Рішення № 137238198, 09.06.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/2677/26

Провадження № 2/639/1527/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Борисенка О.О.,

секретаря судового засідання Пивоварової Т.В.,

за участю представника позивача Скаска В.О.,

представника відповідача адвоката Рясного В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 639/2677/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

До Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 , в якій позивач просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість за договорами: № 103549198 від 08.09.2021, № 75392949 від 16.08.2021 у загальному розмірі 88577,56 грн та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.

Матеріали позовної заяви сформовані в системі «Електронний суд» та підписані директором ТОВ «Коллект Центр» Ткаченко Марією Миколаївною.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 08.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір № 103549198. 17.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір №17/12-2021-62, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 103549198. Відповідно до укладеного 10.01.2023 договору № 10-01/2023, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 103549198.

16.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір № 75392949. Відповідно до укладеного 27.01.2022 договору № 27/01/2022, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75392949. Відповідно до укладеного 10.01.2023 договору № 10-01/2023, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75392949.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 103549198 від 08.09.2021 становить 59624,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 8000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 51624,00 грн. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 75392949 від 16.08.2021 становить 28953,56 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 8500,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 20298,00 грн, інфляційні збитки - 136,00 грн, три відсотки річних - 19,56 грн.

01.04.2026 ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання. Клопотання позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано від АТ «Універсал Банк» таку інформацію: чи видавалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) банківська картка № НОМЕР_2 ; виписку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за номером картки № НОМЕР_2 за період з 08.09.2021 по 18.09.2021 на підтвердження зарахування на неї 08.09.2021 кредитних коштів; виписку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за номером картки № НОМЕР_2 за період з 16.08.2021 по 26.08.2021 на підтвердження зарахування на неї 16.08.2021 кредитних коштів; ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки НОМЕР_2 , в тому числі, але не виключно, прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорту, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти тощо) та інші відомості про власника вказаної картки; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період з 08.09.2021 по 18.09.2021 та за період з 16.08.2021 по 26.08.2021; інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (а.с.16-17).

30.04.2026 суд постановив ухвалу про відкладення судового засідання, оскільки у встановлений судом строк та станом на час розгляду справи - 30.04.2026 витребувані судом докази від АТ «Універсл Банк» суду не надані (а.с.23).

09.06.2026 суд на місці постановив ухвали: про долучення до матеріалів справи витребувані від АТ «Універсал Банк» докази, що надійшли до суду 08.05.2026; про долучення до матеріалів справи заяву представника відповідача адвоката Рясного В.Д. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, що надійшла до суду 28.05.2026; про поновлення строку на подання та долучення до матеріалів справи відзиву сторони відповідача, що надійшов до суду 28.05.2026, сформований в системі «Електронний суд» 27.05.2026 та підписаний представником відповідача адвокатом Рясним В.Д.; про долучення до матеріалів справи відповіді на відзив, що сформована в системі «Електронний суд» 03.06.2026 та надійшла до суду 03.06.2026.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача адвокат Рясний В.Д. позовні вимоги визнав частково; просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість виключно в межах тіла боргу: за договором № 103549198 в розмірі 8000,00 грн, за договором № 75392949 в розмірі 8500,00 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На обґрунтування заперечень проти позову представник відповідача зазначив, що 08.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 103549198 на суму 8000,00 грн строком на 30 днів, терміном з 08.09.2021 по 08.10.2021, відсотки нараховані за цим договором поза межами строку кредитування, та розмір таких відсотків не доведений. Також, 16.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та відповідачем укладено договір № 75392949 строком на 30 днів, відсотки нараховані за цим договором поза межами строку кредитування, та розмір таких відсотків не доведений, та нарахування таких відсотків є безпідставним, оскільки відповідач перебуває на військовій службі, та звільнений згідно з ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від сплати процентів, комісії та неустойки.

У поданій заяві про стягнення витрат на професійну правничу допомогу представник відповідача просив стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн.

