Рішення № 137241958, 05.06.2026, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/540/26

Провадження № 2/455/514/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

05 червня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Пошивака Ю.П.,

секретар судового засідання - Сенета Г.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду - залі судових засідань, цивільну справу №455/540/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

26.03.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08.08.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №345194780 та відповідачці надано грошові кошти в сумі 10000,00 грн., шляхом перерахування через банк-провайдер.

В подальшому ОСОБА_1 збільшила суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 18100,00 грн.

Однак, заборгованість за кредитним договором не погашається, проценти за користування кредитними коштами позичальницею не сплачуються, в результаті чого утворилась прострочена заборгованість.

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

10.10.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №10/1024-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

15.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали Договір факторингу №15/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Не виконуючи належним чином зобов`язання за кредитним договором, відповідачка порушила норми законодавства та умови кредитного договору.

На підставі наведеного, позивач просить суд, стягнути з відповідачки в свою користь заборгованість в розмірі 92413,45 грн., яка складається з 18099,33 грн. - заборгованості по тілу кредиту та 74314,12 грн. - заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом, а також суму понесених судових витрат.

Ухвалою судді від 27.03.2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання на 09 годину 15 хвилин 30.04.2026 року.

25.04.2026 року до суду від представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Мотильової-Кравець В.Ю. надійшов відзив на позовну заяву (а.с.44-52), в якому адвокат зазначила, що визначений ТОВ «ФК «ЕЙС» розмір заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за користування позикою включає період, який виходить за межі строку кредитування. Крім того, твердження позивача про те, що проценти за «користування кредитом» нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, на її переконання свідчать про помилкове розуміння Товариством правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України. Додала, що відповідно до укладеного договору факторингу до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло лише право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором, при цьому право нарахування відсотків новому кредитору договором не передбачено. Звернула увагу, що на момент укладення договору про відступлення права вимоги від 28.11.2018 між первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» боргові зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором ще не існували, а відтак право вимоги за цим договором не могло бути предметом відступлення. Вважає, що відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Крім того, вказує, що акт прийому-передачі реєстру боржників наданий лише за одним договором факторингу. Також позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договорами факторингу на кожному етапі відступлення прав вимоги. Щодо витрат на професійну правничу допомогу зазначає, що до суду не було надано квитанції про оплату наданих послуг. Крім того, для адвоката вказана справа є типовим спором незначної складності та не потребувала значного обсягу часу для підготовки й звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості. Посилаючись на зазначені обставини просила відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

30.04.2026 року до суду від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» - Сахарової О.І. надійшла відповідь на відзив, в якій представник просила стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова комапанія «ЕЙС», заборгованість за кредитним договором №345194780 від 08.08.2023 року у розмірі 92413,45 грн., судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000, 00 грн.. Зазначила окрім іншого, що 10.10.2023 відповідно до витягу з реєстру прав вимоги 253 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, з урахуванням додаткових угод до нього, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідачки на загальну суму 44949,77 грн. Також 10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 10/1024-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 345194780 від 08.08.2023 року. 10.10.2024 року відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №2 до договору факторингу №10/1024-01 від 10.10.2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 92413,45 грн. Тобто передача права вимоги відбулась в межах часових рамок чинності договору факторингу - до 31.12.2024 року. При цьому жодна норма даного договору не обмежує можливість передачі прав вимог лише тими, які існували до моменту укладення договору. А 15.07.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінан» та ТОВ ФК «Ейс» уклали договір факторингу №15/07/25-Е. Відповідно до алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору відповідачка особисто обрала для себе суму кредиту, строк кредитування та мала змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням.

30.04.2026 року судове засідання відкладено на 09 годину 15 хвилин 22.05.2026 року у зв`язку з відрядженням головуючого по справі.

Ухвалою суду від 22.05.2026 року витребувано у АТ «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352): 1. Інформацію: - чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжну картку (платіжні картки) : маска Карти: НОМЕР_4 - про факт зарахування коштів : зарахування на платіжну Карту (маска Карти) НОМЕР_4; за період від 08.08.2023 до 13.08.2023 в сумі 10000,00 грн.; емітент Карти - АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»; зарахування на платіжну Карту (маска Карти) НОМЕР_4; за період від 10.08.2023 до 15.08.2023 в сумі 8100,00 грн.; емітент Карти - АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»; - чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); - чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за платіжною карткою (платіжними картками): маска Карти: НОМЕР_4 - та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). 2. У разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ): зарахування на платіжну Карту (маска Карти) НОМЕР_4; за період від 08.08.2023 до 13.08.2023 в сумі 10000,00 грн.; емітент Карти - АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»; зарахування на платіжну Карту (маска Карти) НОМЕР_4; за період від 10.08.2023 до 15.08.2023 в сумі 8100,00 грн.; емітент Карти - АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»; - витребувати інформацію у вигляді: первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти Позичальника) повного номера рахунка (рахунків) що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ): маска Картки: НОМЕР_4. 3.У випадку, якщо номер телефону НОМЕР_3 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за платіжною карткою (платіжними картками): маска Картки: НОМЕР_4 -витребувано номери телефонів що знаходяться/знаходились в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) (Клієнта банку) за платіжною карткою (платіжними картками): маска Картки: НОМЕР_4

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В прохальній частині позовної заяви представник позивача О.Поляков просив розгляд справи без його участі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду повідомлялася належним чином. У відзиві на позовну заяву представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Мотальова-Кравець В.Ю. просила розгляд справи провести без її участі та без участі відповідачки.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснюється у їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов наступних висновків.

