Рішення № 13724873, 02.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/502.02.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дока Україна Т.О.В”

До           Товариства з обмеженою відповідальністю “С.П.С. - Буд”

Про стягнення 91200,26 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:          

від позивача Ткаченко Т.О. - представник за довіреністю № б/н від 10.01.2011 р.

від відповідача           не з»явилися

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.02.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 91 200,26 грн. заборгованості по договору оренди майна № 8.178 від 04.08.2008 р., з яких: 61 734,92 грн. основного боргу, 18 830,87 грн. –пені, 7 759,56 грн. - інфляційних витрат, 2874,91 грн. –3% річних, а також про відшкодування витрат по сплаті державного мита –912,00 грн., витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу - 236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2010 р. було порушено провадження у справі № 47/5, розгляд справи було призначено на 25.01.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2011 р. розгляд справи було відкладено до 02.02.2011 р.

В судовому засіданні 02.02.2011 р. представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. В обгрунтування вимог посилався на те, що згідно умов укладеного з відповідачем договору оренди майна № 8.178 від 04.08.2008 р., було надано послуг з надання в оренду елементів опалубки загалом на суму 187284,43 грн., з яких відповідачем було оплачено лише 125549,51 грн. Заборгованість відповідача, за розрахунками позивача, складає 61 734,92 грн. за послуги з надання в оренду елементів опалубки (основний борг), а також 18 830,87 грн. –пені відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та з урахуванням п. 8.2 договору оренди майна № 8.178 від 04.08.2008 р., 7 759,56 грн. інфляційних витрат відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач своїх представників в судові засідання 25.01.2011 р. та 02.02.2011 р. не направляв, відзив та витребувані судом документи - не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у довідці Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.08.2008 р. між позивачем ТОВ - “ДОКА Україна Т.О.В.”, як орендодавцем, та відповідачем - ТОВ “С.П.С. - Буд”, як орендарем, було укладено договір оренди майна № 8.178, відповідно до умов якого орендодавець приймає на себе зобов’язання надати орендарю у тимчасове користування та за плату елементи опалубки, згідно додатку № 1 (Специфікація елементів опалубків), яка є невід’ємною частиною цього договору, а орендар зобов’язується прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів (п. 1.1).

Умовами договору № 8.178 від 04.08.2008р. сторонами було погоджено, що термін орендних правовідносин встановлюється з моменту фактичної передачі майна або його частини орендарю і діє до моменту повернення орендарем майна у повному обсязі. Для цілей ч. 1 цього пункту, під моментом фактичної передачі майна сторони будуть розуміти відвантаження майна або його частини орендарю з оформленням необхідної товаророзпорядчої документації (накладна на переміщення та/або акт прийому-передачі) (п. 2.1); закінчення встановленого п. 2.1 договору терміну правовідносин не звільняє орендаря від обов’язку сплати орендних платежів в повному обсязі за фактичний термін перебування майна у орендаря (п. 2.2); згідно з положенням договору, плата за тимчасове користування майном згідно додатку № 1 розраховується за фактичний термін користування майном, але не менше тридцяти календарних днів і складає 3,0 % на місяць від загальної вартості майна, що передається у тимчасове користування орендарю, та становить суму у розмірі 12877,87 грн. (п. 3.1); у разі передачі у тимчасове користування орендаря частини майна, інших або додаткових елементів, розмір орендної плати змінюється пропорційно зміні комплектації елементів, що фактично передані (п. 3.2); фактичний обсяг майна, що передається орендодавцем орендарю підтверджується відповідними товаророзпорядчими документами (накладна на переміщення та/або акт прийому-передачі) (п. 3.4); у випадку, передачі інших або додаткових елементів, зміни комплектації оформлюються підписанням сторонами окремих додаткових специфікацій, що є невід»ємними частинами договору та/або товаророзпорядчими документами (накладна на переміщення та/або акт прийому-передачі), без оформлення додаткових угод до цього договору (п. 3.5); орендна плата, незалежно від її розміру (п.п. 3.1, 3.2), щомісяця перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні орендаря, при цьому 50 % від загальної орендної плати на місяць (п. 3.1) орендар зобов’язується сплатити орендодавцю на протязі трьох банківських днів з моменту підписання цього договору, а решту та в подальшому, сплачувати до останнього дня кожного місяця, наступного за поточним місяцем користування майном (п. 3.6); документом, що засвідчує факт та обсяг передачі майна орендарю є відповідна накладна та/або акт прийому-передачі, що підписується представниками обох сторін, та вручаються орендодавцем орендарю в момент фактичного відвантаження майна у повному обсязі або в окремій його частині (п. 4.6).

Відповідно до додатків № 1 - 14 до договору № 8.178 від 04.08.2008р., сторонами було погоджено кількість та вартість орендного майна.

