Рішення № 137239188, 08.06.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/3169/26

№ провадження 2/646/3026/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова в складі: головуючого судді Білінської О.В., за участі секретаря судового засідання Величка О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути на його користь заборгованість за кредитним договором №386551 від 29.12.2019 року в загальному розмірі 25634 грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що 29.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах споживчого кредиту №386551. 16.11.2020 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «КредитКапітал» уклали Договір факторингу №ККЛУ16112020. Згідно вищевказаного Договору, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №386551 від 29.12.2019 року. Відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені Кредитним договором. Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 25634 грн., а саме: · заборгованість за тілом кредиту 7000 грн.; заборгованість за процентами 16527 грн.; · заборгованість за штрафом 2107 грн.

Відповідачем надано відзив, в якому останній зазначає, що позивачем не доведено факту укладення сторонами договору № 727523 від 16.04.2023 року, що в свою чергу, свідчить про те, що сторонами не було погоджено розмір та умови надання і повернення грошових коштів, а також сплати процентів та відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язань, а отже вимоги Позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Крім того, позивачем не доведено факту відступлення права вимоги за договором №386551 від 29.12.2019 року та проведені позивачем розрахунки заборгованості не відповідають вимогам закону..

Представником позивача надана відповідь на відзив, в яких останній позовні вимоги підтримує, зазначає, що кредитний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства у електронній формі, умовами кредитного договору та додаткового договору, сторони передбачили строк кредитування та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом. Крім того, представником позивача надано належні докази на підтвердження відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором.

Позивач надав заперечення на відповідь на відзив, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вказує, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу отримання відповідачем коштів.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, у відзиві представник просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал».

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи, у запереченнях просив розглядати справу без його участі.

Згідно ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 29.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах споживчого кредиту №386551, відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 7000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою (п. 1.1 договору).

29.12.2019 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором «К200» ОСОБА_1 підписав вказаний Договір.

Згідно п.1.2, позика надається на 30 днів.

Пунктами 1.3.1,1.3.2 договору визначено, що акційна процентна ставка становить 1,33 %, стандартна процента ставка становить 1,90% за кожен день користування позикою та застосовується у відповідності до п.3.4,3.5 цього Договору.

Додатком № 1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 386551 від 29.12.2019 року передбачено Графік платежів.

28.01.2020 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір до договору № 386551 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту від 29.11.2019 року в електронній формі шляхом підписання електронним підписом, за умовами якого сторони за взаємною згодою домовились, що згідно з умовами цього Додаткового договору продовжено строк користування позикою на строк, що дорівнює встановленому п. 1.2 Договору строку, встановлено нову дату повернення позики та сплати нарахованих процентів не пізніше 28.02.2020 р., процентна ставка становить 1,60 %.

28.01.2020 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором «К200» Сербський Г.С. підписав Паспорт споживчого кредиту «Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит».

Позивачем надано довідку про ідентифікацію, якою підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з яким укладено договір № 386551 від 29.12.2019 р., ідентифікований ТОВ, одноразовий ідентифікатор: К200, номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор: 380954448444.

Листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 1-0701 від 07.01.2026 року повідомлено, що на виконання укладеного договору здійснено платіж 29.12.2019 року, 11 година 03 хвилин 26 секунд на суму 7000,00 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 45624558, призначення платежу: зарахування 7000,00 грн на карту НОМЕР_2 .

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідач вказує, що матеріали судової справи не містять жодного доказу, що відповідач володіє/володів або використовує/використовував картку на яку, нібито, було перераховані кредитні кошти.

Разом з тим, відповідач факт отримання грошових коштів 29.12.2019 року за договором не спростовує, доказів того, що вказана картка не належить відповідачу, або на останню не було зараховано 7000 грн. на виконання умов кредитного договору, відповідачем не надано.

Крім того, відповідачем не надано доказів того, що номер телефону, який використувався під час укладення кредитного договору йому не належить, та не є його фінансовим номером, що унеможливлювало б підтвердження проведення операції по підписанню договору.

