Рішення № 13724397, 01.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/50801.02.11

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Ленінградське відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Києві»

до відкритого акціонерного товариства «Київський санітарно-технічний завод»

про стягнення 530412,08 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Тітов Ю.Ю. –представник за довіреністю № 09-32/569 від 09.12.2010 року;

від відповідача: не з’явився.

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Ленінградське відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Київ»

звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства «Київський санітарно-технічний завод»про стягнення 530412,08 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.03.2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством) в особі філії «Ленінградське відділення Промінвестбанку в м. Київ», правонаступником всіх прав та обов’язків якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Ленінградське відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Київ», (позивачем) та відкритим акціонерним товариством «Київський санітарно-технічний завод»(відповідачем) був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № KL-37/07.

Сторонами були підписані додаткові договори про внесення змін та доповнень до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № KL-37/07 від 26.03.2007 року, а саме, додатковий договір № 1 про внесення змін та доповнень від 31.03.2008 року, додатковий договір № 2 про внесення змін та доповнень від 30.03.2009 року, додатковий договір № 3 про внесення змін та доповнень від 01.09.2009 року.

Згідно умов п. 2.1. кредитного договору, що був змінений додатковим договором № 1 про внесення змін та доповнень від 31.03.2008 року, банк зобов’язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 600000,00 (шістсот тисяч) грн. 00 коп. (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим договором, далі кредит або кредитна лінія, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.

Відповідно до п.2.2. кредитного договору дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту –25.09.2009 року.

Відповідно до п.3.2. кредитного договору, що був змінений додатковим договором № 2 про внесення змін та доповнень від 30.03.2009 року, а абзац перший змінений додатковим договором № 3 про внесення змін та доповнень від 01.09.2009 року, проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 26 процентів річних.

У забезпечення виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором між сторонами було укладено іпотечний договір, посвідчений 26.03.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лавриненко О.І., зареєстрований в реєстрі за № 504.

Сторонами були підписані додаткові договори про внесення змін до іпотечного договору від 26.03.2007 року, а саме, додатковий договір № 1 про внесення змін від 31.03.2008 року, додатковий договір № 2 про внесення змін від 30.03.2009 року.

Позивач виконав свої зобов’язання за договором, надавши відповідачеві кредит, що підтверджується платіжним дорученням № 000336 від 27.03.2007 року у сумі 27198,36 грн., платіжним дорученням № 000335 від 27.03.2007 року у сумі 52479,48 грн., платіжним дорученням № 000339 від 28.03.2007 року у сумі 6945,76 грн., платіжним дорученням № 000340 від 28.03.2007 року у сумі 3522,98 грн., меморіальним ордером № 1 від 30.03.2007 року у сумі 175000,00 грн., платіжним дорученням № 000354 від 30.03.2007 року у сумі 29039,56 грн., меморіальним ордером № 1 від 31.03.2008 року у сумі 260000,00 грн., платіжним дорученням № 188 від 31.03.2008 року у сумі 40000,00 грн.

Станом на 06.12.2010 року прострочена заборгованість відповідача за кредитом становить 436991,69 грн., прострочена заборгованість за процентами становить 45983,48 грн.

29.06.2010 року позивач направив відповідачеві лист за вих. № 598/2 з проханням погасити прострочену заборгованість по кредиту на нарахованим процентам. Даний лист був отриманий відповідачем 13.07.2010 року, що підтверджується відміткою про отримання засвідченою печаткою ВАТ «Київський санітарно-технічний завод», проте був залишений без відповіді та задоволення.

Керуючись п. 5.3. договору позивач нарахував відповідачеві пеню за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків у сумі 47436,91 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.12.2010 року порушено провадження у справі № 33/508 і призначено до розгляду на 17.01.2011 року.

У судове засідання 17.01.2011 року представник позивача з’явився, проте вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/508 від 20.12.2010 року не виконав.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/508 від 20.12.2010 року не виконав, проте через загальний відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку із неявкою представника відповідача в судове засідання, суд відклав розгляд справи на 01.02.2011 року.