Згідно з накладними на переміщення до договору № 8.178 від 04.08.2008р., а саме: № ДК-0005727 від 06.08.08р.; №ДК-0005731 від 06.08.08р.; №ДК-0005751 від 06.08.08р.; ДК-0006003 від 15.08.08р.; №ДК-0006140 від 21.08.08р.; №ДК-0007138; №ДК-0007137 від 26.09.08р.; №ДК-0007508 від 10.10.08р.; №ДК-0007621 від 16.10.08р.; №ДК-0007720 від 21.10.08р.; №ДК-0008122 від 05.11.08р.; №ДК-0008213 від 10.11.08р.; №ДК-0008224 від 11.11.08р.; №ДК-0008348 від 13.11.08р.; №ДК-0008499 від 19.11.08р.; №ДК-0008503 від 19.11.08р.; №ДК-0008513 від 20.11.08р.; №ДК-0008524 від 20.11.08р.; №ДК-0008598 від 24.11.08р.; №ДК-0008588 від 24.11.08р.; №ДК-0010041 від 02.02.09р., підписаними представниками позивача та відповідача, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі, позивач передав майно (елементи опалубки) відповідачу.

Відповідно до актів надання послуг по оренді майна, а саме: №ДК-0001848 від 31.08.08р. на суму 11 853,47 грн.; №ДК-0002101 від 30.09.08р. на суму 15 159,73 грн.; №ДК-0002343 від 31.10.08р. на суму 19 747,42 грн.; №ДК-0002657 від 30.11.08р. на суму 36 241,81 грн.; №ДК-0002850 від 31.12.08р. на суму 26 376,61 грн.; №0000000126 від 31.01.09р. на суму 16 170,00 грн.; №0000000257 від 28.02.09р. на суму 26 861,87 грн.; №0000000463 від 31.03.09р. на суму 26 237,08 грн.; №-000000025 від 30.04.09р. на суму 7 483,88 грн.; №ДК-0000106 від 31.05.09р. на суму 628,12 грн.; №ДК-0000240 від 30.06.09р. на суму 87,53 грн.; №ДК-0000317 від 31.07.09р. на суму 52,64 грн., загальна вартість наданих позивачем та прийнятих відповідачем послуг по оренді майна (елементи опалубки) складає 187284,43 грн.

Відповідно до рахунків - фактур, а саме: №0000002072 від 31.08.08р. на суму 11 853,47 грн.; №0000002350 від 30.09.08р. на суму 15 159,73 грн.; №0000002604 від 31.10.08р. на суму 19 747,42 грн.; №0000002952 від 30.11.08р. на суму 36 241,81 грн.; №0000003174 від 31.12.08р. на суму 26376,61 грн.; №0000000146 від 31.01.09р. на суму 16170,00 грн.; №0000000319 від 28.02.09р. на суму 26 861,87 грн.; №0000000552 від 31.03.09р. на суму 26237,08 грн.; №00000000766 від 30.04.09р. на суму 7483,88 грн.; №00000000891 від 31.05.09р. на суму 628,12 грн.; №00000001071 від 30.06.09р. на суму 87,53 грн.; №00000001228 від 30.07.09р. на суму 52,64 грн.; №00000001300 від 31.08.09р. на суму 38,38 грн.; №00000001394 від 30.09.09р. на суму 38,38 грн.; №00000001478 від 31.10.09р. на суму 38,38 грн.; №00000001550 від 30.11.09р. на суму 38,38 грн.; №00000001618 від 31.12.09р. на суму 38,38 грн.; №00000000033 від 31.01.10р. на суму 38,38 грн.; №00000000085 від 28.02.10р. на суму 38,38 грн.; №00000000152 від 31.03.10р. на суму 38,38 грн.; №00000000231 від 30.04.10р. на суму 38,38 грн.; №00000000295 від 31.05.10р. на суму 38,38 грн., вартість наданих позивачем відповідачу послуг по оренді майна (елементи опалубки) складає загалом суму 187284,43 грн., та які позивач направляв рекомендованими листами, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Позивачем долучено до матеріалів справи виписки з банку по особовому рахунку на загальну суму 125549,51 грн., відповідно до яких відповідач лише частково здійснив оплату за користування майном на підставі договору № 8.178 від 04.08.2008р. в сумі 125549,51 грн.

Таким чином, позивач у позові посилається на те, що відповідачем по договору оренди № 8.178 від 04.08.2008р. не було здійснено в повному обсязі орендну оплату за користування майном, оскільки позивачем за користування майном в період з 06.08.2008р. по 31.05.2010р. була нарахована сума орендної плати в розмірі 187284,43 грн., а відповідачем було здійснено часткову оплату за користування майном (елементами опалубки) в сумі 125549,51 грн., а тому заборгованість відповідача по орендній платі (основний борг) складає 61734,92 грн. (187284,43 грн. - 125549,51 грн. = 61734,92 грн.).