Наведені вище обставини відповідачем, усупереч ст. 12,81 ЦПК України, не спростовані, при цьому позивачем надані докази, які спростовують наведені вище доводи відповідача, оскільки слугують підтвердженням існування між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 кредитних правовідносин.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що 29.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах споживчого кредиту №386551, ТОВ умови кредитного договору виконав належним чином, надавши відповідачеві кредит, шляхом перерахування на картковий рахунок грошових коштів в розмірі 7000,00 грн.

Крім того, відповідно до п. 62 Постанови «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» визначено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Статтею 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.

Згідно пункту 2 статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківською таємницею, зокрема, є інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини.

Відповідно до ст. 62 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» визначено порядок розкриття банками банківської таємниці, зокрема, за рішенням суду.

Таким чином, виписка по рахунку клієнта, належать до інформації, що є банківською таємницею, порядок розкриття якої визначений Законом.

Окрім того, згідно пункту 5 ч. 1 статті 10 Закону України «Про платіжні послуги» до надавачів платіжних послуг належать фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг.

Частиною 3 ст. 10 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що фінансові установи мають право на провадження діяльності з надання фінансових платіжних послуг лише після отримання ними ліцензії відповідно до цього Закону (крім банків) та за умови включення до Реєстру, якщо інше не передбачено цим Законом.

Оскільки ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи.

Разом з тим, ОСОБА_1 не спростовано факт надання ним всіх особистих ідентифікуючих даних, його платіжної картки, без надання яких і відповідного підтвердження, ознайомлення з відповідними умовами та правилами отримання та повернення кредитних коштів, відповідний кредит не міг бути наданий.

Встановлено, що в період дії кредитного договору відповідач не дотримувався умов кредитного договору, внаслідок чого в нього виникла заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 386551 від 29.12.2019 року, за ОСОБА_1 обліковується заборгованість у розмірі 25634 грн, з яких: 7000 грн заборгованість за тілом кредиту; 16527 грн заборгованість за процентами; 2107 грн заборгованість по штрафам (а.с.69-77).

16.11.2020 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «КредитКапітал» уклали Договір факторингу №ККЛУ16112020. Згідно вищевказаного Договору, витягу з Реєстру боржників, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №386551 від 29.12.2019 року

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, за якою «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

З огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулася заміна кредитодавця на підставі укладеного договору факторингу та витягу з реєстру боржників, а тому до ТОВ «ФК «Кредит капітал» перейшло право вимоги за договором № 386551 від 29.12.2019, укладеним між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 . Заперечення відповідача щодо відсутності права вимоги у ТОВ «ФК «Кредит капітал» суд вважає безпідставними.

Відповідачу було надіслано досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості за вих. № 20229986 від 12.03.2026 р.

Відповідно до ст.ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 Цивільного кодексу України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит капітал» необхідно стягнути заборгованість у сумі 25634,00 грн.

П. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2662, 40 гривень.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`ятнадцяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано до суду: Договір про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та АБ "Аполегет", Акт наданих послуг № 1299 від 09.03.2026, відповідно до якого АБ "Аполегет" надало ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» надало послуги на загальну суму 8000 грн., детальний опис наданих послуг.

Відповідач вказує, що позивачем не доведено належними доказами, що витрати на правову допомогу відповідають складності справи та є об`єктивними.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

З урахуванням встановлених обставин, в даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000 грн. не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову у розумінні приписів частини 4 пункту 4 статті 137 ЦПК України, та є неспівмірним з огляду на те, що предмет спору в цій справі не є складним та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів також не є значними, розгляд справи відбувся у спрощеному провадженні без участі представника позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на правничу допомогу у розмірі 4000 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

Керуючись ст.ст.525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст.81, 280-283 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №386551 від 29.12.2019 року в загальному розмірі 25634 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2622,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄРДПОУ 35625014, місцезнаходження - м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк»;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя О.В. Білінська