У судове засідання 01.02.2011 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду про порушення провадження у справі № 33/508 від 20.12.2010 року не виконав, проте через загальний відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Клопотання відповідачем подано повторно. Суд звертає увагу, що клопотання відповідачем подано повторно та відповідач є юридичною особою і має змогу відрядити до суду іншого представника. За таких умов, суд вважає, що клопотання представника відповідача подане з ціллю затягування розгляду справи тому суд відмовив у задоволені клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в з судове засідання 01.02.2011 року з’явився, подав заяву про уточнення позовних вимог за вих. № 115 від 31.01.2011 року

Представник позивача надав пояснення по справі та просив стягнути прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 436991,69 грн., прострочену заборгованість за процентами в розмірі 46838,74 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків в розмірі 47436,91грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 5406,12 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

26.03.2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством) в особі філії «Ленінградське відділення Промінвестбанку в м. Київ», правонаступником всіх прав та обов’язків якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(позивачем), та відкритим акціонерним товариством «Київський санітарно-технічний завод»(відповідачем) був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № KL-37/07.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторонами були підписані додаткові договори про внесення змін та доповнень до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № KL-37/07 від 26.03.2007 року, а саме, додатковий договір № 1 про внесення змін та доповнень від 31.03.2008 року, додатковий договір № 2 про внесення змін та доповнень від 30.03.2009 року, додатковий договір № 3 про внесення змін та доповнень від 01.09.2009 року.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Згідно умов п. 2.1. кредитного договору, що був змінений додатковим договором № 1 про внесення змін та доповнень від 31.03.2008 року, банк зобов’язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 600000,00 (шістсот тисяч) грн. 00 коп. (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим договором, далі кредит або кредитна лінія, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.

Згідно абз. 1 п. 3.1. кредитного договору кредит надається банком позичальнику шляхом оплати в межах сум та відповідно до термінів, визначених п. 2.1. цього договору, розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з позичкового рахунку: № 20637351290026, відкритого банком в філії «Ленінградське відділення Промінвестбанку в м. Київ», код банку 322108, на рахунки контрагентів відповідно до цільового призначення кредиту.

Відповідно до п.3.2. кредитного договору, що був змінений додатковим договором № 2 про внесення змін та доповнень від 30.03.2009 року, а абзац перший змінений додатковим договором № 3 про внесення змін та доповнень від 01.09.2009 року, проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 26 процентів річних.

Нарахування банком процентів здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод «факт/факт», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році.

Проценти нараховуються банком щомісячно в останній робочий день місяця за період з дати попереднього нарахування по передостанній робочий день поточного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного п. 2.2. цього договору.

Проценти сплачуються позичальником щомісячно, в день їх нарахування з поточного рахунку позичальника № 26001301290026 в філії «Ленінградське відділення Промінвестбанку в м. Київ», код банку 322108 (або з будь-яких інших поточних рахунків позичальника) на рахунок № 20682351290026, відкритий у філії «Ленінградське відділення Промінвестбанку в м. Київ», код банку 322108.

У зв’язку з перенесенням строкової заборгованості на рахунок короткострокових кредитів, проценти сплачуються позичальником щомісячно, в день їх нарахування з поточного рахунку позичальника № 26001301290026 в філії «Ленінградське відділення Промінвестбанку в м. Київ», код банку 322108 (або з будь-яких інших поточних рахунків позичальника) на рахунок № 20682351290026, відкритий у філії «Ленінградське відділення Промінвестбанку в м. Київ», код банку 322108.

Проценти за грудень сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня цього ж місяця.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Відповідно до п.2.2. кредитного договору, що був змінений додатковим договором № 2 про внесення змін та доповнень від 30.03.2009 року, дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту –25.09.2009 року.

Ліміт кредитної лінії зменшується за наступним графіком: з 01 червня 2009 р. ліміт кредитної лінії встановлюється в сумі 474186,14 грн., з 01 липня 2009 р. ліміт кредитної лінії встановлюється в сумі 354186,14 грн., з 01 серпня 2009 р. ліміт кредитної лінії встановлюється в сумі 234186,14 грн., з 01 вересня 2009 р. ліміт кредитної лінії встановлюється в сумі 114186,14 грн., з 25 вересня 2009 р. ліміт кредитної лінії встановлюється в сумі 0,00 грн.