Стаття 175 ч. 1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором оренди наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно статті 761 ч.1 Цивільного кодексу України встановлює, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України встановлює, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач на виконання умов договору оренди № 8.178 від 04.08.2008 та додатків до нього передав в користування майно (елементи опалубки) відповідно до накладних на переміщення, а відповідач, в свою чергу, прийняв в оренду майно (елементи опалубки), яким він користувався в період з 06.08.2008 по 31.05.2010, що підтверджується двосторонньо підписаними сторонами Актами наданих послуг по оренді майна загалом на суму 187284,43 грн. Але всупереч умов договору оренди № 8.178 від 04.08.2008 відповідачем не було здійснено у повному обсязі та обумовлений строк оплату за користування майном (елементами опалубки) період з 06.08.2008 по 31.05.2010, оскільки ним здійснено лише часткову оплату орендних платежів в сумі 125549,51 грн. Заборгованість по орендній платі в сумі 61734,92 грн. за період користування майном (елементами опалубки) з 06.08.2008р. по 31.05.2010 –погашена відповідачем не була, доказі протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі по договору оренди № 8.178 від 04.08.2008 за користування майном (елементами опалубки) в сумі 61734,92 грн. (187284,43 грн. (нарахована орендна плата) –125549,51 грн. (часткова оплата) = 61734,92 грн.) - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами і підлягає задоволенню.

Позивачем заявлено також вимоги про стягнення з відповідача 18 830,87 грн. пені за період з 01.05.2009 р. по 24.11.2010 р. відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та з урахуванням п. 8.2 договору оренди майна № 8.178 від 04.08.2008 р.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Вимогами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення зобов’язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції - це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.8.2 договору № 8.178 від 04.08.2008 р. сторони узгодили, що у разі прострочення перерахування суми щомісячної орендної плати, орендодавець має право нарахувати та стягнути з орендаря пеню від суми заборгованості по орендним платежам у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такого порушення за кожний день, при цьому пеня нараховується за весь час прострочення в межах загальних строків позовної давності – три роки.

Твердження позивача про те, що пунктом 8.2 договору № 8.178 від 04.08.2008 р. встановлено відмінний від звичайного порядок нарахування пені, а саме: пеня нараховується за весь час прострочення в межах загальних строків позовної давності - три роки, з урахуванням чого пеня нараховується у розмірі 18 830,87 грн. за період з 01.05.2009 р. по 24.11.2010 р. (за період більший, ніж 6 місяців), судом відхиляється на підставі положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Аналогічна вищезазначена позиція суду міститься у постановах ВГСУ від 18.02.2008 р. у справі № 6/288, від 22.07.2009 р. № 3/7-105 та від 10.09.2009 р. № 33/198-08.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 6565,56 грн. за період з 01.05.2009 р. по 31.10.2009 р. (182 дні) відповідно до п. 8.2 договору № 8.178 від 04.08.2008 р. та приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, враховуючи при цьому здійснені відповідачем у вказаний період часткові розрахунки за оренду майна. В іншій частині вимоги позивача щодо сплати пені задоволенню не підлягають.

Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 7 759,56 грн. інфляційних витрат за період з 01.05.2009 р. по 31.10.2010 р. та 2874,91 грн. 3% річних за період з 01.05.2009 р. по 24.11.2010 р. відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищезазначену правову норму та здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних витрат та 3% річних, з яким суд погоджується щодо строків, сум та ставок нарахувань, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача в цій частині, а саме: з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 759,56 грн. інфляційних витрат та 2874,91 грн. 3% річних.

З огляду на викладене вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: 61734,92 грн. основного боргу, 6565,56 грн. пені, 7 759,56 грн. інфляційних витрат та 2874,91 грн. 3% річних. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “С.П.С. - Буд” (код ЄДРПОУ 32529021, місцезнаходження: 04209, м. Київ, вул. Богатирська, буд. 9) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дока Україна Т.О.В.”(код ЄДРПОУ 30530955, місцезнаходження: 04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 20-а) суму основного боргу у розмірі 61734 (шістдесят одна тисяча сімсот тридцять чотири) грн. 92 коп., суму пені у розмірі 6565 (шість тисяч п’ятсот шістдесят п’ять) грн. 56 грн., суму інфляційних витрат у розмірі 7759 (сім тисяч сімсот п’ятдесят дев’ять) грн. 56 грн., суму 3% річних у розмірі 2874 (дві тисячі вісімсот сімдесят чотири) грн. 91 грн., а також 789 (сімсот вісімдесят дев’ять) грн. 35 коп. витрат по сплаті державного мита та 204 (двісті чотири) грн. 26 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову - відмовити.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                     Станік С.Р.