Постанова № 137248429, 20.05.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/436/26 Провадження № 3/304/294/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Перечин об`єднану адміністративну справу (протокол серії ЕПР1 № 603016 від 28.02.2026 року, протокол серії ЕПР1 № 601657 від 27.02.2026), які надійшли з відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Сімер, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, військовослужбовця, учасника бойових дій, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , моб.тел. НОМЕР_2 ,

за ч.3 ст.130, ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

27.02.2026 року, біля 05 години 36 хвилин, водій ОСОБА_1 , рухаючись по вулиці Ужгородська (Жовтнева) в місті Перечин, керував транспортним засобом марки «Фольксваген» моделі «Джетта» д.н.з. НОМЕР_3 , повторно протягом року в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, проводився із застосуванням приладу «Драгер», та своїми діями порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст.130 КУпАП.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.130 КУпАП України, кваліфікуючими ознаками якого є: дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції.

Крім того, 28.02.2026 року, біля 18 години 33 хвилини, водій ОСОБА_1 , рухаючись по вулиці П.Тичини біля будинку №2 в селі Сімер, керував транспортним засобом - автомобілем марки «Фольксваген» моделі «Джетта» д.н.з. НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку відмовився, та своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5, п.2.3.в та п.2.1.б Правил дорожнього руху, за що зокрема, передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст.130 КУпАП.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.130 КУпАП України, кваліфікуючими ознаками якого є: відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Постановою судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 20.05.2026 року об`єднано в одне провадження справа про адміністративні правопорушення №304/436/26 відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.130 КУпАП зі справою про адміністративні правопорушення №304/437/26 відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.130 КУпАП. Об`єднаній справі присвоєно Єдиний унікальний номер судової справи №304/436/26 (провадження № 3/304/294/2026).

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих правопорушень, передбачених ч.3 ст.130 та ч.3 ст.130 КУпАП визнав повністю, проти фактичних обставин, викладених у складених відносно нього протоколах про адміністративні правопорушення, не заперечував та суду ОСОБА_1 пояснив, що дійсно вранці, близько о 05 годині 36 хвилин 27.02.2026 року, він сів за кермо автомобіля марки «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, оскільки йому необхідно було терміново відвести свого батька до лікарні в м.Ужгород, якому було погано. Рухаючись по вул.Ужгородській в місті Перечин, його зупинили працівники поліції та відчувши при розмові запах алкоголю з порожнини рота, запропонували йому ( ОСОБА_1 ) пройти тестування за допомогою газоаналізатора «Драгер», на що він погодився. За результатами огляду, дисплей газоаналізатора висвітив показник 1,81 проміле. З цим результатом тестування він був згідний, у лікарню їхати відмовився, та в подальшому поліцейським було складено відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Свою вину визнає, вказує, що дійсно вранці вживав пиво алкогольне, після чого повіз батька у лікарню. За подіями 28.02.2026 року ОСОБА_1 пояснив суду, що ввечері цього дня, близько о 18-30 год. він також мав намір поїхати до Ужгородської лікарні, провідати свого батька, відвезти йому ліки. Та рухаючись в с.Сімер по вул.П.Тичини, він керував автомобілем марки «Фольксваген» держномер НОМЕР_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, повторно протягом року. Огляд на стан сп`яніння відносно нього не проводився, оскільки він від такого огляду на місці зупинки транспортного засобу відмовився, так як не заперечував, що у той день, 28.02.2026 року він вживав спиртні напої та в подальшому сів за кермо вказаного автомобіля. Свою вину визнає повністю, не заперечує, що керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння повторно протягом року, будучи раніше притягнутим до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП. Та у вчиненому ОСОБА_1 щиро розкаюється, запевнив суд, що належні та відповідні висновки для себе він зробив та подібного більше не повториться. Просить суд суворо його не карати та не позбавляти права керування транспортними засобами.

