Рішення № 13723846, 21.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/30421.12.10 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура»від імені якого діє Харківська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура», м. Київ

до відповідача 1Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Текстиль лайн», м. Київ

до відповідача 2Приватного підприємства «Аквамарин», м. Харків

про стягнення 76 884 грн. 43 коп.

Суддя Копитова О.С.

Секретар Шмуйло А.Д.

Представники: від ПозивачаСивець Я.В. за довіреністю №06/12/09-01Ю від 06.12.2009р. від Відповідача 1не з’явився

від Відповідача 2не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мануфактура»від імені якої діє Харківська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура»(далі –Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нью текстиль лайн”, м.Київ (далі –Відповідач 1) та до Приватного підприємства «Аквамарин», м. Харків (далі –Відповідач 2) про стягнення 76 884 грн. 43 коп.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем 2 зобов’язань за Договором поставки б/н від 01.12.2007р. та неналежне виконання Відповідачем 1 зобов’язань за Договором поруки №31/05/10-01Ю від 31.05.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2010р. порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 23.11.2010р.

23.11.2010р. представники Відповідача 1 та Відповідача 2 не з’явились, вимоги ухвали суду від 25.10.2010р. не виконали, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2010р. розгляд справи був відкладений на 21.12.2010р.

24.11.2010р. до загального відділу суду надійшло клопотання від Відповідача 2 про перенесення розгляду справи з 23.11.2010р. на іншу дату.

До загального відділу суду 17.12.2010р. від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій Позивач повідомив про часткову сплату боргу та здійснення Відповідачем 2 повернення товару, та просив стягнути з Відповідача 1 суму 500 грн. та з Відповідача 2 суму основного боргу 59 318 грн. 59 коп.

Відповідачі у судові засідання не з’являлися, відзиву не надали, хоча належним чином повідомлялися про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою, визначеною за матеріалами справи, а саме з позовної заяви та з Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідачів.

20.12.2010р. до загального відділу суду надійшло клопотання від Відповідача 2 про перенесення розгляду справи з 21.12.2010 р. на іншу дату. Обґрунтовуючи своє клопотання позивач зазначає про зайнятість його представника в іншому судовому засіданні.

Дослідивши клопотання суд не знайшов підстав для його задоволення. Представництво інтересів позивача –юридичної особи не обмежено законом певним колом осіб і відповідно неможливість бути присутнім в судовому засіданні одного представника за різних умов не позбавляє відповідача-2 права видати довіреність іншому представникові та направити його для участі в судовому засіданні. Крім того, суд враховує, що в зв’язку з неявкою відповідачів розгляд справи вже відкладався. Також слід зазначити, що відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України суду надано право відкладати розгляд справи коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні в межах строків встановлених статтею 69 цього Кодексу. Враховуючи той факт, що строк розгляду справи закінчується 22.12.2010 року, а також всі інші викладені обставини в задоволенні клопотання відмовлено.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідач 1 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується відмітками про вручення судової кореспонденції, які містяться на повідомленнях про вручення поштових відправлень (містяться в матеріалах справи).

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на строки вирішення спору передбачені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України та на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані позивачем докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2007р. між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем 2 (Покупець) було укладено Договір поставки (надалі-Договір).

Відповідно п.1.1 Договору Постачальник зобов’язується поставляти товар, а Покупець зобов’язується приймати та оплачувати товар на умовах цього договору згідно специфікації товару, що є невід’ємною частиною договору та належним чином оформленим супровідним документам.

Відповідно до п. 7.1 Договору оплата за продану продукцію здійснюється на умовах реалізації товару з періодичністю один раз в тридцять календарних днів.

04.01.2010р. між Позивачем та Відповідачем 2 було укладено Додаткову угоду №1 до Договору (надалі - Додаткова угода №1 до Договору).

Додатковою угодою № 1 до Договору сторони погодили продовжити строк дії договору до 31.12.2010 року змінили умови оплати товару, виклавши п. 7.1 Договору в наступній редакції «оплата за товар здійснюється на умовах реалізації один раз на місяць, але не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця».

20.01.2010р. між Позивачем та Відповідачем 2 було укладено Додаткову угоду №2 до Договору (надалі - Додаткова угода №2 до Договору).

Додатковою угодою № 2 до Договору сторони домовились змінити умови оплати та доповнили Договір наступним чином:

-          п.7.6. Покупець здійснює оплату за товар (продукцію) отриманий за специфікацією №1 протягом 40 (сорока) календарних днів з моменту його отримання.

-          п. 7.7 Покупець здійснює оплату за товар (продукцію) отриманий за специфікацією №2 в строк зазначений п.7.1 Договору.

Відповідно до умов Договору Позивач здійснював поставку Відповідачеві -2 товару за видатковими накладними, зокрема згідно видаткових накладних, що містяться в матеріалах справи було поставлено товару на загальну суму 438370, 73 грн. Зазначені накладні оформлені належним чином, містять печатки сторін та підписані їх представниками. Повноваження осіб на отримання товару від імені відповідача підтверджуються довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (копії містяться в матеріалах справи) виданих Відповідачем-2.

Відповідно до наданих в матеріали справи довідок з банку та виписок з банківського рахунку Позивача, Відповідач 2 здійснив оплату отриманого товару, всього на суму 233 108 грн.

