Рішення № 137247938, 29.05.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/8/26

Провадження № 2/545/836/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Стрюк Л.І.,

з участю секретаря Гаврися ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №2018582144_CARD від 15.04.2018. За договором факторингу №24/03/23 від 24.03.2023, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. та зареєстрованого в реєстрі за №265, укладеного між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Проте відповідач належним чином не виконав зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором №2018582144_CARD в розмірі 17438,25грн, яку й просить стягнути з відповідача та понесені позивачем судові витрати та витрати на правничу допомогу.

У судове засідання представник позивача не з`явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи без його участі, у якій зазначив, що свої вимоги підтримує повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав. Згідно з ч.11 ст. 128 ЦПК України вважається таким, що повідомлений належним чином.

За таких обставин, за згодою представника позивача, проводиться заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Встановлено, що 15.04.2018 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №2018582144_CARD, що є невід`ємною частиною договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток та правил користування карткою, інформаційного листка, тарифів банку/тарифного пакету приватного банківського обслуговування про надання грошових коштів у позику (а.с.19).

Згідно з договором та паспортом споживчого кредиту банк надав позичальнику кредит у розмірі 3718,90 грн. Строк кредиту 24 місяці зі сплатою 0,01% річних (фіксована ставка) (а.с.19).

Емітована картка була отримана відповідачем, що підтверджується його підписом (зворот а.с. 19).

Відповідно до Договору факторингу №24/03/23 від 24.03.2023, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. та зареєстрованого в реєстрі за №265, укладеного між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент», останній прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №2018582144_CARD від 15.04.2018 укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 (а.с. 10-14).

Згідно з реєстром боржників за кредитним договорам, укладеними між позичальником та АТ «ОТП Банк» - додатку №1 до договору факторингу №24/03/23 від 24.03.2023, ТОВ «Брайт Інвестмент» набув права грошової вимоги відповідача в сумі 29230,10грн, з яких: 19300 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9930,10грн - сума заборгованості по відсоткам; 0,00грн - сума заборгованості по комісії (а.с.15).

Враховуючи викладене, суд вважає, що у відповідача виникла перед позивачем заборгованість за кредитним договором. Зменшення суми заборгованості є диспозитивним правом позивача, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, а згідно з п. 3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними в судовому порядку та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Судом встановлено, що 01.07.2025 між ТОВ «Брайт Інвестмент» та Адвокатським бюро «Ольги Клещ» укладений договір №43115064 про надання правової допомоги (а.с.77-79).

Відповідно до додаткової угоди до договору №43115064 про надання правової допомоги №2018582144 від 01.09.2025 та витягу з акту про надання юридичної допомоги від 30.09.2025, було надано послуги на загальну суму 5000грн (а.с.81).

Верховний Суд у постанові від 15.06.2021 по справі № 159/5837/19 зазначив, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2020 року у справі №690/408/17, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді, приймає до уваги обставини справи, умови укладеного договору №43115064 про надання правової допомоги, відповідність правової винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи.

З матеріалів справи вбачається, що правнича допомога полягала в оплаті послуг адвоката за надання усної консультації та складенні позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду.

При цьому суд враховує малозначність справи, її типовий характер та розгляд у спрощеному позовному провадженні з викликом осіб у судове засідання, які у судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі.

За таких обставин, суд вважає за необхідне, з огляду на принцип реальності та розумності стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн.

Питання щодо розподілу судового збору суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Згідно з п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Отже, відповідно до положень п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 76, 141, 263, 265, 279, 280-282 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (код ЄДРПОУ 43115064, юридична адреса: 49019, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 9) заборгованість за кредитним договором №2018582144_CARD від 15.04.2018 в розмірі 17438,25 грн, 2422,40 грн судового збору та витрати на правничу професійну допомогу в ромірі 2000 грн, всього 21860,65 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду або через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: Л. І. Стрюк