Ухвала суду № 137247940, 08.06.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/2696/26

Провадження № 2-а/545/34/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.06.2026 м. Полтава

Суддя Полтавського районного суду Полтавської області Ткачук О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

установив:

До Полтавського районного суду Полтавської області надійшла вищезазначена позовна заява.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).

Перевіривши матеріали адміністративного позову, та додані до нього документи, суд дійшов висновку про залишення позову без руху з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.8 ст. 160, ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У позовній заяві, як на підставу звільнення від сплати судового збору, позивач посилається на положення пункту 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір», яким передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, Героїв України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом з цим, відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18).

Предметом позову є скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Отже, позов у цій справі не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій.

Оскільки заявник звернувся до суду із позовом щодо скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що в даному випадку положення п.13 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», застосуванню не підлягають.

З урахуванням наведеного, позивач не звільняється від сплати судового збору у справі за заявленими ним позовними вимогами.

Також, позивач зазначає, що відповідно до ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Однак, наразі Велика Палата Верховного Суду відійшла від вказаного висновку та у своїй постанові від 18 березня 2020 року (справа № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18) зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, у цих правовідносинах не передбачають.

Отже, при відсутності у позовній заяві та матеріалах позову відомостей про наявність інших пільг при зверненні до суду, позивач ОСОБА_1 має сплатити судовий збір на загальних підставах.

За відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору, з врахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у Постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, за подання до суду позову у справах щодо накладення адміністративного стягнення, сплаті підлягає судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який (станом на дату подання позову) становить 665,60 грн.

Оплата судового збору здійснюється за такими реквізитами:

отримувач коштів ГУК у Полт.обл/Подільский р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37959255; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Рахунок отримувача UA548999980313191206000016395; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський районний суд Полтавської області (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, частиною 5 статті 160 КАС України закріплено вичерпний перелік вимог щодо змісту позовної заяви, з якою позивач звертається до суду.

Так, положеннями пункту 2 ч.5 ст.160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

В контексті положень пункту 2 ч.5 ст.160 КАС України щодо необхідності зазначення у позовній заяві повних відомостей про сторін у справі, зокрема відповідача, суддя вважає за необхідне зазначити про таке.

Згідно зі ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів, зокрема, передбачені ч.4 ст. 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення", "розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.222 - 244-20 КУпАП" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №742/2298/17 та від 26.12.2019 у справі за №724/716/16-а.

Суд звертає увагу позивача на те, що органом Національної поліції, у даній справі, є саме Департамент патрульної поліції, від імені якого виступає Управління патрульної поліції та відповідний інспектор, уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Також, відповідно до положень ч. 2 ст. 161 КАС України, у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Проте позивачем не додані докази надсилання позовної заяви з додатками відповідачу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Зважаючи на вищенаведене, зазначена скарга підлягає залишенню без руху, оскільки така подана з порушенням вимог абзацу 1 ч.2 ст.161 КАС України, з встановленням позивачу 10-денного строку на усунення недоліків, шляхом скерування на адресу суду заяви про усунення недоліків, до якої слід долучити доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу;

Отже позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та докази надсилання позовної заяви, разом із доданими до неї документами, відповідачу. Також позивачу необхідно врахувати зазначені суддею роз`яснення, надані в мотивувальній частині вказаної ухвали щодо належного визначення складу учасників справи (належного відповідача), при цьому дані роз`яснення не є підставою залишення позову без руху.

Керуючись ст. ст.3,121-123,160,161,168,169,286 КАС України,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення- залишити без руху, надавши позивачу строк у 10 (десять) днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків, які зазначені в ухвалі суду.

Роз`яснити позивачу, що в разі виконання у встановлений строк вимог ухвали, визначених статтями 160 і 161 КАС України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання ухвали суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ткачук