Рішення № 13724313, 31.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/631.01.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мануфактура" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью текстиль лайн" 2. Сімферопольського учбово-виробничого підприємства українського товариства глухих

про стягнення 292 972,98 грн.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

Від позивача          Сивець Я.В. –представник

Від відповідача 1           не з’явився

Від відповідача 2 не з’явився

Рішення прийнято у судовому засіданні 31.01.2011р. оскільки 10.01.2011р. та 17.01.2011р. розгляд справи відкладався у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 31 січня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальності "Мануфактура" від імені якого діє Сімферопольська філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Мануфактура" (далі –позивач) звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью текстиль лайн" (далі –відповідач-1) та з Сімферопольського учбово-виробничого підприємства українського товариства глухих (далі –відповідач-2) заборгованості в сумі 292 972,98 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.11.2010р. порушено провадження у справі № 44/6, призначено розгляд справи на 10.01.2011р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.01.2011р. відкладено розгляд справи на 17.01.2011р. у зв’язку з неявкою представників позивачів.

Ухвалою суду від 17.01.2011р. розгляд справи відкладено на 31.01.2011р. у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів.

24.01.2011р. до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, в якій він просить додатково стягнути з відповідача суму пені, інфляційних збитків та 3 % річних за період з 11.11.2010р. до 18.01.2011р.

27.01.2011р. до суду надійшло клопотання відповідача-2 про припинення провадження у справі в зв’язку з ненаправленням на адресу відповідача-2 копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Представник позивача в судовому засіданні 31.01.2011р. позовні вимоги підтримав в обсязі та з підстав, викладених в позовній заяві.

Представники відповідачів в судове засідання не з’явились, відзивів на позов не надали. Про причини неявки суд не повідомили, про час і місце судових засідань були повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Враховуючи те, що нез’явлення представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2010 року між позивачем та відповідачем №2 було укладено Договір поставки 62 (надалі - договір).

Згідно з пункту 1.1 договору позивач зобов'язується поставляти та передати у власність Відповідача №2 текстильну продукцію, надалі - Товар, а Відповідач №2 зобов'язується прийняти Товар і оплатити його вартість на умовах визначених у договорі.

Пункт 3.1. договору встановлює, що ціна, загальна кількість, асортимент та розгорнута номенклатура Товару, що поставляється за договором, визначається у відповідних накладних або в рахунках-фактурах позивача, які є невід’ємною частиною договору. Загальна вартість отриманого товару визначається на підставі підписаних накладних або рахунків-фактур.

Відповідно до п. 3.2. договору передбачається здійснення розрахунків на умовах відстрочення платежу, який складає 30 (тридцять) календарних днів з дати підписання відповідної накладної або виставлення рахунку фактури.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач-2 прийняв товар на загальну суму 371 795, 88 грн., що посвідчується підписаними сторонами видатковими накладними:

№ СМ-1405-018 від 14.05.10 року на суму 3 652,98 грн.

№ СМ-1405-017 від 14.05.10 року на суму 68 089,15 грн.

№ СМ-0206-002 від 02.06.10 року на суму 2 723,40 грн.

№ СМ-0206-003 від 02.06.10 року на суму 1 034,64 грн.

№ СМ-1006-007 від 10.06.10 року на суму 292 005,89 грн.

№ СМ-1406-012 від 14.06.10 року на суму 3 653,82 грн.

№ СМ-0607-001 від 06.07.10 року на суму 636,00 грн. та довіреностями: №59 від 14.05.2010р., № 68 від 01.06.2010р, № 71 від 10.06.2010р., №71 від 14.06.2010р., № 82 від 05.07.2010р. (копії в матеріалах справи, оригінали досліджено в судовому засіданні).

В порушення умов договору відповідач поставлений товар оплатив частково на суму 104209, 89грн. що підтверджується банківськими виписками:

Банківською випискою від 01.06.10 на суму 3 204,00 грн.

Банківською випискою від.21.06.10 на суму 500,00 грн.

Банківською випискою від 21.07.10 на суму 8 000,00 грн.

Банківською випискою від 22.07.10 на суму 8 500,00 грн.

Банківською випискою від 27.07.10 на суму 10 005,89 грн.

Банківською випискою від 29.07.10 на суму 10 000,00 грн.

Банківською випискою від 30.07.10 на суму 10 000,00 грн.

Банківською випискою від 03.08.10 на суму 16 000,00 грн.

Банківською випискою від 10.09.10 на суму 10 000,00 грн.

Банківською випискою від 21.09.10 на суму 10 000,00 грн.

Банківською випискою від 24.09.10 на суму 18 000,00 грн. (копії в матеріалах справи, оригінали досліджено в судовому засіданні).

Таким чином, станом на день подачі до суду позовної заяви у відповідача-2 перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 267585, 99 грн.

Заборгованість відповідача-2 підтверджується також підписаним сторонами Актом звірки взаємних розрахунків станом на 13.10.10 року на суму 267 585 (двісті шістдесят сім тисяч п'ятсот вісімдесят п’ять) грн. 99 коп.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Крім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача-2 суму пені, інфляційних втрат та відсотків річних.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно п. 8.3. договору у випадку несвоєчасної оплати товару відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі 10 % від вартості товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від вартості своєчасно не оплаченого товару за кожен день прострочення.