У відповіді на відзив позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; відмовити у задоволенні клопотання відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Сторона позивача зазначила, що відзив на позовну заяву є необґрунтованим, не спростовує зазначені в позовній заяві обставини; відповідач погодився з умовами кредитування за договорами, в тому числі з пролонгацією договору, з порядком та розміром нарахування відсотків за користування кредитними коштами; відсотки за кредитними договорами нараховані правомірно. Відповідач не заперечує факту укладення кредитних договорів та отримання грошових коштів за ними, проте заперечує щодо нарахування відсотків, зазначивши, що перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації, отже має пільги, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», проте з наданих відповідачем документів неможливо встановити проходження військової служби на момент укладення кредитних договорів та у період нарахування відсотків; нарахування відсотків здійснено до 24.02.2022, тобто до дати, з якої було оголошено воєнний стан, та відповідно, до мобілізації відповідача та до початку його перебування на військовій службі; підстави для застосування ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відсутні. Жодних належних та допустимих доказів фактичного виконання робіт, пов`язаних з наданням правничої допомоги не надано, заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн є завищеною та неспівмірною зі складністю справи, обсягом наданих послуг тощо, у зв`язку з чим, клопотання про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню.

Позивач ТОВ «Коллект Центр» в особі директора Ткаченко М.М. у позовній заяві просив розглянути справу за відсутністю представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

В судовому засіданні представник позивача Скаско В.О., який діє на підставі довіреності, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представник відповідача адвокат Рясний В.Д., який діє на підставі ордеру, заперечував у задоволенні позовних вимог щодо стягнення нарахованих відсотків, визнав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту за договорами, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Згідно з ч. п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, у судове засідання не з`явився, в порушення ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Оскільки представництво відповідача в суді здійснює його представник адвокат Рясний В.Д., який присутній в цьому судовому засіданні, та повноваження якого згідно з ордером, не обмежені, суд доходить висновку, що неявка в судове засідання відповідача не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд установив, що 16.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, укладено договір позики № 75392949 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), відповідно до умов якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Сторони договору погодили такі істотні умови договору: сума позики - 8500,00 грн; строк позики (строк договору) - 30 днів; знижена процентна ставка становить 1% в день; базова процентна ставка фіксована та становить 1,99% в день, що нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики. Дата надання позики - 16.08.2021; дата повернення позики - 15.09.2021. Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Додаток № 1 до договору позики № 75392949 від 16.08.2021), дата видачі кредиту - 16.08.2021; дата платежу - 15.09.2021; кількість днів у розрахунковому періоді - 30; сума кредиту - 8500,00 грн; проценти за користування кредитом - 2537,25 грн, загальна вартість кредиту - 11037,25 грн.

Відповідач підписав договір та додаток до нього електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора siz9Ms7y36.

Договір містить інформацію про анкетні дані відповідача, його місце проживання, серію, номер паспорту, податковий номер, номер телефону: НОМЕР_3 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 , рахунок для перерахування коштів: НОМЕР_2 .

Згідно з довідкою від 16.05.2025, ТОВ «Фінансова компанія «Фінексперс» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код за ЄДРПОУ 39861924) відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між Компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції: Дата 16.08.2021 року; Номер платежу a5b6ce55-f357-45ac-bcd2-eac07404d256; Сума 8500.00 грн.; Отримувач Бураков Олександр - ЕПЗ номер НОМЕР_2 . Оскільки Компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.

Згідно з витребуваною від АТ «Універсал Банк» інформацією, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) Банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 . Ідентифікаційні дані власника картки: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , серія та номер паспорту НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 . Номер телефону НОМЕР_3 , що знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та на який надсилалася інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_4 за період з 08.09.2021 по 18.09.2021 та за період з 16.08.2021 по 26.08.2021.

З наданої Банком виписки про рух коштів по картці № НОМЕР_4 від 07.05.2026 за період з 16.08.2021 по 26.08.2021 клієнта ОСОБА_1 суд вбачає, що 16.08.2021 на картку зараховані кошти у розмірі 8500,00 грн.

