Рішення № 13724541, 10.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/14410.01.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда - Трейдинг»

До Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

Про стягнення 5426,84 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Брайко М.В. за дов. № 40 від 18.10.2010р.

Від відповідача не зявилися

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 5426,84 грн. заборгованості, у звязку з порушенням умов Договору поставки № 1519 від 17.07.2007р., з яких 3275,23 грн. основного боргу, 1533,13 грн. інфляційних витрат, 278,76 грн. 3% річних, 339,72 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання взятих на себе зобовязань позивач поставив відповідачу товар, проте, відповідач зобовязання по оплаті отриманого товару не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, повязані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2010 було порушено провадження у справі № 49/144 та призначено розгляд справи на 29.11.2010.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному судове засідання, призначене на 29.11.2010, не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2010 розгляд справи було призначено на 20.12.2010.

Ухвалою Господарського суду м. Києва суду від 20.12.2010 розгляд справи відкладався на 10.01.2011 відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

Представник позивача у судове засідання 10.01.2011 зявився, надав пояснення по справі та повністю підтримав вимоги викладені у позовній заяві

Відповідач в судове засідання 20.12.2010 та 10.01.2011 не зявився, своїх представників не направив, про поважність причин незявлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 49/144 від 10.11.2010 року не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв, клопотань не подав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, вказану в заяві позивача.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арда» (далі Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі Покупець) було укладено договір поставки № 1519 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1), Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупця, а Покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікації та є невід'ємною частиною цього Договору.

Асортимент та кількість товару, що постачається зазначається у накладних/ специфікаціях (п. 2.1. Договору).

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що ціни на товар вказуються у Специфікації на товар, що є додатком до цього Договору. Оплата здійснюється в національній валюті України.

Відповідно до п. 4.1 Договору вказано, Поставка товару Постачальником Покупцю здійснюється окремими партіями, у кількості і у строк. визначений у замовленні на поставку Покупця, які узгоджуються з Постачальником, за цінами вказаними у Специфікації.

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу партію товару на загальну суму 5075,23 грн.

Факт отримання відповідачем поставленого товару підтверджується печаткою, та підписом одержувача на видаткових накладних: № 4523000707 від 30.07.2007р. на загальну суму 1598,79 грн., № 390091107 від 09.11.2007р. на загальну суму 2548,54 грн., № 347281107 від 28.11.2007р. на загальну суму 785,00 грн., № 403301107 від 30.11.2007 на загальну суму 142,90 грн.

Згідно до п. 3.1 Договору, Покупець зобовязаний оплачувати кожну партію переданого Постачальником товару не пізніше 21 календарних днів з дня її поставки, але, у будь-якому випадку не раніше моменту надання Постачальником усіх необхідних документів, що засвідчують момент передачі товару, підтверджують його якість та відповідність установленим стандартам.

У разі зміни ціни на товар Постачальник повинен сповістити про це Покупця у письмовій формі не менш як за 10 календарних днів до введення у дію нових цін. Покупець має право відмовитись від прийняття нових цін та припинити дію цього Договору з моменту введення нових цін у дію. Постачальник має право вимагати, а Покупець зобов'язаний повернути несплачений Товар впродовж трьох днів з моменту отримання письмової вимоги Продавця (п. п. 3.2-3.4 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач свої зобовязання оплатити отриманий товар виконав частково, а саме на суму 1800,00 грн., а тому має заборгованість у розмірі 3275,23 грн.

06.10.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Арда»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг»(далі - Позивач) був укладений договір уступки вимоги.

Відповідно до умов якого ТОВ «ТД «Арда»передає Позивачу, а Позивач набуває право вимоги, належне ТОВ «ТД «Арда»на підставі Договору поставки укладеного між ТОВ ТД «Арда»та Відповідачем.

На виконання ст. 517 Цивільного кодексу України 07.10.2010р. Позивачем було направлене Відповідачу письмове повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні за Договором поставки.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення позивача до суду відповідач не розрахувався повністю з позивачем за поставлений товар, а саме відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 3275,23 грн.

Факт невиконання відповідачем зобовязання по сплаті отриманого від позивача товару належним чином доведений, документально обґрунтований.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 3275,23 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 1533,13 грн. інфляційних витрат, 278,76 грн. 3% річних, 339,72 грн. пені.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Оскільки відповідач суму основного боргу не сплатив є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобовязань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 278,76 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 1533,13 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 1533,10 грн.

Відповідно до п. 5.5 Договору, у випадку порушення покупцем строків, визначених п. 3.2. Договору, Покупець оплачує Постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовилися про те що неустойка за порушення покупцем строків вказаних в п. 3.2. Договору нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов'язань включаючи день повного розрахунку за поставлений Товар.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюється Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань».

Відповідно до ст. 1 зазначеного закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 зазначеного Закону передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином зазначеним законом встановлений граничний розмір саме договірної неустойки, який не може бути збільшений сторонами, а не загальний (фіксований) розмір неустойки, що встановлена законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 339,72 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 305,87 грн., за розрахунком суду.

Вимога позивача про забезпечення позову судом задоволенню не підлягає, оскільки у відповідності до вимог ст. 66 ГПК України, Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєї ініціативи має право вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь якій стадії провадження у справі, якщо вжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення Господарського суду. Позивачем не надано суду достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент предявлення до нього, може зникнути, зменшиться за кількістю або погіршиться за якістю на момент виконання рішення.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Згідно наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобовязання щодо поставки оплаченого Товару, в порядку та на умовах, встановлених Договором.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, повязані з розглядом справи в суді покладаються господарським судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1), а у разі відсутності грошових коштів з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда - Трейдинг»(52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Миру, буд. 29, кв.28, п/р № 2600430539318, МФО 305749, ЄДРПОУ 37029549) 5392,96 грн. заборгованості за договором поставки № 1519 від 17.07.2007р., з яких 3275,23 грн. основного боргу, 1533,10 грн. інфляційних витрат, 278,76 грн. 3% річних, 305,87 грн. грн., крім того 100,98 грн. державного мита та 233,64 грн. - витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А. В. Митрохіна

Дата підписання рішення 28.01.2011