Враховуючи, що факт прострочення виконання зобов’язання судом встановлено, то вимоги позивача про нарахування пені визнаються судом обґрунтованими та задовольняються за розрахунком позивача з врахуванням поданого уточнення до позовної заяви у розмірі 13 132, 10 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитків у сумі 4 265, 38 грн. підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача-2 42361, 61 грн. відсотків річних, то суд вважає, що дана вимога підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

Згідно п. 8.4. договору відповідач-2 сплачує позивачеві за весь час необґрунтованого користування його коштами 50 (п’ятдесят) відсотків річних від суми заборгованості.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст. 536 Цивільного кодексу України).

Частина 1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлює, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Таким чином, враховуючи, що відповідач-2 частково виконав зобов’язання, час прострочення є порівняно невеликим, а також те, що встановлена договором плата за користування коштами не відповідає реально можливому отриманню прибутку від грошового обороту суд вважає за необхідне зменшити розмір відсотків річних, що стягуються з відповідачів, визнати вимоги позивача в розмірі 3% річних –2541,70 грн.

Крім того, між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю „Нью текстиль лайн" 28.09.2010 р. було укладено договір поруки №28/09/10-01Ю (далі - договір поруки).

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору поруки відповідач-1 зобов’язується відповідати перед позивачем за своєчасне виконання всіх зобов’язань відповідача-2 за договором поставки № 62 від 14.05.2010р. в розмірі передбаченому п. 3.2. договору.

Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1. ст. 543 Цивільного кодексу України).

Пункт 3.2. договору відповідач-1 відповідає перед позивачем за невиконання відповідачем зобов’язань за договором поставки №62 від 14.05.2010р. згідно ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України в визначеній сторонами сумі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Частина 2 ст. 554 Цивільного кодексу України встановлює, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У випадку, коли шкода та/або збитки, заподіяні позивачу внаслідок невиконання відповідачем-2 умов договору поставки перевищують суму основного боргу, відповідач-1 відповідає перед позивачем солідарно з відповідачем-2 виключно в межах суми зазначеної в п. 3.2. договору (п. 3.3. договору поруки).

Як вбачається з викладеного, відповідач-1 та відповідач-2 виступають як солідарні боржники в частині основного боргу, однак наслідки, передбачені договором або законом за невиконання відповідачем-2 зобов’язань за договором поставки (пеня, інфляційні збитки, відсотки річних), можуть бути покладені на відповідача-1 лише в межах 1000, 00 грн., як це передбачено п. 3.2. договору поруки.

Клопотання відповідача-2 про припинення провадження у справі судом залишено без задоволення з наступних підстав:

У вказаному клопотанні відповідач просить зобов’язати позивача надіслати копію позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача-2 та припинити провадження у справі.

Стаття 80 ГПК, яка містить вичерпний перелік підстав припинення провадження у справі, не передбачає можливості припинити провадження, у випадку, якщо позивач не надіслав відповідачеві копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Крім того, в матеріалах справи наявні докази того, що позивачем було надіслано вказані документи на адресу відповідача-2 (95001, м. Сімферополь, вул. Крилова, б. 133).

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про часткову обґрунтованість вимог позивача, позов визнається таким, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідачів пропорційно сумі задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 3, 525, 526, 530, 536, 543, 553, 554, 610 - 612, 625, 626, 629, 712, Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью текстиль лайн" (юр. адреса: 03039, м. Київ, вул. Кіровоградська, б. 4, оф. 3; код ЄДРПОУ 35756306) на користь Товариства з обмеженою відповідальності "Мануфактура" (юр. адреса: 03124, м. Київ, вул. М. Василенка, б. 7-А; факт. адреса: 04073, м. Київ, пр-т. Московський, б. 8, корп. 1; код ЄДРПОУ 31513808) 133793 (сто тридцять три тисячі сімсот дев’яносто три) грн. 00 коп. основного боргу, 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. пені, 1340 (одна тисяча триста сорок) грн. 86 коп. державного мита, 97 (дев’яносто сім) грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Сімферопольського учбово-виробничого підприємства українського товариства глухих (95001, м. Сімферополь, вул. Крилова, б. 133; код ЄДРПОУ 03972643) на користь Товариства з обмеженою відповідальності "Мануфактура" (юр. адреса: 03124, м. Київ, вул. М. Василенка, б. 7-А; факт. адреса: 04073, м. Київ, пр-т. Московський, б. 8, корп. 1; код ЄДРПОУ 31513808) 133793 (сто тридцять три тисячі сімсот дев’яносто три) грн. 00 коп. основного боргу, 12132 (дванадцять тисяч сто тридцять дві) грн. 10 коп. пені, 4265 (чотири тисячі двісті шістдесят п’ять) грн. 38 коп. інфляційних збитків, 2541 (дві тисячі п’ятсот сорок одна) грн. 70 коп. відсотків річних, 1537 (одна тисяча п’ятсот тридцять сім) грн. 08 коп. державного мита, 110 (сто десять) грн. 92 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя П.П. Чеберяк

Дата підписання рішення суду 07.02.2011р.