Відповідно до складеного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» розрахунку за період з 16.08.2021 по 27.01.2022, у позичальника ОСОБА_1 за договором № 75392949 від 16.08.2021 наявна заборгованість у розмірі 28798,00 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 8500,00 грн, заборгованість по відсоткам - 20298,00 грн.

27.01.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) та ТОВ «Вердикт Капітал» (Фактор) укладено договір факторингу № 27/01/2022, за умовами якого клієнт - первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги, а фактор зобов`язується здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання позики, укладеними між клієнтом і боржниками. Право вимоги переходить до фактора після здійснення повного фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру боржників в електронному вигляді (Додаток № 2) який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню бо боржників стосовно переданого права вимоги. Сторони домовились, що розмір фінансування за реєстром боржників складає 6405568,95 грн.

Відповідно до копії платіжного доручення від 27.01.2022, ТОВ «Вердикт Капітал» перерахувало на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» суму фінансування за договором факторингу № 27/01/2022 від 27.01.2022 у розмірі 6405568,95 грн.

27.01.2022 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) та ТОВ «Вердикт Капітал» (Фактор) склали Акт приймання-передавання Реєстру боржників за договором факторингу № 27/01/2022 від 27.01.2022.

Відповідно до Реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 27/01/2022 від 27.01.2022 та витягу з цього Реєстру, ТОВ «Вердикт Капітал» набув право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 75392949 від 16.08.2021 у загальному розмірі 28798,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8500,00 грн, заборгованість по процентам - 20298,00 грн (порядковий номер 4675) (а.с.109-112).

Відповідно до складеного ТОВ «Вердикт Капітал» розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 75392949 від 16.08.2021, станом на 10.01.2023 за порушення виконання зобов`язання за договором за період з 27.01.2022 по 23.02.2022 нараховано інфляційні втрати у розмірі 136,00 грн та три відсотки річних у розмірі 19,56 грн. Загальна сума заборгованості становить 28953,56 грн, з яких: заборгованість по основній сумі кредиту - 8500,00 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 20298,00 грн, нараховані 3% річних за користування кредитними коштами у відповідності до ст. 625 ЦК України - 19,56 грн; інфляційні збитки за користування кредитними коштами у відповідності до ст. 625 ЦК України - 136,00 грн.

08.09.2021 між ТОВ «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, з використанням електронного підпису укладено договір про споживчий кредит № 103549198, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит. Сторони договору погодили такі істотні його умови: сума (загальний розмір) кредиту становить 8000.00 грн (п.1.2); кредит надається строком на 30 днів з 08.09.2021 (строк кредитування) (п.1.3); термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 08.10.2021 (п.1.4). Проценти за користування кредитом: 24.00 грн., які нараховуються за ставкою 0.01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6). Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п.2.1). Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору. Пунктом 2.3 договору передбачена пролонгація строку кредитування, як за ініціативою позичальника (на пільгових умовах) так і пролонгація на стандартних (базових) умовах. Так, позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику, для чого позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту: строк продовження 3 дні - 3% від поточного залишку кредиту; строк продовження 7 днів - 5% від поточного залишку кредиту; строк продовження 15 днів - 10% від поточного залишку кредиту. Позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п.1.6 договору. Розділ 2.3 договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної (их) обставин (и) щодо якої (их) невідомо настане вона (и) чи ні, відповідно до ст. 212 ЦК України, і яка (і) полягає (ють) у: а) здійсненні платежу (ів) позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах, згідно п.2.3.1.1. договору та розділу 6 Правил; б) продовженні користування кредитними коштами позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно п.1.3, п.2.3.1.1., п.2.3.1.2 договору. Після настання у зазначених підпунктах обставин, умови кредитного договору, зокрема строк кредитування, згідно п.1.3, термін (дата) повернення кредиту і сплати винагород (плати) визначений п.1.4, змінюються пропорційно строку пролонгації.

