Ухвала суду № 137248642, 05.06.2026, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/1058/26

Провадження № 2/448/784/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05.06.2026 року м.Мостиська

Суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви заявою Органу опіки та піклування виконавчого комітету Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області до ОСОБА_1 про відібрання дитини у матері без позбавлення такої батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

Шегиніський сільський голова ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом, в якому просить суд ухвалити рішення, яким відібрати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення такої батьківських прав.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вивчивши матеріали позовної заяви з додатками, приходжу до наступного висновку.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За загальним правилом (ч.1 ст.5 ЦПК України) суд здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, встановлених у статях 175 і 177 ЦПК України.

Перевіривши матеріали позовної заяви, вважаю, що її слід залишити без руху для усунення недоліків, з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Разом з тим, стороною позивача, в порушення вимог вищевказаної норми не зазначено наступне:

- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін;

- не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- підтвердження про те, що ними не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3 328 грн. 00 коп.

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить відібрати дитину у відповідачки без позбавлення батьківських прав.

Позивач щодо підстав звільнення від сплати судового збору ймовірно мав на увазі п.12 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», тобто судовий збір не справляється за заяви, апеляційної та касаційної скарг про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Натомість питання, порушене позивачем у позові про відібрання у відповідача дитини без позбавлення батьківських прав не є вимогою щодо захисту прав малолітніх чи неповнолітніх осіб. Звернення позивача до суду з позовною заявою про відібрання дитини у відповідачів, не вирішує питання про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб, а стосується лише прав та обов`язків відповідача як матері дитини, якої остання може бути позбавлена у разі ухвалення рішення про задоволення позову, правові наслідки чого визначені у ст.170 СК України.

З правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі №367/5983/16-ц вбачається, що Закон України «Про судовий збір» не відносить малолітніх дітей та батьків, інших осіб, які звертаються в їх інтересах, до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 27 липня 2021 року у справі №461/5125/20, звернення позивача до суду з позовом про позбавлення батьківських прав не вирішує питання прав та інтересів інших осіб, зокрема, прав та обов`язків малолітньої дитини, а стосується лише прав та обов`язків відповідача як батька дитини, яких останній може бути позбавлений у разі ухвалення рішення про задоволення позову, відтак п.12 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» не поширюється на справи за позовом про позбавлення батьківських прав.

З урахуванням викладеного, сторона позивача не звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви про відібрання дитини у відповідачки.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюються в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час подання позовної заяви становить 3328 грн.

Тобто позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 3328 грн. за подання до суду даної позовної заяви, а саме, за подання позовної заяви про відібрання дитини у відповідачки.

Таким чином, позивачу необхідно надати документ, що підтверджує сплату судового збору за вимогу немайнового характеру про відібрання дитини у розмірі 3 328,00 грн. за наступними реквізитами, які опубліковані на офіційному сайті - веб-адреса сторінки: http:// ms.lv.court.gov.ua: «Отримувач коштів ГУК Львiв/Мостиська тг/22030101; код отримувача за ЄДРПОУ 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); МФО 899998; рахунок отримувача UA448999980313161206000013807; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу 101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _____(ПІБ чи назва установи, організації позивача) Мостиський районний суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа)».

Крім того, диспозицією ст.170 СК України визначено, що у разі відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування, тобто суд має вирішити питання про їхнє подальше влаштування.

Однак, позивачем не зазначено, кому будуть передані діти після постановлення рішення. При визначенні місця проживання дитини перевагу мають члени сім`ї та інші родичі, за їх бажанням. Однак, позовна заява не містить відомостей про членів сім`ї та інших родичів, які бажають, щоб діти були передані на їх виховання, ні про відмову цих осіб від передачі їм дітей.

Крім того, за змістом ч.2 ст.170 СК України у разі негайного відібрання дитини від батьків орган опіки та піклування зобов`язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.

Як вбачається зі змісту доданого до позовної заяви розпорядження «Про негайне відібрання дитини від матері» за №75р. (ос), останнє було ухвалене 26 травня 2025 року. В свою чергу, позовна заява була подана до суду 03.06.2026 року.

Слід зазначити те, що належних доказів повідомлення прокурора про прийняття такого рішення матеріали позовної заяви не містять.

Крім того, згідно ч.4 ст.170 СК України, зазначено що при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Однак, позивачем у позові не вказано інформації щодо стягнення аліментів на дитину, так само як і відсутні вимоги про її стягнення.

Крім того, згідно із ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст.58 ЦПК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Разом з тим, судом встановлено, що позовна заява підписана сільським головою Павуцьо О., при цьому до суду не надано документального підтвердження наявності у даної особи статусу особи, уповноваженої діяти від імені органу місцевого самоврядування відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). Тобто повноваження даної особи діяти в цивільній справі як представника органу місцевого самоврядування належним чином не підтверджені.

Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням наведеного, дана позовна заява підлягає залишенню без руху та позивачу встановлюється п`ятиденний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого він має усунути вказані в ухвалі недоліки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Органу опіки та піклування виконавчого комітету Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області до ОСОБА_1 про відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав - залишити без руху.

Надати стороні позивача строк для усунення недоліків - 5 (п`ять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху та роз`яснити, що у випадку виконання ними у встановлений строк відповідних вимог ухвали суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання, інакше така вважається неподаною та повертається їй.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В.Кічак