Ухвала суду № 137245462, 09.06.2026, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/1460/14-ц

Провадження №6/155/13/26

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Яремчук С.М.,

при секретарі судового засідання Задурській К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал», Горохівський відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад обставин справи

ТОВ «Дебт Форс» 22 травня 2026 року звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дублікату виконавчого листа.

Заяву обґрунтовує, що 21 жовтня 2014 року Горохівським районним судом Волинської області ухвалено рішення у справі №155/1460/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» солідарно заборгованості за кредитним договором №11293367000.

Також зазначає, що 09 грудня 2020 року ухвалою Горохівського районного суду Волинської області, замінено сторону виконавчого провадження з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Вердикт Капітал».

Вказує, що 26 січня 2023 року, між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» було укладено договір №26-01/23 про відступлення прав вимоги, в тому числі за кредитним договором №11293367000.

В подальшому, 24 травня 2023 року між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» було укладено договір №24-05/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого останнє набуло право вимоги за кредитним договором №11293367000.

Зазначає, що 27 травня 2019 року, Горохівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області у виконавчому провадженні №50706495, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, однак копію зазначеної постанови разом з виконавчим документом стягувачем не отримано. Також, відповідно до Інформації про виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_2 , на примусовому виконанні в Державній виконавчій службі відсутні відкриті виконавчі провадження. Виконавчий лист в ТОВ «Дебт Форс» відсутній, строки для примусового його виконання не пропущені.

Враховуючи наведене, просить суд замінити стягувача у виконавчих листах Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» у справі №155/1460/14-ц та видати дублікати виконавчих листів щодо боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Рух справи в суді

Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 25 травня 2026 року заяву прийнято до провадження. Судове засідання призначене на 09 червня 2026 року.

Позиція учасників судового розгляду

Представник заявника ТОВ «Дебт Форс» в судове засідання не з`явилася, у поданій заяві просила розгляд справи проводити у її відсутності.

Боржники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи. Причини своєї неявки суду не повідомили, будь-яких заяв, клопотань чи пояснень не подавали.

Представники заінтересованих осіб ТОВ «Вердикт Капітал», ТОВ «Кампсіс Лігал» та Горохівського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, будь-яких заяв, клопотань чи пояснень не подавали.

Частиною 3 ст. 442 ЦПК України визначено, що неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

З огляду на надані заявником докази, які містяться в матеріалах заяви, суд вважає за можливе розгляд справи провести у відсутності сторін.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що заочним рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 21 жовтня 2014 року в цивільній справі №155/1460/14-ц стягнуто із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» солідарно 204495,63 гривень кредитної заборгованості за договором про надання споживчого кредиту. Також стягнуто із ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 1022,48 гривні судових витрат. Також стягнуто із ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 1022,48 гривні судових витрат.

Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 09 грудня 2020 року замінено вибулого стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у справі №155/1460/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11293367000.

Відповідно до копії договору №26-01/23 від 26 січня 2023 року про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги за кредитним договором №11293367000, ТОВ «Кампсіс Фінанс», що також підтверджується реєстром боржників до договору №26-01/23.

Згідно з копією договору №24-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 24 травня 2023 року, ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступив права вимоги за кредитним договором №11293367000 на користь ТОВ «Дебт Форс», що також підтверджується реєстром боржників до договору №24-05/23.

Таким чином, ТОВ «Дебт Форс» є новим стягувачем у правовідносинах та набуло право вимоги до боржника.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

Процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, а примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією.

Положеннями ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як визначено у ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Отже, законодавством чітко визначено, що заінтересована сторона має право звернутися до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, у разі заміни кредитора у зобов`язанні правонаступником, а суд замінює сторону виконавчого провадження правонаступником.