Відповідно до графіку платежів за договором про споживчий кредит №103549198 від 08.09.2021 (Додаток № 1 до договору про споживчий кредит №103549198 від 08.09.2021) дата видачі кредиту - 08.09.2021; дата платежу - 08.10.2021; сума кредиту - 8000,00 грн; проценти за користування кредитом - 24,00 грн, загальна вартість кредиту 8024,00 грн.

Відповідач підписав договір 08.09.2021 об 01:28 електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора S71665.

Договір містить інформацію про анкетні дані відповідача, його місце проживання, серію, номер паспорту, податковий номер, номер телефону: НОМЕР_3 ; електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З довідки про ідентифікацію суд вбачає, що клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з яким укладено договір №103549198 від 08.09.2021, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): S71665, що відправлений позичальнику 08.09.2021 на номер телефону НОМЕР_3 .

На підтвердження перерахування ТОВ «Мілоан» кредитних коштів, відповідно до договору №103549198 у розмірі 8000,00, суду надана копія платіжного квитанції Фінансової компанії «Елаєнс» про перерахування 08.09.2021 від ТОВ «Мілоан» ОСОБА_1 за кредитним договором №103549198 від 08.09.2021 грошових коштів у розмірі 8000,00 грн, отримувач: власник платіжної картки: НОМЕР_6 .

Згідно з витребуваною від АТ «Універсал Банк» інформацією, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) Банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 . Ідентифікаційні дані власника картки: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , серія та номер паспорту НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 . Номер телефону НОМЕР_3 , що знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та на який надсилалася інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_4 за період з 08.09.2021 по 18.09.2021 та за період з 16.08.2021 по 26.08.2021.

З наданої Банком виписки про рух коштів по картці № НОМЕР_4 від 07.05.2026 за період з 08.09.2021 по 18.09.2021 клієнта ОСОБА_1 суд вбачає, що 08.09.2021 на картку зараховані кошти у розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до відомості ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за період з 08.09.2021 по 07.12.2021, у позичальника ОСОБА_1 за договором № 103549198 наявна заборгованість у розмірі 32024,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8000,00 грн, заборгованість по процентам - 24024,00 грн. З цієї відомості суд вбачає, що 08.09.2021 - надання кредиту у розмірі 8000,00 грн; з 09.09.2021 по 08.10.2021 нараховані проценти у розмірі по 0,80 грн в день, згідно з п.1.5.2. договору (0.01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом); з 09.10.2021 по 06.12.2021 нараховані проценти у розмірі по 400,00 грн в день, згідно з п.1.6, 2.3.1.2 договору (5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом).

Позичальник продовжив користуватися кредитними коштами після завершення строку кредитування, у зв`язку з чим, відповідно до п.2.3.1.2 відбулась пролонгація договору на стандартних (базових умовах) на 60 днів, з 09.10.2021 по 06.12.2021 включно.

17.12.2021 між ТОВ «Мілоан» (Клієнт) та ТОВ «Вердикт Капітал» (Фактор) укладено договір факторингу № 17/12-2021-62, за умовами якого клієнт - первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги, а фактор зобов`язується здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками. Право вимоги переходить до фактора після здійснення повної оплати фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру боржників (Додаток № 4) який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги. Сторони домовились, що розмір фінансування за реєстром боржників складає 2503264,98 грн.

Відповідно до копії платіжного доручення від 20.12.2021, ТОВ «Вердикт Капітал» перерахувало на користь ТОВ «Мілоан» суму фінансування за договором факторингу № 17/12-2021-62від 17.12.2021 у розмірі 2503264,98 грн .

17.12.2021 ТОВ «Мілоан» (Клієнт) та ТОВ «Вердикт Капітал» (Фактор) склали Акт приймання-передавання Реєстру боржників за договором факторингу № 17/12-2021-62від 17.12.2021.

