, що складає 77,68 % від ціни позову, тому із відповідача на користь позивача, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір в сумі 2068,15 грн, тобто 77,68 % від розміру сплаченого позивачем судового збору. (2662,40 х 77,68%).

У мотивувальній частині позову позивачем у письмовій формі заявлено, що докази витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення, а тому при ухваленні рішення суд не вирішує питання з приводу витрат позивача на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (ЄДРПОУ 44022416, вул. Фізкультури, 30-в, м. Київ) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №34589-11/2025 в розмірі 33 067 (тридцять три тисячі шістдесят сім) гривень, яка складається з:

- заборгованості по тілу кредиту 19000 грн.;

- заборгованості по відсотках 2907 грн.;

- заборгованості по прострочених відсотках 9260 грн.;

- заборгованості по простроченій комісії 1900 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (ЄДРПОУ 44022416, вул. Фізкультури, 30-в, м. Київ) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2068 (дві тисячі шістдесят вісім) гривень 15 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 09 червня 2026 року.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (ЄДРПОУ 44022416, вул. Фізкультури, 30-в, м. Київ).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Суддя О.В. Душин