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч. 3, 4, 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитор у зобов`язанн і може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 08.08.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір кредитної лінії №345194780 у формі електронного документа з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором.

Зокрема, відповідачка за допомогою мережі Інтернет перейшола на офіційний сайт товариства - www.moneyveo.ua, ознайомилася та підтвердила згоду з офертою, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору, заповнила та подала заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказала свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.

Як було встановлено в судовому засіданні, відповідачка підписала кредитний договір та їй було надано грошові кошти в сумі 10000,00 грн., шляхом перерахування через банк-провайдер.

В подальшому ОСОБА_1 збільшила суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 18100,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 вказаного Кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 18100,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Згідно з п. 2.3 кредитодавець надає перший транш за цим договором в сумі 10000,00 грн. одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 08.08.2023 року.

Згідно з наданою АТ «Універсал Банк» інформацією на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), Банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 . За період з 08.08.2023 по 13.08.2023 року на платіжну картку № НОМЕР_4 було зараховано платіж у сумі 10000,00 грн. За період з 10.08.2023 по 15.08.2023 року на платіжну картку № НОМЕР_4 було зараховано платіж у сумі 8100,00 грн. Номер телефону НОМЕР_3 є фінансовим номером телефону за картковим рахунком № НОМЕР_4 та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). Повний номер рахунку за картою № НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), - НОМЕР_5.

Однак, заборгованість за кредитним договором відповідачкою не погашається, проценти за користування кредитними коштами позичальницею не сплачуються, в результаті чого утворилась прострочена заборгованість.

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

10.10.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №10/1024-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

15.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали Договір факторингу №15/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Укладаючи договори факторингу, сторони цих договорів обумовили, що передача права вимоги здійснюється на підставі Реєстру прав вимог, який є невід`ємним додатком до договорів факторингу, у яких зазначено перелік кредитних договорів та боржників за ними, в межах чинного договору факторингу. Окрім цього, невід`ємними додатками до договорів факторингу є додаткові угоди, якими продовжувався строк дії договору факторингу, в межах строку дії якого передавалися права вимоги за кредитними договорами на підставі Реєстрів прав вимоги.

Звертаючись із позовом, ТОВ «ФК «ЕЙС» просило суд стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за Кредитним договором №345194780 від 08.08.2023 у розмірі 92413,45 грн, що складається із: 18099,33 грн. - заборгованості по тілу кредиту та 74314,12 грн. - заборгованость по несплачених відсотках за користування кредитом.

Факт отримання та використання відповідачкою кредитних коштів підтверджується матеріалами справи та не містять доказів належного виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором на користь первісного кредитора чи його правонаступників. За таких обставин суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованості за тілом кредиту у розмірі 18099,33 грн.

Твердження сторони відповідачки щодо неправомірності нарахування відсотків та включення до розрахунку заборгованості періоду, що виходить за межі строку кредитування, суд вважає безпідставними та необґрунтованими оскільки в п.11.1 кредитного договору зазначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 належним чином умови договору не виконувала, внаслідок чого загальна сума боргу за кредитним договором №345194780 від 08.08.2023 року склала 92413,50 гривень, тому, на підставі ст. ст. 526, 1054-1057, 1077, 1078 ЦК України, підлягає примусовому стягненню.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, витрати зі сплати судового збору слід стягнути з відповідачки на користь позивача.

Позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідачки витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 року у справі № 372/1010/16-ц.

В даному випадку, заявлений позивачем розмір витрат з надання професійної правничої допомоги в 7000,00 гривень підтверджується договором про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року, додатковою угодою №25771112756 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року, актом прийому-передачі наданих послуг та протоколом погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року.

Суд наголошує, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію ВС від 01.09.2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Крім того, послуги надані адвокатом є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом діяльності позивача, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.

Виокремлення адвокатом «вивчення матеріалів справи» (1000,00 грн.), «підготовка запитів та клопотань» (1000,00 грн.) як самостійних видів адвокатських послуг є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з «підготовки та складання позовної заяви», а тому визначення оплати на суму 2000,00 грн. має бути виключено із загальної вартості наданих позивачу послуг правничої допомоги.

З огляду на обставини справи, позицію сторони відповідачки, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, ціни на ринку адвокатських послуг, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем, в сумі 5000,00 грн., що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 288, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 533, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 ЦК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", юридична адреса: м.Київ, Харківське шосе, будинок №19, офіс 2005, поштовий індекс 02090, код ЄДРПОУ 42986956, заборгованість за кредитним договором №345194780 від 08.08.2023 року в розмірі 92413 (дев`яносто дві тисячі чотириста тринадцять) грн. 45 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", юридична адреса: м.Київ, Харківське шосе, будинок №19, офіс 2005, поштовий індекс 02090, код ЄДРПОУ 42986956, судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Дата складання повного судового рішення - 09.06.2026 року.

Суддя Пошивак Ю.П.