Рішення № 13724302, 02.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/3502.02.11 За позовом Відкритого акціонерного товариства “Укренергопром”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Ю-КОМ”

Про стягнення 15705 грн. 06 коп.

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача:Володимирський В.О.

Від відповідача:Не з'явився

          ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство “Укренергопром” звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ю-КОМ” про стягнення 15705,06 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.12.2010 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 19.01.2011 р.

В судове засідання 19.01.2011 р. представник позивача з'явився. На виконання вимог ухвали суду представник позивача надав суду витребувані судом документи. Розгляд справи відкладався на 02.02.2011 р.

У судове засідання 02.02.2011 р. з’явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та адресу, зазначену в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За вказаних обставин відповідач вважається належним чином повідомленим господарським судом про час і місце її розгляду справи.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 02.02.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

ВСТАНОВИВ

10 грудня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством “Укренергопром” , (наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ю-КОМ” (наймач) був укладений договір найму (оренди) № 7/2010 (надалі - договір), відповідно до якого наймодавець зобов’язався передати, а наймач прийняти в тимчасове платне користування з метою використання у власній господарській діяльності без права передання в піднайом наступні нежилі приміщення і прилягаючі до території об’єкт оренди –офісне приміщення площею 66,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: 03110, м. Київ вул. Солом’янська, 5, к. № 411.

Відповідно до п. 2.1 договору вступ наймача в тимчасове платне користування настає одночасно з підписанням сторонами даного договору та акту приймання-передачі найманої площі.

На виконання договору позивач передав відповідачу приміщення передбачене договором, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.01.2010 р.

Згідно п. 3.2 договору сума орендної плати в місяць складає 6630,00 грн. Експлуатаційні витрати і комунальні послуги не включені в суму орендної плати сплачуються наймачем згідно окремо виставлених рахунків, не пізніше 5 календарних днів з дня одержання рахунку.

Згідно з п. 3.6 договору орендна плата за найом приміщень вноситься наймачем щомісяця шляхом перерахування на поточний рахунок наймодавця після виставлення останнім рахунку не пізніше 5 календарних днів з дня одержання рахунку і не пізніше 15 числа місяця, що передує розрахунковому.

За твердженнями позивача, ним були виставлені відповідачу рахунки № 1648 від 10.09.2010 р. на суму 6769,94 грн., № 1856 від 07.10.2010 р. на суму 6966,28 грн., № 2119 від 11.11.2010 р. на суму 34,84 грн., № 2256 від 30.11.2010 р. на суму 764,34 грн. та № 1423 від 09.08.2010 р. на суму 6689,66 грн., які відповідач оплати частково (а саме рахунок № 1423 від 09.08.2010 р.), що підтверджується банківськими виписками, заборгувавши позивачу 15705,06 грн.

Відповідно п. 3.7 Договору, по закінченню даного Договору найму підписується Акт звіряння взаємних розрахунків. Позивачем надано Акт звіряння взаєморозрахунків станом на 25.01.11 р. за підписом лише позивача. Пояснень, або заперечень на Акт звірки взаєморозрахунків від відповідача до суду не надійшло.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 4.5.3 договору орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі виконувати платежі передбачені п. 3.1 цього договору.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 15705,06 грн. за договором документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

          Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

           В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ю-КОМ” (03083, м. Київ, пр.-т. Науки, 54-Б, код ЄДРПОУ 34804222) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укренергопром” (03110, м. Київ, вул. Солом’янська, 5, код ЄДРПОУ 19119658), а у випадку відсутності коштів – з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 15705,06 грн. (п’ятнадцять тисяч сімсот п’ять гривень 06 коп.) боргу, 157,00 грн. (сто п’ятдесят сім гривень 00 коп.) державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя О.Є. Блажівська           

Повний текст рішення складено: 07.02.11