Рішення № 137248055, 08.06.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/3025/25

Провадження № 2/559/165/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі головуючої судді Жуковської О.Ю., за участі секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції сторін.

ТзОВ "Коллект Центр" в особі директора М.Ткаченко. звернулося у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що 28.09.2021 між ТОВ ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №77458729 відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 14000 грн., відсоткова ставка - 1,99% за один день користування кредитом. Товариство належним чином виконало умови Договору надавши позичальнику грошові кошти. 22.02.2022 між ТОВ ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт-Капітал було укладено Договір факторингу №22/02/2022, відповідно до якого ТОВ ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників, у тому числі за Договором позики №77458729 щодо відповідача. У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023/01 від 10.01.2023, в тому числі і кредитним договором щодо відповідачки. Позивач зазначає, посилаючись на вимоги чинного законодавства, що у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань утворилася заборгованість у розмірі 41862,30 грн.. яку і просить стягнути з відповідача, а також судові витрати у справі.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме в частині тіла кредиту. Щодо заявлених вимог про стягнення суми заборгованості за відсотками, вважає, що суд має врахувати ту обставину, що відповідач проходить військову службу під час дії особливого періоду та є учасником бойових дій, у зв`язку з чим на нього поширюються пільги, встановлені п.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правових захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до яких штрафні санкції, пені за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Тому просить позов задовольнити частково. Крім того, заперечує щодо заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу у розмірі 16 000, вважає її завищеною, не спів мірною із обсягом наданих адвокатом послуг, тому з урахуванням принципів розумності та співмірності, просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 500 грн.

Представник позивача подала відповідь на відзив, згідно якої вказує, що сторона відповідача стверджує, що ОСОБА_1 є військовослужбовець, який проходить військову службу під час дії особливого періоду, та є учасником бойових дій, що підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_1 за N? 1488/392 від 28.02.2026 р. та посвідченням ветерана серії НОМЕР_2 . Проте, з наданих документів, не вбачається з якого саме періоду ОСОБА_1 перебуває на військовій службі . Тому, враховуючи надані документи відповідачем, що підтверджують факт перебування на військовій службі, положення п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на яке посилається відповідач як на підставу звільнення його від сплати відсотків за кредитним договором, не може бути застосовано до нього. Щодо витрат на правничу допомогу, зазначає. Що сторона відповідача не наводить обґрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції. При цьому, сторонами погоджено саме такі умови надання юридичної допомоги. Отже, такі твердження є припущеннями. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 01.08.2025 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалою суду від 08.12.2025 здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача просить справу розглядати у її відсутності, про що вказала у позовній заяві.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, свою позицію виклав у відзиві на позовну заяву, додаткових заяв та клопотань до суду не надходило.

За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 28.09.2021 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 був укладений Договір позики №77458729 у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов вказаного Договору, відповідачу було надано кредит у розмірі 14000 грн. Строк кредитування 10 днів (п.2.1-2.2 Договору). Згідно п. 2.3 Договору процентна ставка фіксована та становить 1,99% від суми боргу за кожен день користування позикою (а.с.18).

Згідно Додатку №1 до Договору позики, сторонами погоджено розмір та дату внесення позичальником платежів та встановлено, що орієнтовна загальна вартість кредиту складає 16786 грн., з яких 14000 - сума кредиту за договором та 2786 грн. - проценти (а.с.18 зворот).

ОСОБА_1 отримав грошові кошти в сумі 14000 грн. шляхом перерахування на платіжну картку № НОМЕР_3 ТОВ Фінансова компанія «Фінекспрес» відповідно до умов договору про переказ коштів, що підтверджується довідкою про успішність операції: дата 28.09.2021; сума 14000 грн., отримувач ОСОБА_2 (а.с.52).

Відповідно до наданого первісним кредитором ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 20.02.2022 заборгованість відповідача за кредитом складає 41860 грн., з яких 14000 грн. - основний бог та 27860 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.56-57).

Також, судом встановлено, що 22.02.2022 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт-Капітал було укладено Договір факторингу №22/02/2022, відповідно до якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників, у тому числі за Договором позики №77458729 щодо відповідача (а.с.9-10).

Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому - передачі Реєстру боржників від 22.02.2022, підтверджує факт переходу від ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною Договору факторингу (а.с.13).

На виконання умов Договору факторингу ТОВ «Вердикт Капітал» сплатило ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» грошові кошти у розмірі 6 382 999,39 грн., що підтверджується платіжним дорученням №333740001 від 23.02.2022 (а.с.12).

Відповідно до Реєстру боржників №1 від 22.02.2022 до Договору факторингу, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 41860 грн., з яких: 14000 грн. - сума виданого кредиту; 27860 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.14-17).

Разом з тим, згідно наданого ТОВ «Вердикт Капітал» розрахунку заборгованості за Договором №77458729 за період з 22.02.2022 по 10.01.2023 заборгованість відповідача становить 41862,30 грн., з яких 14000 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 27860 грн. - сума заборгованості за відсотками та 2,30 грн. - 3% річних (а.с.7).

Крім того, 10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 (а.с.19-22).

Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому - передачі Реєстру боржників від 10.01.2023, підтверджує факт переходу від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект Центр» права вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною Договору факторингу (а.с.26).

