Рішення № 13724474, 04.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/43404.02.11 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Центральної філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», м.Київ

доЗакритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», м.Київ

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,

на стороні Позивача ОСОБА_3

на стороні Відповідача ОСОБА_2

простягнення 13 815,54 грн. в порядку регресу

Суддя Ягічева Н.І.

Представники сторін:

від позивача:Кірсанова К.О. за довіреністю (№ 2934-5/14 від 24.12.2010р.)

від відповідача:не з'явився;

від третьої особи 1:не з'явився;

від третьої особи 2:не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Центральної філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», м.Київ (далі Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», м. Київ (далі Відповідач) про стягнення 13 815,54 грн. в порядку регресу.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчі документи Позивача, Довідку ДАІ, розгорнуту Довідку УДАІ № 410 від 01.12.2007р., Поліс добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19-3408642, Поліс № ВВ/3538747 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, Постанову Соломянського районного суду м.Києва у справі № 3-29070, заяву про виплату страхового відшкодування від 26.11.2007р., висновок спеціаліста № 4 експертного авто товарознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, рахунок № 1006094 від 18.12.2007р., Акт № 185996 виконаних робіт по технічному обслуговуванню (ремонту) автомобіля від 18.01.2008р., страховий акт № 99580 від 02.02.2008р., заява від 30.12.2007р., платіжне доручення № 2304 від 07.03.2008р., посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, копія поштового повідомлення про вручення, довідку Головного управління Державного казначейства України у м.Києві від 17.11.2010р. № 06-04/6393-13821 та інше.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 993, 1166, 1172 Цивільного кодексу України, ст.1, 2, 38, 49, 54, 55, 56, 57, 61 Господарського процесуального кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування».

Ухвалою про порушення провадження у справі від 14.12.2010р. залучено до участі у справі у якості третіх осіб на стороні Позивача ОСОБА_3 та на стороні Відповідача ОСОБА_2

30.12.2010р. через канцелярію суду від Соломянського районного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи № 3-29070/07р. у відношенні ОСОБА_2

В судовому засіданні 21.01.2011р.Позивачем було надано для залучення до матеріалів справи Довідку Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2011р. розгляд справи було відкладено на 04.02.2011р.

Відповідач та Треті особи пояснень по суті спору не надали, хоча належним чином повідомлялися про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Крім того, доказом належного повідомлення Відповідача та Третіх осіб про час та місце розгляду справи є відмітки про вручення на поштових повідомленнях, які містяться в матеріалах справи.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення Відповідача та Третіх осіб про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Представник Позивача у судових засіданнях клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

23.02.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»та ОСОБА_4 укладено договір добровільного страхування транспортного засобу (Поліс № 19-3408642).

Предметом договору є страхування автомобіля марки Nissan Micra, реєстраційний номер НОМЕР_1 на випадок настання подій, перелік яких наведено у Полісі, а саме до страхових випадків відноситься: пошкодження чи знищення ТЗ або його частини внаслідок ДТП, незаконне заволодіння ТЗ, крадіжка, а також пошкодження або знищення його частин, деталей, приладів і приладдя, що викликані протиправними діями третіх осіб, пошкодження або знищення ТЗ внаслідок стихійного лиха.

23.11.2007 р. в м. Києві було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля Nissan Micra, реєстраційний номер НОМЕР_1, під управлінням водія ОСОБА_3 та автомобіля Субару державний номер НОМЕР_2, під управлінням водія ОСОБА_2, а саме: ОСОБА_2 керуючи автомобілем Субару, державний номер НОМЕР_2 на перехресті вул.Пироговського-вул.Клименка, при виїзді з другорядної дороги за наявності дорожнього знаку «Надати дорогу», не надав дорогу автомобілю Nissan Micra, реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п. 16.11, 8.4 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою УДАІ м. Києва, розгорнутою Довідкою УДАІ в м. Києві від 01.12.2007р. № 410, та Постановою Соломянського районного суду міста Києва від 27.12.2007р. у справі № 3-29070/2007 р., відповідно до якою ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідно до висновку спеціаліста автотоварознавця № 4, складеного 08.01.2008 р. субєктом оціночної діяльності є ОСОБА_5(сертифікат №НОМЕР_2 виданий ФДМУ 30.05.2001 р.), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Nissan Micra, реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в ДТП складає 14818,33 грн.

На підставі страхового акту №99580, від 02.02.2008 р., позивач виконуючи свої зобов'язання за полісом страхування № 19/3408642 від 23.02.2007 р., сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 14 325,54 грн. (14 818,92 грн. франшиза 493,38 грн.), що підтверджується платіжним дорученням №2304 від 07.03.2008 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно із ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»перейшло в межах суми 14 325,54 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із довідки УДАІ м. Києва вбачається, що транспортний засіб автомобіль Субару державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Nissan Micra, реєстраційний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_2

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

За змістом п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди України” від 27.03.1992 р. №6 джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Вина ОСОБА_2 встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована Закритим акціонерним товариством «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»згідно із полісом №ВВ/3538747.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВВ/3538747) віднесено до 1-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Строк дії з 06.11.2007 р. (00:00) по 05.11.2008 р.

Відповідно до п.4 полісу №ВВ/3538747 страхувальником особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є ОСОБА_2

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №ВВ/73538747) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза 510,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Nissan Micra, реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 14 818,33грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 14 325,54 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З огляду на викладене відсутні законні підстави для стягнення з відповідача 510,00 грн., що становить розмір франшизи за полісом №ВВ/3538747

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Позивач регресною вимогою №99580 яка отримана Відповідачем 23.02.2009р., що підтверджено поштовим повідомленням про вручення, яке знаходиться в матеріалах справи, звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП.

Враховуючи визначені полісом №ВВ/3538747 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 13 815,54 грн. (14 325,54 - 510,00 франшиза), а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача у випадку повного задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Центральної філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»задовольнити повністю.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»ідентифікаційний код 23498273 на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Центральної філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» ідентифікаційний код 25965081 основний борг у розмірі 13 815,54 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»ідентифікаційний код 23498273 на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Центральної філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» ідентифікаційний код 25965081 витрати по сплаті державного мита в розмірі 138,16 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 04.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 08.02.2011р.

Суддя Н.І. Ягічева