Рішення № 13724700, 31.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/2131.01.11

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовомсубєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

до закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»

про стягнення пені, 3% річних та інфляційних в розмірі 7421 грн. 66 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 представник за довіреністю № 7175 від 16.10.2010 року;

від відповідача: Дементєв Є.О. представник за довіреністю № 169 від 01.01.2011 року.

встановив:

Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт».

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.10.2009р. близько 23 год. 20 хв. на 202 км + 980м автошляху Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя в напрямку Дніпропетровська сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої автомобіль ГАЗ 3302 д.н. НОМЕР_1, що належить на праві власності холдинговій компанії «АвтоКРАЗ»у формі відкритого акціонерного товариства, під керуванням водія холдингової компанії ОСОБА_3, рухавшись у вказаному напрямку виїхав на смугу зустрічного руху і скоїв зіткнення з зустрічним автомобілем Magnum»д.н. НОМЕР_3 з напівпричепом »д.н. НОМЕР_2., що належать позивачу на праві власності під керуванням водія ОСОБА_4. Факт вини водія холдингової компанії ОСОБА_3 у вищевказаному ДТП підтверджується постановою від 23.10.2009 р. BP ДТП СУ ГУ МВС України в Полтавській області про відмову в порушенні кримінальної справи.

Цивільно-правова відповідальність винної за заподіяний збиток особи - холдингової компанії застрахована в ACT «Аис-Поліс». правонаступником якої є ЗАТ «СК «Український страховий стандарт», згідно полісу № ВС/5165120. Строк дії даного полісу з 06.05.2009р. до 05.05.2010р. включно. Франшиза становить 510,00 грн.

Заява позивача про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від постраждалої особи отримана відповідачем згідно штемпелю на заяві 11.11.2009 року за вх. № 20688. Рішення про виплату страхового відшкодування відповідачем прийнято лише 23.09.2010 року, згідно страхового акту №94-807-10ЦВ від 23.09.2010 року, тобто через 10 місяців після отримання вищевказаної заяви відповідачем.

Виплата страхового відшкодування в сумі 24990,00 грн. проведена 28.09.2010 року., що підтверджує платіжне доручення № 1142 від 28.09.2010 року., тобто вже після подачі позивачем позову до суду 20.09.2010 року.

У звязку з цим позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.01.2011 року порушено провадження у справі № 33/21, розгляд справи призначено на 31.01.2011 року.

У судовому засіданні 31.01.2011 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, якою позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Як вбачається матеріалів справи, 13.10.2009р. близько 23 год. 20 хв. на 202 км + 980м автошляху Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя в напрямку Дніпропетровська сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої автомобіль ГАЗ 3302, д.н. НОМЕР_1, що належить на праві власності холдинговій компанії «АвтоКРАЗ»у формі відкритого акціонерного товариства, під керуванням водія холдингової компанії ОСОБА_3, рухавшись у вказаному напрямку виїхав на смугу зустрічного руху і скоїв зіткнення з зустрічним автомобілем Magnum», д.н. НОМЕР_3 з напівпричепом »д.н. НОМЕР_2., що належать позивачу на праві власності під керуванням водія ОСОБА_4. Факт вини водія холдингової компанії ОСОБА_3 у вищевказаному ДТП підтверджується постановою від 23.10.2009 р. BP ДТП СУ ГУ МВС України в Полтавській області про відмову в порушенні кримінальної справи.

Цивільно-правова відповідальність винної за заподіяний збиток особи - холдингової компанії застрахована в ACT «Аис-Поліс». правонаступником якої є ЗАТ «СК «Український страховий стандарт», згідно полісу № ВС/5165120. Строк дії даного полісу з 06.05.2009р. до 05.05.2010р. включно. Франшиза становить 510,00 грн.

20.09.2010 року позивач подав до Господарського суду м. Києва позовну заяву про стягнення з відповідача страхового відшкодування.

Виплата страхового відшкодування в сумі 24990,00 грн. проведена 28.09.2010 року., що підтверджує платіжне доручення № 1142 від 28.09.2010 року., тобто вже після подачі позивачем позову.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.11.2010 року припинено провадження у справі № 59/13 в частині виплати закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Український страховий стандарт»- відшкодування у розмірі 24990 грн. 00 коп. на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи вищезазначене, позивач нарахував пеню у розмірі 3802,22 грн., індекс інфляції у розмірі 3 023,79 грн., три проценти річних у розмірі 595,65 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Відповідно до частини 1 стаття 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за невиконання ним грошового зобовязання.

Після прийняття судом рішення про стягнення коштів, грошове зобовязання боржника не припинилось, оскільки боржник виконав грошове зобовязання з порушенням норм чинного законодавства.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розрахунок пені з 13.12.2009 року по 13.06.2010 року:

(з 13.12.2009 року по 07.06.2010 року)

24990,00 грн. (сума заборгованості) * 2 * 9,5% : 365 * 176 =2289,50 грн.

(з 08.06.2010 року по 13.06.2010 року)

24990,00 грн. (сума заборгованості) * 2 *8% : 365 * 8 = 93,11 грн.

Таким чином, за перерахунком суду пеня становить 2 382 грн. 61 коп. та підлягає задоволенню, у розмірі 1 419 грн. 61 коп. відмовити.

Відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.

Згідно зі статтями 598-609 Цивільного кодексу України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобовязання.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня.

Розрахунок індексу інфляції

(з 13.12.2009 року по 28.09.2010 року):

24 990 грн. 00 коп. (сума заборгованості) * 100,9% * 101,8% * 101,9% * 100,9% * 99,7% * 99,4% * 99,6% * 99,8% * 101,2% * 102,9% = 27073,09 грн.

27073 грн. 09 коп. - 24 990 грн. 00 коп. = 2083 грн. 09 коп.

Таким чином, за перерахунком суду загальний розмір індексу інфляції становить 2083 грн. 09 коп. та підлягає задоволенню, у розмірі 940 грн. 70 коп. відмовити.

Розрахунок розміру трьох процентів річних за період з 13.12.2009 року по 28.09.2010 року у розмірі 595 грн. 65 коп. обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 32 грн. 44 коп., на відповідача 69 грн. 56 коп.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 75 грн. 05 коп., на відповідача 160 грн. 95 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»(04073, м.Київ, провулок Балтійський, 20, ідентифікаційний код 22229921) на користь субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_4) суму індексу інфляції у розмірі 2 083 (дві тисячі вісімдесят три) грн. 09 коп., 3% річних у розмірі 595 (пятсот девяносто пять) грн. 65 коп., пеню у розмірі 2 382 (дві тисячі вісімдесят дві) грн. 61 коп., суму державного мита у розмірі 69 (шістдесят девять) 56 грн. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 160 (сто шістдесят) грн. 95 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 08.02.2011 року.