Повно та всебічно дослідивши матеріали об`єднаної справи №304/436/26, оцінивши встановлені у цій справі обставини, визнані судом доведеними, вивчивши зміст вищезазначених протоколів, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки інкримінованих йому адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130, ч.3 ст.130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130, ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення знайшла своє повне підтвердження у досліджених судом наступними доказами та підтверджується зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 603016 від 28.02.2026 року, складеним поліцейським ВП № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області Микульця Ю.М. та з якого вбачається, що 28.02.2026 року, біля 18 години 33 хвилин, водій ОСОБА_1 , рухаючись по вулиці П.Тичини біля будинку 2 в селі Сімер, керував транспортним засобом марки «Фольксваген» моделі «Джетта» д.н.з. НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку водій відмовився, та своїми діями порушив вимоги п.2.5, п.2.3.в та п.2.1.б.Правил дорожнього руху, за що зокрема передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст.130 КупАП (а.с.1);

- направленням до КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м.Берегове», оформленим інспектором СРПП ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Микульця Ю.М. о 18-55 год. 28.02.2026 року на огляд водія ОСОБА_1 , з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння та у направленні зазначено, що у водія транспортного засобу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (а.с.2);

- протоколом БДР згідно даних бази ІПНП «Адмінпрактика», відповідно до якого громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , близько о 23-00 годин 09.07.2025 року в с.Сімер по вул.Карпатській керував транспортним засобом марки «Фольксваген» моделі «Джетта» д.н.з. НОМЕР_3 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд водія на стан сп`яніння проводився із застосуванням приладу «Драгер». Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП серії ЕПР1 №208205 від 29.12.2024 року та направлено до Перечинського районного суду для розгляду та прийняття рішення, де винесено постанову (№304/1591/25), якою на ОСОБА_1 накладено стягнення за ч.1 ст.130 в розмірі 17 000 грн. та ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 рік (штраф не сплачено) (а.с.3.11);

- протоколом БДР згідно даних бази ІПНП «Адмінпрактика», відповідно до якого громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , близько о 21-38 годин 29.12.2024 року між с.Сімер та с.Тур`ї Ремети Т07-12 керував транспортним засобом марки «Фольксваген» моделі «Джетта» д.н.з. НОМЕР_3 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`янінн проводився із застосуванням приладу «Драгер». Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП серії ЕПР1 №386581 від 09.07.2025 та направлено до Перечинського районного суду для розгляду та прийняття рішення, де винесено постанову (№304/94/26), якою на ОСОБА_1 накладено стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП в розмірі 17 000 гривень та ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 рік (штраф не сплачено) (а.с.4, 12);

- повідомленням заступника начальника ВП № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області Гондорчина О. №33393-2026 від 05.03.2026 про те, що згідно бази ІПНП гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , посвідчення водія не видавалося (а.с.5, 13);

- повідомленням заступника начальника ВП № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області Гондорчина О. №33379-2026 від 05.03.2026 про те, що відповідно до даних бази ІПНП «Адмінпрактика» громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , близько о 20:30 годин 29.12.2024 року в с.Т.Ремети, по вул.Центральній керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП серії ЕПР 1 №208205 від 29.12.2024 року та направлено до Перечинського районного суду для розгляду та прийняття рішення. За результатами розгляду вказаної адміністративної справи, відповідно до постанови Перечинського районного суду № 304/94/25 від 10.07.2025 року громадянина ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення в сумі 17000 гривень (а.с.6-7, 14-15);

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №601657 від 27.02.2026 року, складеним інспектором СРПП ВП № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області Микульця Ю.М. та з якого вбачається, що 27.02.2026 року, біля 05 години 36 хвилин, водій ОСОБА_1 , рухаючись по вулиці Ужгородська (Жовтнева) в місті Перечин, керував транспортним засобом марки «Фольксваген» моделі «Джетта» д.н.з. НОМЕР_3 , повторно протягом року в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, проводився із застосуванням приладу «Драгер», та своїми діями порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст.130 КУпАП (а.с.1);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеним 27.02.2026 поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області старшим сержантом поліції Микульця Ю.Ю., та з якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, результат огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу - газоаналізатора «ALKOTEST Drager» 6810, результат огляду ОСОБА_1 - 1,81 проміле (а.с.2);

- направленням до КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м.Берегове», оформленим інспектором СРПП ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Микульця Ю.М. о 06-25 год. 27.02.2026 року на огляд водія ОСОБА_1 , з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння та у направленні зазначено, що у водія транспортного засобу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (а.с.3);

- копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 виданого Перечинським РВ УМВС України в Закарпатській області 05.04.2000 року на ім`я ОСОБА_1 (а.с.4);

- копією посвідчення НОМЕР_5 виданого 02.11.2023 року на ім`я ОСОБА_1 (а.с.5);

- протоколом розА`яснення підозрюваному обов`язків, передбачених ст.182, ч.5 ст.194 КПК України від 26.02.2026 року (а.с.6);

- довідкою серії ЗАК № 00107303 про звільнення ОСОБА_1 з ДУ «Закарпатська установа виконання покарань (№9)» на підставі ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.02.2026 під заставу в сумі 66 560,00 грн (а.с.7);

- письмовими пояснення ОСОБА_1 від 27.02.2026 року, відповідно до яких свою вину останній визнає та не заперечує проти фактичних обставин, викладених у протоколі серії № ЕРП1 № 601657 (а.с.8);

- постановою серії ЕНА №6732073 від 27.02.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену сержантом поліції ВП № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області Микульця Ю.М про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 20400 грн. (а.с.9);

- роздруківкою тестування до протоколу №601657 та з якої вбачається, що в ході перевірки стану алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 за допомогою приладу алкотестера «Drager-6810», та відповідно результатів тестування (тест № 5103) вбачається, що ОСОБА_1 о 06-24 годині 27.02.2026 року перебував у стані алкогольного сп`яніння - показник 1,81 проміле (а.с.10);

Слід також наголосити, що відповідно до приписів ч.2 ст.266 КУпАП, під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

- відтвореними в судовому засіданні за участю ОСОБА_1 носіями інформації на оптичних дисках DVD-R, наявними в матеріалах об"єднаної справи та на яких зафіксовані відеозаписи подій від 03.08.2025 та 08.05.2026 за участю водія ОСОБА_1 та вказані носії інформації містять 18 відеофайлів та якими підтверджуються обставини, які наявні в матеріалах даної об`єднаної справи та про які безпосередньо повідомлено в судовому засіданні ОСОБА_1 (а.с.8,16);

Підстав для визнання недопустимим доказом відеозапису поліцейських суд не вбачає, оскільки на ньому чітко зафіксовано процедуру огляду водія на стан алкогольного сп`яніння. Окрім того, проводячи аналогію з нормами кримінального процесуального законодавства, що відповідає практиці ЄСПЛ, відеозапис з нагрудних камер та автомобіля поліцейських є електронними документами. Більше того, відеозапис у повній мірі узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи.

За змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, п.2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Частиною 3 статті 130 КупАП передбачено повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, або відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.9а ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735. За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пункт 1 розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (в редакції станом на час складання протоколу про адміністративне правопорушення) (далі за змістом Інструкція) встановлює, що ця Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Пункт 3 розділу ІХ Інструкції передбачає, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюється відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п.7 Порядку, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Частина 4 ст.266 КУпАП передбачає огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Відповідно до статті 266 КУпАП, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під дією препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюється в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Такий порядок був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 та діє зі змінами та доповненнями на даний час.

Відповідно до п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно п.п.2,3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Таким чином, вищезазначені нормативні акти чітко визначають, коли у поліцейського виникає право проводити огляд на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану.

Отже, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання.

Відповідно до п.6 розділу 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Системний аналіз зазначених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що у випадку встановлення ознак алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу, поліцейський повинен запропонувати такому водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, поліцейський зобов`язаний запропонувати такому водієві пройти огляд в закладах охорони здоров`я. У випадку відмови водія від проходження огляду у закладі охорони здоров`я,поліцейським складається відповідний протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, для фіксації факту відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння наявність свідків не вимагається, якщо така фіксація здійснена поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису.