Відповідно до Реєстру боржників (Додаток № 3 до договору факторингу № 17/12-2021-62від 17.12.2021) та витягу з цього Реєстру, ТОВ «Вердикт Капітал» набув право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 103549198 від 08.09.2021 у загальному розмірі 32024,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8000,00 грн, заборгованість по процентам - 24024,00 грн (порядковий номер 1793).

Згідно зі складеним ТОВ «Вердикт Капітал» розрахунком заборгованості за договором № 103549198 від 08.09.2021 позичальника ОСОБА_1 , наявна заборгованість у загальному розмірі 59624,00 грн, з яких: заборгованість по основній сумі кредиту - 8000,00 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 24024,00 грн; нараховані відсотки за період з 17.12.2021 по 23.02.2022 - 27600,00 грн.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» (первісний кредитор) та ТОВ «Коллект Центр» (новий кредитор) укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках № 1 та № 3 до цього договору. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі 5312491,59 грн. Права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток №4).

Згідно з Актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023, складеним ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Вердикт Капітал», сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов`язаннями, зазначених у п.1 та п.2 цього Акту, у тому числі за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 в сумі 5312491,59 грн.

10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» склали Акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 (Додаток № 4 до договору) та Акт прийому-передачі Реєстру боржників в електронному вигляді, права вимоги за якими відступаються за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 (Додаток № 2 до договору).

Відповідно до копії Реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 (Додаток № 3 до договору) та Витягів з цього реєстру, ТОВ «Коллект Центр» набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 : за договором № 103549198 від 08.09.2021 у загальному розмірі 59624,00 грн (порядковий номер 16233); за договором № 75392949 від 16.08.2021 у загальному розмірі 28953,56 грн (порядковий номер 45340).

Згідно зі складеним ТОВ «Коллект Центр» розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за договором № 103549198 від 08.09.2021 станом на 04.03.2026, у останнього наявна заборгованість у розмірі 59624,00 грн, з яких: 8000,00 грн - за тілом кредиту; 51624,00 грн - за відсотками.

Згідно зі складеним ТОВ «Коллект Центр» розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за договором № 75392949 від 16.08.2021 станом на 04.03.2026, у останнього наявна заборгованість у розмірі 28953,56 грн, з яких: 8500,00 грн - за тілом кредиту; 20298,00 грн - за відсотками.

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Також, частинами 1, 2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

З договорів № 75392949 від 16.08.2021, № 103549198 від 08.09.2021 суд вбачає, що відповідно до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, які оформлені в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки ці договори укладені за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідач підписав їх електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такі договори не були би укладені.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Отже, відповідач уклав електронні договори та підписав такі у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договори № 75392949 від 16.08.2021, № 103549198 від 08.09.2021 укладені у формі електронного документу з електронними підписами сторін між первісними кредиторами та позичальником ОСОБА_1 , є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст.3 ЦК України, а також ст. 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договорів було вільним.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

За змістом ч. 1 ст. 1077 ЦПК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до приписів ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

У суду відсутні докази про те, що відповідач мав перешкоди для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості, належним чином не виконував свої зобов`язання по поверненню кредиту, сплати відсотків, комісії, порушивши умови кредитних договорів, доказів про сплату заборгованості за договорами ані первісним кредиторам ані позивачу матеріали справи не містять.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позикодавець наділений можливістю реалізувати своє право в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України на дострокове повернення йому частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, як шляхом пред`явлення досудової вимоги, так і судової.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання

(постанова Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) зазначено, що «у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості».

У постановах Великої Палати Верховного Суду неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Водночас, умовами договору позики № 75392949 від 16.08.2021 строк кредитування визначений - 30 днів, з 16.08.2021 до 15.09.2021. З наданого розрахунку заборгованості суд вбачає, що відсотки за користування кредитними коштами нараховувалися первісним кредитором по 14.12.2021, тобто поза межами строку кредитування, що становить 30 днів (з 16.08.2021 по 14.09.2021 включно).