Відповідно до Реєстру боржників від 10.01.2023 до Договору факторингу, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 41862,30 грн., з яких 14000 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 27860 грн. - сума заборгованості за відсотками та 2,30 грн. - - відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст.. 625 ЦК України (а.с.27-30).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, сума заборгованості ОСОБА_1 становить 41862,30 грн., з яких 14000 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 27860 грн. - сума заборгованості за відсотками та 2,30 грн. - - відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст.. 625 ЦК України (а.с.8).

Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 являється військовослужбовцем. Згідно довідки №1488/392 від 28.02.2026 останній перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 (а.с.14).

Крім того, має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 від 15.03.2024 (а.с.115).

IV. Норми права, які застосував суд.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Частиною першоюст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Положеннями ч.1, ч.2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З урахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом ч. 1ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.627ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Крім того, ч.2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Суд робить висновок, 28.09.2021 виникли договірні відносини між первісним кредитором, правонаступником якого є позивач, та відповідачем у зв`язку з укладенням Договору позики №77458729. ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні вказаного кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписав електронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Даний договір укладено в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами, відповідно до вимог ст.12 вказаного Закону. ОСОБА_1 отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі. Крім того, факт укладення кредитного договору та отримання грошових коштів у розмірі 14000 грн. визнається і самим відповідачем у відзиві на позовну заяву. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку не повернуті і позивач вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку, тому суд дійшов висновку про наявність заборгованості відповідача за основним тілом кредиту. Доказів повної або часткової сплати заборгованості за тілом кредиту суду не надано.

Що стосується розміру процентів за користування грошовими коштами, то суд зазначає наступне. З наданих представником позивача розрахунків встановлено, що за Договором позики первісним кредитором ТОВ ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відсотки нараховані за період з 28.09.2021 по 06.01.2022. Разом з тим, згідно умов Договору строк користування кредитом встановлено 10 днів. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Згідно графіку платежів, який міститься у Договорі проценти за користування кредитом в межах строку дії договору складають 2786 грн. Доказів пролонгації строку кредитування матеріали справи не містять. З урахуванням наведеного суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення відсотків за користування кредитом підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 2786 грн. за 10 днів, що відповідає строку дії кредитного договору. Стягнення процентів за користування грошима за період після визначеного сторонами договору строку кредитування не ґрунтуються на нормах матеріального права. Також стягненню підлягають нараховані ТОВ «Вердикт Капітал» відсотки за порушення грошового зобов`язання згідно ст.. 625 ЦК України за період з 22.02.2022 по 23.02.2022 у розмірі 2,30 грн.

Щодо посилання позивача на Правила надання грошових коштів у позику, яким визначено, що у разі не виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, відсотки нараховуються по дату фактичного повернення кредиту, але не більше 90 днів, суд зазначає, що при стягненні заборгованості необхідно керуватися чітко обумовленими між контрагентом кредитного договору умовами, яким визначено конкретні умови, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом.

Судне приймає до уваги твердження відповідача що на нього на нього поширюються пільги встановлені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до яких штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, з огляду на наступне. Судом встановлено, що відповідач являється військовослужбовцем та має статус учасника бойових дій, підтверджений у встановленому законом порядку відповідно до Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Разом з тим, з наданої стороною відповідача довідки від 28.02.2026 лише встановлено, що солдат ОСОБА_1 проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 , при цьому вказаний документ не містить даних про те, з якого часу останній був призваний на військову службу та має статус військовослужбовця. Відповідно до положень ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», звільнення військовослужбовців від сплати відсотків за користування кредитом застосовується виключно на період проходження військової служби в умовах особливого періоду. Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Надана відповідачем довідка не містить відомостей щодо дати призову та початку проходження військової служби. Будь-яких інших належних та допустимих доказів, зокрема копії військового квитка з відповідними відмітками, на підтвердження точного періоду служби суду надано не було. За таких обставин, зважаючи на недоведеність відповідачем конкретного проміжку часу, протягом якого він мав право на отримання передбачених законом пільг, суд не вбачає підстав для звільнення останнього від сплати нарахованих відсотків.

У підсумку суд задовольняє позовні вимоги частково.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то і розмір судових витрат в цій справі зі сплати судового збору та на правову допомогу суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно згідно ст. 131, 141 ЦПК України. Судом встановлено, що понесені ТзОВ "Коллект Центр" витрати на правничу допомогу в розмірі 16000 грн., підтверджуються матеріалами справи: Договором про надання правничої допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024; Заявкою на надання юридичної допомоги №237 від 02.06.2025; Витягом з Акту №11 наданих послуг правничої допомоги від 30.06.2025 (а.с.38-45). Позовні вимоги задоволено судом на 40%, тому з відповідача підлягає стягненню пропорційні сума судового збору в розмірі 968,96 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 6400 грн.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 133, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 525, 526, 625, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", суд -

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково: стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договором позики №77458729 від 28.09.2021 у розмірі 16 788 (шістнадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім) гривень 30 копійок , з яких: 14000 грн. - тіло кредиту, 2876 грн. - нараховані відсотки та 2,30 грн. - 3% річних.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн. та 6400 грн. витрат на правову допомогу, а разом 7 368 (сім тисяч триста шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження вул. Мечнікова, 3 офіс 306, м. Київ, код ЄДРПОУ 44276926, електронна адреса info@collect-centeret.com.ua.

Представник позивача: Ткаченко Марія Миколаївна, РНОКПП НОМЕР_5 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Представник відповідача: адвокат Ходак Сергій Костянтинович, адреса вул. Забрама, 6, м. Дубно, Рівненської області, електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_3

Суддя О.Ю. Жуковська