Відповідно до ст.8 Конституції, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії», в пункті 31 зазначив, що принцип верховенства права - одне з підвалин демократичного суспільства - закріплений в усіх статтях Конвенції, чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Згідно з пунктом 34 вказаного рішення, суд повинен проаналізувати, чи дотримали органи влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищатися від обвинувачення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до приписів ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин об`єднаної справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає та, враховуючи вимоги ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим Законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так, диспозиція ч.3 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - та тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Відповідно до положень ст.35 КУпАП повторним визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Суд вважає, що дії ОСОБА_1 у даній об`єднаній справі вірно кваліфіковані за ч.3 ст.130 КУпАП, оскільки як вбачається з досліджених в судовому засіданні постанов, які набрали законної сили, зокрема: постановою судді Перечинського районного суду Закарпатської області №304/94/25 від 10 липня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 грн. та ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами на 1 (один) рік; постановою судді Перечинського районного суду Закарпатської області у справі №304/1802/25 від 23 вересня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КупАП та на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 гривень, з позбавленням ОСОБА_1 права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу; крім того, постановою судді Перечинського районного суду Закарпатської області №304/1591/25 від 06 листопада 2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Під час розгляду справи судом не здобуто будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що поліцейський Микульця Ю.М. був упереджений при складанні адміністративних протоколів відносно ОСОБА_1 . При цьому, суд зазначає, що будь-яких зауважень до протоколів, під час їх складання від ОСОБА_1 не надходило, будь-яких заперечень щодо складених відносно нього протоколів також не надійшло.

Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона цього правопорушення виражається керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 , як повнолітня, дієздатна особа, не міг не усвідомлювати обов`язковість вимог працівників поліції, зокрема вимог щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, які ґрунтуються на приписах пункту 2.9а. Правил дорожнього руху України. Вказані Правила є обов`язковими для ОСОБА_1 , і він, як учасник дорожнього руху, повинен бути з ними ознайомлений.

Також слід зазначити, що за порушення встановлених правил співіснування особа піддається примусу у вигляді накладення стягнення, користуючись яким, суспільство забезпечує погодженість особистих і суспільних інтересів, скеровує поведінку особи у необхідне, суспільно корисне русло. Отже, юридична відповідальність для особи застосовується невідворотно, якщо є позитивно виражені умови для настання такої відповідальності та немає негативно виражених умов для її усунення. Відповідальність є мірою людини. Людина постає вольовою особою завдяки розуму, а завдяки волі і свободі вона відповідає за свої вчинки. Так, юридична відповідальність передбачає для порушника настання обов`язків зазнавати несприятливих наслідків у вигляді особистого, майнового та іншого характеру, вид і міра яких передбачені санкціями правових норм.

Суд звертає увагу на те, що вид і міра за вчинення протиправного діяння, передбаченого ст.130 КУпАП втратило значення, як дрібного делікту, оскільки роками відповідальність за такі діяння відповідно посилюється та є резонансними в національній системі права через настання суспільно-небезпечних наслідків, а відтак, діяння за ст.130 КУпАП є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст.252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З урахуванням фактичних обставин об`єднаної справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість складених щодо ОСОБА_1 протоколів про адміністративні правопорушення у зв`язку із порушенням ним п.2.5 та 2.9.а Правил дорожнього руху. Тому, ці протоколи приймаються судом як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130 та ч.3 ст.130 КУпАП.

Відтворені в судовому засіданні відеозаписи інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними, взаємодоповнюючими, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Вказаними відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити ставлення ОСОБА_1 до вчинених правопорушень та додаткові обставини, які прямо вказують на нього як на особу, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Зафіксовані відеозаписами обставини стосуються вчинених правопорушень та надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

За результатами зазначених подій уповноваженою на те особою складені протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №603016 від 28.02.2026, серії ЕПР1 №601657 від 27.02.2026 року, зміст яких і відповідає вимогам ст.256 КУпАП та, окрім іншого, містить виклад суті адміністративного правопорушення, виходячи із характеру вчинених дій, є вказівка на порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 2.5 та 2.9.а Правил дорожнього руху та посилання на ч.3 ст.130, ч.3 ст.130 КУпАП, відповідно.

Також суд звертає увагу, що матеріали об`єднаної справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно ОСОБА_1 протоколів про адміністративні правопорушення, які є предметом судового розгляду. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що відображені в цих протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до них, матеріали справи не містять.

Досліджені та перевірені судом обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень, що охоплюються складом адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130, ч.3 ст.130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див.рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011).

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130, ч.3 ст.130 КУпАП, ОСОБА_1 суду не надано.