У разі несвоєчасного погашення суми, що перевищує ліміт кредитної лінії, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є п’ятий робочий день з дня, у якому сталось таке перевищення. У разі несвоєчасної плати за кредит, відповідно до п.п. 3.2, 3.3. цього договору, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є шістдесятий календарний день від дня нарахування плати за кредит, яка несплачена у встановлений цим договором строк, але не пізніше дати остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту.

Відповідно до абзацу першого п. 4.2.2. кредитного договору позичальник зобов’язується своєчасно сплачувати плату за кредит, проценти за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.

Відповідно до п.3.4. кредитного договору, що був змінений додатковим договором № 2 про внесення змін та доповнень від 30.03.2009 року, у випадку порушення позичальником встановленого п. 2.2. цього договору графіку повернення всіх отриманих сум кредиту позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмір 30 процентів річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 3.2. цього договору.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Так, у забезпечення виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором між сторонами було укладено іпотечний договір, посвідчений 26.03.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лавриненко О.І., зареєстрований в реєстрі за № 504.

Сторонами були підписані додаткові договори про внесення змін до іпотечного договору від 26.03.2007 року, а саме, додатковий договір № 1 про внесення змін від 31.03.2008 року, додатковий договір № 2 про внесення змін від 30.03.2009 року.

Позивач виконав свої зобов’язання за договором, надавши відповідачеві кредит, що підтверджується платіжним дорученням № 000336 від 27.03.2007 року у сумі 27198,36 грн., платіжним дорученням № 000335 від 27.03.2007 року у сумі 52479,48 грн., платіжним дорученням № 000339 від 28.03.2007 року у сумі 6945,76 грн., платіжним дорученням № 000340 від 28.03.2007 року у сумі 3522,98 грн., меморіальним ордером № 1 від 30.03.2007 року у сумі 175000,00 грн., платіжним дорученням № 000354 від 30.03.2007 року у сумі 29039,56 грн., меморіальним ордером № 1 від 31.03.2008 року у сумі 260000,00 грн., платіжним дорученням № 188 від 31.03.2008 року у сумі 40000,00 грн.

У зв’язку з порушенням відповідачем умов договору, 29.06.2010 року позивач направив відповідачеві лист за вих. № 598/2 з проханням погасити прострочену заборгованість по кредиту на нарахованим процентам. Даний лист був отриманий відповідачем 13.07.2010 року, що підтверджується відміткою про отримання засвідченою печаткою ВАТ «Київський санітарно-технічний завод», проте був залишений без відповіді та задоволення.

Станом на 01.02.2010 року, відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, прострочена заборгованість відповідача за кредитом становить 436991,69 грн., прострочена заборгованість за процентами становить 46838,74 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 436991,69 грн., простроченої заборгованості за процентами в розмірі 46838,74 грн., належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення простроченої заборгованості за кредитом, простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом, визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.3. кредитного договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Позивач нарахував відповідачеві станом 01.02.2011 року пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 45742,21 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 1694,70 грн.

Враховуючи приписи ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, таким чином розмір пені підлягає перерахунку.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 45742,21 грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 1694,70 грн. за розрахунком позивача, визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають стягненню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно пп.а п.2 статті 3 Декрету КМ України «Про державне мито» ставка державного мита встановлюються із заяв, що подаються до господарських судів із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ціна позову становить 531267,34 грн.

Відповідно до частини 3 статті 55 Господарського процесуального кодексу ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Таким чином, сума державного мита становить 5312,67 грн.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ч. 3 ст. 55, ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Київський санітарно-технічний завод»(03148, м. Київ-148, вул. Сім’ї Сосніних, 7; код ЄДРПОУ 01412450) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Ленінградське відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Київ»(01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002) прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 436991 (чотириста тридцять шість тисяч дев’ятсот дев’яносто одну) грн. 69 коп., прострочену заборгованість за процентами в розмірі 46838 (сорок шість тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. 74 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 45742 (сорок п’ять тисяч сімсот сорок дві) грн. 21 коп., пеню за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 1694 (одна тисяча шістсот дев’яносто чотири) грн. 70 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 5312,67 (п’ять тисяч триста дванадцять) грн. 67 коп., та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 07.02.2011 року.