Рішення № 13724721, 28.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/14728.01.11 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг"

До           Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю

Про                    стягнення 169 138,62 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:                    Тіхов Д.Г. (Дов.), Григор’єва В.Є. (Дов.)

Від відповідача:          Случак О.О. (Дов.)

У судовому засіданні 28.01.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відповідача - Фірми "Т.М.М. - Товариства з обмеженою відповідальністю заборгованості у розмірі 169138,62 грн. (160464,71 грн. основного боргу, 4135,07 грн. пені, 3749,09 грн. збитків від інфляції, 789,75 грн. 3% річних).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань щодо сплати лізингових платежів відповідно до договору фінансового лізингу № 694/03/2007 від 15.03.2007р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2010р. порушено провадження у справі № 57/147 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.11.2010р.

В судовому засіданні 19.11.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 07.12.2010 року.

07.12.2010р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" просив суд стягнути з Відповідача - Фірми "Т.М.М. - Товариства з обмеженою відповідальністю 282236,64 грн. (268222,55 грн. основного боргу, 7919,28 грн. пені, 4570,15 грн. збитків від інфляції, 1524,66 грн. 3% річних) заборгованості за договором фінансового лізингу № 694/03/2007 від 15.03.2007р.

В судовому засіданні 07.12.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 21.12.2010 року.

В судовому засіданні 21.12.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 21.01.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2010р. розгляд справи № 57/147 призначено на 28.01.2011р.

13.01.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва Відповідачем були подані платіжні доручення про часткову оплату основного боргу в розмірі 58104,45 грн. Зазначені платіжні доручення долучені судом до матеріалів справи.

14.01.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" просив суд стягнути з Відповідача - Фірми "Т.М.М. - Товариства з обмеженою відповідальністю 234132,19 грн. (220118,10 грн. основного боргу, 7919,28 грн. пені, 4570,15 грн. збитків від інфляції, 1524,66 грн. 3% річних) заборгованості за договором фінансового лізингу № 694/03/2007 від 15.03.2007р.

28.01.2011р. у судовому засіданні представник Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" підтримав вимоги, викладені в заяві про зменшення позовних вимог та просив їх задовольнити.

Представник Відповідача - Фірми "Т.М.М. - Товариства з обмеженою відповідальністю відзив на позов не надав, але в судовому засіданні 28.01.2011р. надав суду Акт звірки взаємних розрахунків між сторонами за період з 16.06.20010р. по 22.11.2010р. по договору фінансового лізингу № 694/03/2007 від 15.03.2007р., згідно якого за даними Відповідача заборгованість на користь Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" складає 485572,77 грн. Зазначений акт долучений судом до матеріалів справи, проте, не приймається судом до уваги, оскільки він містить виправлення та не є первинним документом.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2007 року між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" та Відповідачем - Фірмою "Т.М.М." - Товариством з обмеженою відповідальністю був укладений договір фінансового лізингу № 694/03/2007 (далі - Договір), відповідно до умов якого Лізингодавець (Позивач) зобов’язується придбати у свою власність транспортний засіб (далі - майно) у відповідності до встановленої Лізингоодержувачем (Відповідачем) специфікації:

Тип: Вантажний автомобіль

Марка, модель: Автокран КС-45717А-1 (дві одиниці);

№ шасі: буде встановлений в Акті здачі-приймання майна;

Рік випуску: 2007р.;

Пробіг на момент придбання: до 2000 км;

Специфікація продавця: Додаток до договору купівлі-продажу від 15.03.2007р.;

та передати його без надання послуг з керування та технічної експлуатації Лізингоодержувачу (Відповідачу) у якості предмету лізингу у тимчасове володіння та користування за плату, а Лізингоодержувач (Відповідач) зобов’язується прийняти його на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору передача Позивачем (Лізингодавцем) майна, а також необхідних приналежностей та документів, які є невід’ємною частиною майна, і прийняття його Відповідачем (Лізингоодержувачем) на правах володіння та користування здійснюється шляхом підписання Акта здачі-приймання майна.

Транспортні засоби, що є предметом фінансового лізингу в кількості 2 одиниці передано Відповідачу відповідно до видаткової накладної № РН-0000323 від 20.08.2007р. на суму 1352066,80 грн. Факт одержання майна уповноваженим працівником Відповідача підтверджується довіреністю серії НБВ № 643433 від 20.08.2007р.

20.08.2007р. між сторонами підписано Акт здачі-приймання майна, відповідно до якого Відповідачу передано транспортні засоби у кількості 2 одиниці, документи до них та приналежності.

Відповідно до п. 2.3. Договору вартість майна, яке передається Позивачем Відповідачеві, складає суму еквівалентну 267736,00 "у.о.", в тому числі ПДВ у розмірі 20% - 44622,67 "у.о.", виражена у гривнях України.

Згідно з п. 7.1. Договору сторони погодили, що валютою Договору є умовна одиниця. Під умовною одиницею розуміється сума, відображена в гривнях та дорівнює одному Долару США по курсу згідно пункту 7.1.1. Договору.

Пунктом 7.1.1. Договору визначені такі поняття:

- "Курс1" - курс, встановлений НБУ для одного Долара США станом на 28.09.07 р.;

- "Курс2" курс, встановлений НБУ для одного Долара США на дату, визначену для проведення чергового лізингового платежу згідно графіку внесення платежів.

Відповідно до п. 7.1.2. Договору поточний лізинговий платіж, який підлягає оплаті в гривнях, розраховується як додаток суми лізингового платежу відображеної в "у.о." згідно "Графи 3" Додатку № 1 на відповідну дату проведення платежу та "Курсу2". При цьому в погашення вартості майна відноситься сума, відображена в гривнях та розрахована як додаток відповідної суми в "у.о.", зазначеної в "Графі 4" додатка № 1 та "Курсу1".

Вартість майна (включаючи ПДВ), яке передається Позивачем Відповідачеві, в гривнях складає суму авансу, внесеного у відповідності до п. 7.4. Договору, загальну суму платежів в погашення вартості майна, зазначену в "Графі 4" Графіка внесення платежів (далі - додаток № 1 до Договору) по "Курсу 1" та викупну вартість, зазначену в додатку № 1 до Договору по "Курсу 1".

Відповідно до п. 7.5. Договору лізингові платежі нараховуються за кожний період строку фінансового лізингу. Розмір лізингового платежу за кожний період строку фінансового лізингу зазначений в додатку № 1 до Договору.

Порядок та строки внесення грошових сум в рахунок оплати лізингових платежів вказаний у Графіку внесення платежів (п. 7.6. Договору).

Відповідно до п. 7.7. Договору Відповідач (Лізингоодержувач) зобов’язаний вносити всі грошові суми в рахунок оплати лізингових платежів в обсязі і в строки, встановлені в Графіку внесення платежів, незалежно від виставлення або одержання рахунків Позивача (Лізингодавця), а також, незалежно від фактичного користування майном, в тому числі, в період технічного обслуговування, ремонту, втрати майна, протягом строку фінансового лізингу або до моменту дострокового припинення Договору.

Сторонами було укладено Додаток № 1 до Договору - "Графік внесення платежів".

30.07.2009 року сторони підписали додаткову угоду № 694/03/2007/R до Договору, якою було викладено у новій редакції графік внесення платежів.

Відповідно до Графіку внесення платежів (з урахуванням змін редакції графіку додатковою угодою) сума лізингових платежів щомісяця складає 5129,42 у.о. (з 16.12.2009р. по 15.02.2013р.), сума платежу в погашення суми заборгованості складає 1462,10 у.о.

Відповідно до Графіку внесення платежів, Відповідач повинен був провести лізингові платежі за періоди 35, 36, 37, 38, 39 відповідно 15.07.2010р., 15.08.2010р., 15.09.2010р., 15.10.2010р., 15.11.2010р.

Проте, Відповідач лізингові платежі за 35, 36, 39 періоди не перерахував. Лізингові платежі за 37 та 38 періоди (з 16.08.2010 року по 15.10.2010 року) перераховані Відповідачем частково, у розмірі 58104,45 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

У зв’язку з наведеним, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 210118,10 грн. - основного боргу за період з червня по листопад 2010 року.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимога про стягнення з Відповідача 210118,10 грн. основного боргу визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача за порушення виконання грошового зобов’язання 7919,28 грн. пені, 4570,15 грн. збитків від інфляції, 1524,66 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 9.5. Договору у випадку, якщо Лізингоодержувач (Відповідач) у встановлені Договором строки не здійснює оплату встановлених Договором платежів, то Лізингодавець (Позивач) вправі вимагати сплати неустойки у розмірі 0,25% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення в перші п’ять днів прострочення та 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, починаючи з шостого дня прострочення, а Лізингоодержувач (Відповідач) зобов’язується її сплатити.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За наведених обставин, суд задовольняє вимогу Позивача про стягнення з Відповідача 7919,28 грн. пені, 4570,15 грн. збитків від інфляції, 1524,66 грн. 3% річних.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

В зв’язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в розмірі 2341,32 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю (юридична адреса: 03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, буд. 2-Б; поштова адреса: 03055, м. Київ, вул. Г.Тимофієвої, буд. 3; ідентифікаційний код 14073675; р/р 260019800772 в ВАТ "ТММ-Банк", МФО 300896; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" (03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 172; ідентифікаційний код 33104543; р/р 26008301013536 в КРД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 322904) 210118 (двісті десять тисяч сто вісімнадцять) грн. 10 коп. основного боргу, 7919 (сім тисяч дев’ятсот дев’ятнадцять) грн. 28 коп. пені, 4570 (чотири тисячі п’ятсот сімдесят) грн. 15 коп. збитків від інфляції, 1524 (одна тисяча п’ятсот двадцять чотири) грн. 66 коп. 3% річних, 2341 (дві тисячі триста сорок одна) грн. 32 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя                               О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 03.02.2011р.