Рішення № 13724418, 07.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/44207.02.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гвіденс»

До Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

Про стягнення 10190,63 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача Білецький Д.О. по довіреності б/н від 10.11.2010р.

Від відповідачане з?явився

В засіданні приймали участь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гвіденс»про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 10190,63 грн., з яких: 8316,50 грн. основного боргу, 441,32 грн. витрат, пов?язаних з інфляційними процесами, 205,49 грн. 3% річних, 80,87 грн. пені, 1146,45 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат за комунальні послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2010р. порушено провадження у справі № 36/442, розгляд справи призначено на 22.12.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 19.01.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 07.02.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні 07.02.2011р. надав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 8316,50 грн. основного боргу, 441,32 грн. витрат, пов?язаних з інфляційними процесами, 205,49 грн. 3% річних, 80,87 грн. пені, 346,33 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат за комунальні послуги, а всього 9390,51 грн. Зменшені позовні вимоги представник позивача повністю підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, вимог суду, викладених в ухвалах суду від 29.11.2010р., 22.12.2010р. та від 19.01.2011р., не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва було надіслано на адресу відповідача, вказану в позовній заяві та в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії НОМЕР_1, наданому представником позивача.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гвіденс»(далі позивач, орендар) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі відповідач, суборендар) 28.12.2009р. було укладено договір суборенди № 14, за умовами якого позивач зобовязався передати відповідачу в строкове платне користування приміщення загальною площею 9,60 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, для розміщення офісу.

На виконання умов даного договору позивач передав відповідачу обумовлене договором нежиле приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі від 18.01.2010р., підписаним сторонами.

Строк дії даного договору, згідно з п. 4.1 договору, становить 365 календарних днів з дати прийняття об?єкта оренди суборендарем за актом прийому-передачі.

Розмір суборендної плати, згідно з п. 3.2 договору, становить 150 доларів США з урахуванням ПДВ за курсом НБУ на день виставлення рахунку за один календарний місяць.

Суборендна плата, відповідно до п. 3.2.1 договору, нараховується, починаючи з дати підписання Акту приймання-передачі об?єкта суборенди (незалежно від фактичного використання суборендарем об?єкта суборенди та результатів своєї фінансово-господарської діяльності) і сплачується в суборендарем згідно виставленого рахунку орендаря до 20-го числа кожного поточного місяця.

Згідно з п. 7.1 договору суборендар зобов?язується відшкодовувати орендарю, одночасно з оплатою суборендої плати, всі витрати на постачання газо-, електро-, водо-, теплопостачання, послуг зв?язку тощо за попередній місяць. Відшкодування вказаних витрат здійснюється згідно виставлених орендарем рахунків або даних лічильників. Суборендар здійснює оплату протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання рахунку або до 10 числа наступного місяця, у випадку здійснення оплати згідно даних лічильників.

Відповідач свої зобовязання за договором суборенди № 14 від 28.12.2009р. в частині сплати орендної плати за період з січня по жовтень 2010 року виконав неналежним чином, і станом нам день розгляду справи його заборгованість по суборендній платі перед позивачем становить 8316,50 грн., а в частині відшкодування вартості спожитих комунальних послуг 346,33 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач свої зобовязання за договором суборенди № 14 від 28.12.2009р. в частині сплати суборендної за період з січня по жовтень 2010 року виконав неналежним чином, розрахувався лише частково, і станом нам день розгляду справи його заборгованість по суборендній платі перед позивачем становить 8316,50 грн., а по відшкодуванню вартості спожитих комунальних послуг за період з січня по жовтень 2010 року 346,33 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов?язання щодо виставлення рахунків на оплату орендної плати та на оплату вартості наданих комунальних послуг виконував.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 8662,83 грн.

Цивільний кодекс України (стаття 549) містить поняття неустойки. Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

В пункті 8.2.4 договору суборенди передбачено, що у випадку прострочення сплати суборендної плати або відшкодування комунальних та інших платежів суборендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

Враховуючи, що відповідач припустився прострочки платежу, з нього, на підставі пункту 8.2.4 договору, підлягає стягненню пеня в сумі 80,87 грн., відповідно до наданого позивачем розрахунку, який відповідачем оспорений не був.

Згідно приписів ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок витрат, повязаних з інфляційними процесами, в сумі 441,32 грн. та 3% річних в сумі 205,49 грн. відповідає вимогам законодавства, а тому суд приходить до висновку про обгрунтованість зазначених вимог.

Витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гвіденс»(01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 44-Б, код ЄДРПОУ 35963261) 8316 (вісім тисяч триста шістнадцять) грн. 50 коп. заборгованості з орендної плати, 346 (триста сорок шість) грн. 33 коп. заборгованості з відшкодування вартості спожитих комунальних послуг, 80 (вісімдесят) грн. 87 коп. пені, 441 (чотириста сорок одну) грн. 32 коп. витрат, пов?язаних з інфляційними процесами, 205 (двісті п?ять) грн. 49 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складено 08.02.2011р.