Відповідач повернув частину отриманого та неоплаченого товару – за накладними на повернення на суму 128878,3 грн., що містяться в матеріалах справи.

Позивачем 05.08.2010р. було направлено претензію №05/08/10-02Ю від 05.08.2010р. щодо сплати заборгованості за Договором, направлення якої підтверджується фіскальним чеком від 05.08.2010р. та описом вкладення в цінний лист з відповідними відмітками поштового відділення (копії яких містяться в матеріалах справи).

Матеріали справи не містять доказів надання Відповідачем-2 відповіді на претензію Позивача, а також не містять доказів на підтвердження погашення Відповідачем-2 заборгованості в повному обсязі або повернення товару на визначену позивачем суму.

17.12.2010р. від Позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій Позивач повідомив про часткову сплату боргу Відповідачем 2 в розмірі 10 000 грн., що підтверджується банківською випискою від 22.11.2010р., здійснення Відповідачем 2 повернення товару 29.11.2010р. на суму 7 065 грн. 95 коп., що підтверджується накладними на повернення №S1-019490 від 29.11.2010р. та №S1-019508 від 29.11.2010р., в зв’язку з чим провадження по справі в цій частині підлягає припиненню за відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

30.11.2010р. Позивачем та Відповідачем 2 підписано Акт звірки розрахунків згідно якого заборгованість Відповідача 2 перед Позивачем складає 59318,48 грн.

Матеріали справи не містять доказів погашення Відповідачем 2 заборгованості станом на дату прийняття рішення.

31.05.2010р. між Позивачем (Кредитор) та Відповідачем 1 (Поручитель) був укладений Договір поруки №31/05/10-01Ю (надалі –Договір поруки).

Відповідно до п.1.1. вказаного Договору поруки Поручитель зобов’язується відповідати перед Кредитором за своєчасне виконання всіх зобов’язань Відповідача 2 за Договором поставки б/н від 01.12.2010р., укладеного між Позивачем та Відповідачем 2 в розмірі передбаченому п.3.2. Договору.

Згідно п.3.2 Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за невиконання Боржником зобов’язань за Договором поставки Договором поставки б/н від 01.12.2010р. згідно ч.2 ст.554 ЦК України в визначеній сторонами сумі 500 грн.

Відповідно до п.5.1. Договору поруки у разі невиконання Боржником своїх зобов’язань Кредитор має право в будь-який час звернутися до Поручителя з вимогою про відшкодування заподіяних збитків, але тільки в розмірі передбаченому п.3.1 даного Договору.

Посилаючись на неналежне виконання Відповідачами грошових зобов’язань з оплати поставленого товару згідно умов Договору та невиконання умов Договору поруки Позивач звернувся до суду з позовом.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між Позивачем та Відповідачем-2 договору поставки.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 691 Цивільного кодексу України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Факт поставки Позивачем Відповідачеві-2 товару підтверджується матеріалами справи, зокрема підписом уповноважених осіб Відповідача-2 на товаророзпорядчих документах.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним факт поставки товару Позивачем та прийняття його Відповідачем-2 на умовах, встановлених Договором.

Відповідач -2 в строки встановлені Договором та Додатковими угодами до нього з Позивачем не розрахувався.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд приходить до висновку щодо підставності вимог Позивача щодо стягнення з Відповідача-2 основного боргу, однак звертає увагу на наступні обставини.

Як встановлено вище 31.05.2010 року між Позивачем та Відповідачем-1 було укладено Договір поруки № 31/05/10-01Ю відповідно до умов якого поручитель Відповідач-1 зобов'язався відповідати перед Позивачем за своєчасне виконання всіх зобов’язань Відповідача-2, що виникли на підставі Договору на суму, що не перевищує 500 грн.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно умов Договору поруки Відповідач-1 поручився за виконання Відповідачем -2 свого зобов’язання частково, а саме на суму 500 грн.

В зв’язку з порушенням Відповідачем-2 свого грошового зобов’язання є підстави для стягнення з відповідача-1 зобов’язання в розмірі 500 грн.

За таких обставин з Відповідача -2 підлягає стягненню сума заборгованості в розмірі 58818,48 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідачі наведених позивачем обставин в повному обсязі не спростували, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надали.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита, на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог. Судові витрати позивача за частину вимог спір по яких врегульовано після порушення провадження по справі покладаються на Відповідача-2 в зв’язку з припиненням провадження по справі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Провадження по справі в частині стягнення 17065,95 грн. основного боргу припинити.

Решту позовних вимог задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью текстиль лайн»(03039, м. Київ, вул. Кіровоградська, буд. 4, кв.3; код 35756306) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура»(03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-А; код 31513808) 500 (п’ятсот) грн. основного боргу, 5 (п’ять) грн. державного мита, 1, 53 грн. (одну гривню п’ятдесят три копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Приватного підприємства «Аквамарин»(61036, м. Харків, вул. Дизельна, 3/5; код 31634863) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура»(03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-А; код 31513808) 58818,48 грн. (п’ятдесят вісім тисяч вісімсот вісімнадцять гривень сорок вісім копійок) основного боргу, 758,84 грн. (сімсот п’ятдесят вісім гривень вісімдесят чотири копійки) державного мита, 232,94 (двісті тридцять дві гривні дев’яносто чотири копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.С. Копитова