Повно та всебічно дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, врахувавши всі обставини справи, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130, ч.3 ст.130 КУпАП та вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаних правопорушень є доведеною та підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні письмових доказів, відеозаписами подій за участю ОСОБА_1 , які не викликають сумнівів у їх достовірності.

Підстав не довіряти вказаним доказам за відсутності конкретних відомостей про упередженість поліцейського ОСОБА_3 при складанні протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 603016 від 28.02.2026 року, серії ЕПР1 № 601657 від 27.02.2026 року, судом не встановлено.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративні правопорушення, викладеними у ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, сімейний, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно приписів ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчинених ним правопорушень та його особу, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

В силу положень ст.ст.34,35 КУпАП серед обставин, які пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 варто відмітити щире каяття у вчиненому, обставин, які б обтяжували відповідальність ОСОБА_1 , в ході судового розгляду справи судом не встановлено.

При цьому суд враховує, що керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.

Приймаючи до уваги характер та обставини вчинення адміністративних правопорушень, їх значну суспільну небезпеку, враховуючи дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий та сімейний стан, його вік, та який є військовослужбовцем, має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення УБД, яке видане 02.11.2023 року в/ч НОМЕР_6 , суд також враховує наявність у ОСОБА_1 постійного джерела прибутку, стійких соціальн их зв`язків: він одружений, на його утриманні неповнолітні та/або непрацездатні особи не перебувають, враховуючи поведінку ОСОБА_1 під час події, а також обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , його ставлення до скоєного, визнання ним своєї вини у повному обсязі у вчиненні інкримінованих правопорушень, щире каяття у вчиненому, та відсутність обтяжуючих його відповідальність обставин, разом з тим суд приймає до уваги те, що ОСОБА_1 відповідні та належні висновки для себе не зробив та будучи притягнутим раніше постановами суддів від 10.07.2025 року, 23.09.2025, 06.11.2025 року до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, у тому числі за ч.1, ч.3 ст.130 КУпАП (згідно постанови судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 10 липня 2025 року, за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення в розмірі 17 000 грн, та позбавлено права керування транспортними засобами на 1 (один) рік; постанови судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 23 вересня 2025 року, за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КупАП та накладено стягнення в розмірі 40 800 грн. та позбавлено права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років; постановою судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 06 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КупАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. та позбавлено права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік), та знову, втретє протягом року, вчинив ряд суспільно-небезпечних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130, ч.3 ст.130 КУпАП, та які відносяться до категорії підвищеної суспільної небезпечності, що свідчить про схильність ОСОБА_1 до вчинення суспільно-небезпечних діянь та небажання робити для себе належні висновки та ставати на шлях виправлення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним і достатнім для попередження вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень, призначити останньому адміністративне стягнення в межах санкції ч.3 статті 130 КУпАП, та яке, на думку суду, буде необхідне і достатнє для його виховання та запобіганню вчиненню нових адміністративних правопорушень та при призначенні стягнень за вчинення декількох правопорушень суд застосовує положення ст.36 КУпАП.

При цьому, суд вважає неможливим застосування до правопорушника ОСОБА_1 додаткового стягнення у виді оплатного вилученням транспортного засобу, оскільки до матеріалів справи не надано жодних документальних підтверджень (доказів) належності правопорушнику на праві приватної власності транспортного засобу марки «Фольксваген» моделі «Джетта» д.н.з. НОМЕР_3 , яким ОСОБА_1 керував 27.02.2026 року та 28.02.2026 року.

Крім того, відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст.33, 35, 36, 40-1, 130 ч.3, ч.3, 276, 279, 280, 283 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130, ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на підставі ч.2 ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_2 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає - 51000,00 (п`ятдесят одну тисячу) гривень, з позбавленням ОСОБА_2 права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Адміністративний штраф сплачувати за наступними реквізитами: Отримувач: ГУК у Закарпатській області/Закарпатська область/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA538999980313030149000007001, призначення платежу: «адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», код 21081300.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі - 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA908999980313111256000026001, призначення платежу: «Судовий збір на користь держави», код 22030106).

Роз`яснити правопорушнику, що згідно частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч.2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд Закарпатської області.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Перечинського районного суду

Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО