Рішення № 137246226, 08.06.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/1720/26

провадження у справі № 2/0285/1595/26

08 червня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої судді Сташків Т. Г.,

за секретаря судового засідання Матвіюк Т. М.,

сторони у справі: позивач АТ «Акцент-банк», його представник Шкапенко О. В., відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ :

24.03.2026 Акціонерне товариство «Акцент-банк» (далі - АТ «Акцент-банк») звернулись із вказаним позовом та просили стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.12.2024 станом на 23.03.2026 у розмірі 7065,51 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначають, що 04.12.2024 ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. На підставі зазначеної заяви відповідачу видано платіжну картку та надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80% річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до умов зазначеного договору позивач свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 виконав у повному обсязі. Остання, в свою чергу, своєчасно не повертає АТ «Акцент-банк» кредитні кошти, своєчасно не сплачує відсотки за користування та ухиляється від виконання зобов`язань за кредитним договором. Станом на 23.03.2026 заборгованість відповідача становила 7065,51 грн, з яких: 4256,15 грн заборгованість за тілом кредиту, 1959,36 грн заборгованість за відсотками, 850,00 грн заборгованості за пенею. З метою захисту своїх прав змушені звернутись до суду.

Ухвалою суду від 26.03.2026 провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено дату судового засідання.

Сторони в судові засідання 22.04.2026, 13.05.2026, 08.06.2026 не з`явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У заяві представник позивача просив справу розглянути без його участі, наполягав на задоволенні позову. Не заперечував проти постановлення заочного рішення.

У встановлений строк відповідач відзив на позов, заперечень щодо розгляду справи в спрощеному провадженні не подавала.

Оскільки відповідач не повідомила про поважність причин повторної неявки в судове засідання та представник позивача в заяві не заперечував проти заочного розгляду справи, суд, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, постановив ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд виснує наступне.

Встановлено, що 04.12.2024 ОСОБА_1 підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ А-банк, де зазначено, що дана заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг в АТ А-банк між ним та АТ А-банк становлять договір про надання банківських послуг зі строком дії 90 років, умови якого їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

Також 04.12.2024 ОСОБА_1 подала заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту, відповідно до умов якої сума кредиту становить від 1000 до 200 000 грн, пільговий період користування кредитним лімітом становить 62 дні та за вказаний період стягуються проценти у розмірі 0,0000001%, у разі виходу із пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,4% на місяць. Визначено строк кредитування 240 місяців.

Вказані заяви клієнта від 04.12.2024 підписані відповідачем електронним підписом.

У вказаних документах відсутні посилання про наявність права кредитодавця вимагати повернення в повному обсязі кредиту, строк виплати якого ще не настав,

Умови та Правила надання банківських послуг в АТ А-банк згідно зі змістом заяв розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua//terms.

Відповідно до повідомлення АТ «Акцент-банк» на ім`я відповідача відкрито рахунок та видано три банківські картки із строком дії до грудня місяця 2031 року та 17.12.2024 збільшено розмір кредитного ліміту до 4300,00 грн.

Також позивачем долучено виписку про рух коштів за рахунком ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 04.12.2024 до 23.03.2026 з якої вбачається, що відповідач активно користувалася наданими коштами.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість ОСОБА_1 станом на 23.03.2026 становила 7065,51 грн, з яких: загальна заборгованість за тілом кредиту 4256,15 грн, залишок заборгованості за тілом кредиту 4075,60 грн, залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочений) 180,55 грн, загальна заборгованість за процентами 1959,36 грн, залишок заборгованість за процентами на поточну заборгованість 456,74 грн, залишок заборгованості за процентами на прострочену заборгованість 1502,62 грн, штраф 850,00 грн.

Доказів про направлення вимоги про дострокове повернення кредиту відповідачу до матеріалів справи не долучено.

При вирішенні справи по суті суд керується наступними нормами права.

Відповідно до частин першої, другої ст. 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 536 цього Кодексу, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Матеріалами справи доводиться як факт укладання кредитного договору, так і отримання відповідачем як позичальником кредиту у сумі 4300,00 грн на строк 240 місяців, тобто до 04.12.2026, та подальше неналежне виконання умов договору, що призвело до виникнення простроченої заборгованості.

Обґрунтовуючи свою вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту та інших платежів позивач посилався на положення ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України та зазначив, що позивач неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу смс-повідомлень та дзвінків із вимогою виконати взяті на себе зобов`язання.

Докази вчинення зазначених дій позивачем до матеріалів позовної заяви не долучено.

Долучені Умови та Правила надання банківських послуг в АТ А-банк не є складовою кредитного договору, оскільки самим позичальником не підписані та в справі відсутні докази того, що з ними була ознайомлена ОСОБА_1 як споживач перед укладанням кредитного договору, а сам договір не передбачає права кредитодавця вимагати повернення в повному обсязі кредиту, строк виплати якого ще не настав, суд доходить висновку про відсутність в банку правових підстав для дострокового стягнення кредитних коштів в порядку, визначеному ст. 1050 ЦК України.

Крім того, суд звертає на себе увагу, що матеріали справи не містять доказів направлення банком та фактичного отримання відповідачем банківської вимоги про дострокове повернення кредиту.

Враховуючи відсутність у позивача як кредитора достатніх правових підстав для дострокового стягнення споживчого кредиту, строк виконання якого не настав, у стягненні заборгованості за кредитом у розмірів 4075,60 грн та залишку заборгованості за відсотками на поточну заборгованість у розмірі 456,74 грн необхідно відмовити.

Разом з тим, суд вважає, що позивачем доведено право на стягнення з позичальника простроченої заборгованості за тілом кредиту у розмірі 180,55 грн, та заборгованість за відсотками на прострочену заборгованість у розмірі 1502,62 грн станом на 23.03.2026.

Вказаний розмір заборгованості стороною відповідача не заперечувався, свого контррозрахунку заборгованості суду не надано, питання про призначення по справі відповідної бухгалтерсько-економічної експертизи не ініційовано.

З огляду на дотримання банком обов`язку щодо доведеності обставин, на які сторона позивача посилається в обґрунтування заявлених вимог та не спростування таких обставин стороною відповідача, суд доходить висновку про достатність правових підстав для стягнення з позичальника простроченої кредитної заборгованості як за тілом кредиту, так і за відсотками, яка виникла станом на 23.03.2026.

Аналогічні висновки щодо можливості стягнення кредитної заборгованості за договором кредиту, строк кредитування якого не закінчився, викладені у постанові ВС у справі № 539/402/24 від 22.10.2025.

Також суд звертає увагу та той факт, що заявлений у позовній заяві розрахунок включає заборгованість за договором за пенею у розмірі 850,00 грн, що прямо суперечить вимогам п. 18 Перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак встановлені підстави для часткового задоволення позовних вимог.

У силу приписів ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 10, 12, 60, 76-82, 141, 258-259, 264-265, 268, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» заборгованість за кредитним договором за кредитним договором № б/н від 04.12.2024 станом на 23.03.2026 у розмірі 1683,17 грн, з яких: прострочене тіло кредиту 180,55 грн, проценти на прострочену заборгованість 1502,62 грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 634,25 грн.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Звягельським міськрайонним судом Житомирської області за заявою відповідача протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного тексту рішення 08 червня 2026 року.

Учасники справи:

позивач Акціонерне товариство «Акцент-банк» (49074, вул. Батумська, 11, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 14360080);

відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Тетяна СТАШКІВ