Відповідно до правової позиції, яка сформульована у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №10/56-08, якщо заявник звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження стягувача поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, то це не позбавляє його права звернутись із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення. У протилежному ж випадку правонаступник стягувача сторони виконавчого провадження, набувши таке право згідно з договором про відступлення права вимоги в порядку ст. 512 ЦК України, позбавляється можливості та права реалізувати таке право у виконавчому провадженні у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічна позиція міститься і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі від 21 березня 2018 року по справі №6-1355/10, провадження №61-12076св18 (ЄДРСРУ №73001190).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі №2-3627/09 (провадження №61-16520сво18) зазначено, що «підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» в частині заміни стягувача у виконавчих листах обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Вирішуючи питання про видачу дубліката виконавчого листа, суд приходить до наступного висновку.

У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Зі змісту вищезазначених норм законодавства вбачається, що дублікат виконавчого листа може видаватися у випадках втрати його оригіналу та у межах строку пред`явлення його до виконання.

Таким чином, під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа суд повинен належним чином перевірити, чи дійсно виконавчий лист втрачено. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Належними та допустимими доказами для підтвердження факту втрати виконавчого документу мають бути саме письмові докази.

Усупереч указаній нормі, заявник не надав жодного належного та допустимого доказу, який би свідчив про те, що стягувачем втрачено оригінал виконавчого листа, а також те, що оригінал виконавчого листа загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Також суду не надано доказів, що рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист не виконано; не доведено, що не проведено стягнення з боржника за виконавчим листом, дублікат якого заявник просить видати.

Законодавець визначив, що необхідною передумовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення до суду з відповідною заявою в межах строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, суд вважає, що заявником не надано належних і достовірних доказів втрати виконавчого документу.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Суд встановив, що на час видачі судом оригіналу виконавчого листа (05 грудня 2014 року) діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21 вересня 1999 року №606-XIV.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на день видачі судом виконавчого документу) строк пред`явлення виконавчого документу до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з пунктом 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Аналіз пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності Законом №1404-VIII від 02 червня 2016 року. Для пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону №1404-VIII від 02 червня 2016 року до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічний по суті висновок зроблений і в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 березня 2018 року у справі №905/6977/13 та від 02 травня 2018 року у справі №5016/149/2011(17/6) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2018 року у справі №553/1951/14-ц (провадження №61-20552св18).

Відповідно до правового висновку у Постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі №2-824/2009 (провадження №61-5388св18) при вирішенні питання про видачу дублікату виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі №2-1316/285/11 (провадження №61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі №2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі №643/20898/13-ц, від 23 червня 2021 року у справі №2-162/12.

Заявником не надано суду доказів про відсутність оригіналу виконавчого листа в попередніх кредиторів.

Відповідно до вимог ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Усупереч указаній нормі, заявник не надав жодного належного та допустимого доказу, який би свідчив про те, що стягувачем втрачено оригінал виконавчого листа, а також, що оригінал виконавчого листа загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до ст. 89 ЦПК України, дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

Твердження представника заявника, що в ТОВ «Дебт Форс» відсутній оригінал виконавчого листа є безпідставним, оскільки під час укладання Договору №24-05/23 від 24 травня 2023 року про відступлення прав вимоги, укладеного між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс», представники останнього мали можливість ознайомитися із всіма документами щодо предмету договору, в тому числі і щодо стану виконання судового рішення та наявності виконавчого листа.

Також, не підлягає до задоволення клопотання заявника про витребування доказів, оскільки воно не відповідає вимогам ст. 84 ЦПК України. Заявляючи таке клопотання, заявник перекладає свій обов`язок щодо надання доказів на суд.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для видачі дублікату виконавчого листа, а тому в задоволенні заяви ТзОВ «Дебт Форс» в частині видачі дубліката виконавчого листа слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 509, 512-517 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 259, 260, 352, 354, 442, пп. 15.5. п. 15 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дублікату виконавчого листа задовольнити частково.

Замінити первісного стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» у виконавчому листі в справі №155/1460/14-ц, боржник 1 ОСОБА_1 .

Замінити первісного стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» у виконавчому листі в справі №155/1460/14-ц, боржник 2 ОСОБА_2 .

В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання нею копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Яремчук С.М.