Оскільки відсотки за користування кредитними коштами нараховувалися кредитодавцем позичальнику поза межами строку кредитування, а після 14.09.2021 припинилося право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, права та інтереси кредитора в охоронних правовідносинах забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України.

Суд установив, що за період з 16.08.2021 по 14.09.2021 (30 днів) розмір відсотків за складає 2537,40 грн.

Отже, за договором позики № 75392949 від 16.08.2021 у відповідача наявна заборгованість у розмірі 11037,40 грн, з яких: 8500,00 грн - тіло кредиту, 2537,40 грн - відсотки.

За вказаним договором позивач також просить стягнути інфляційні збитки у розмірі 136,00 грн та 3% річних у розмірі 19,56 грн.

За складеного ТОВ «Вердикт Капітал» розрахунку за вказаним договором суд вбачає, що інфляційні втрати та 3% річних вирахувані за період з 27.01.2022 по 23.02.2022 включно.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з викладеним, враховуючи принцип диспозитивності, суд погоджується зі складеним ТОВ «Вердикт Капітал» розрахунком заборгованості щодо інфляційних втрат та 3% річних.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики № 75392949 від 16.08.2021 у розмірі 11192,96 грн, з яких: тіло позики - 8500,00 грн, відсотки за користування коштами - 2537,40 грн; інфляційні втрати - 136,00 грн, 3% річних у розмірі 19,56 грн.

Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача нарахованих за договором № 75392949 від 16.08.2021 відсотків за період з 16.09.2021 по 14.12.2021 включно у розмірі 17760,60 грн з наведених вище підстав.

Також, умовами договору про споживчий кредит № 103549198 від 08.09.2021 визначено, що пролонгація на стандартних (базових) умовах не може перевищувати 60 днів. Позичальник продовжив користуватися кредитними коштами після завершення строку кредитування, у зв`язку з чим, відповідно до п.2.3.1.2 відбулась пролонгація договору на стандартних (базових умовах) на 60 днів, з 09.10.2021 по 06.12.2021 включно.

За складеного ТОВ «Вердикт Капітал» розрахунку за договором про споживчий кредит № 103549198 від 08.09.2021 суд вбачає, що відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 27600,00 грн нараховані Товариством з 07.12.2021 по 23.02.2022, тобто поза межами строку кредитування.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит № 103549198 від 08.09.2021 у розмірі 32024,00 грн, з яких: за тілом кредиту - 8000,00 грн, по процентам - 24024 грн.

Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача нарахованих за договором № 103549198 від 08.09.2021 відсотків за період 17.12.2021 по 23.02.2022 у розмірі 27600 грн з наведених вище підстав.

Щодо посилань сторони відповідача на безпідставність нарахування відсотків взагалі, оскільки відповідач є військовослужбовцем, та відповідно до закону звільнений від сплати процентів, суд зазначає таке.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості за відсотками, що нараховані по 14.12.2021; по 23.02.2022.

З наданих стороною відповідача копій документів суд вбачає, що відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 11.01.2025 року, та є з 2025 року учасником бойових дій.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Отже, доказів на підтвердження того, що відсотки нараховані відповідачу саме у період, коли він був призваний на військову службу за призовом на особливий період, у період, коли брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, стороною відповідача не надано.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19 висував, що відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року N 322/2/7142.

Водночас вказаний закон не містить норм, які б звільняли позичальника від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом протягом особливого періоду у зв`язку з наявністю у нього статусу учасника бойових дій.

Положення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не містять норм, які б звільняли позичальника від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом протягом особливого періоду у зв`язку з наявністю у нього статусу учасника бойових дій.

Верховний Суд зазначив, що висновки судів про застосування до спірних правовідносин пункту 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" є безпідставними та необґрунтованими, оскільки положення цього закону стосуються виключно мобілізованих позичальників та за фактичних обставин у справі, встановлених під час неодноразового її розгляду, на спірні правовідносини не поширюються.

Суд також зауважує, що відповідач не надавав кредитодавцям документи за переліком, встановленим листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року N 322/2/7142, для звільнення від нарахування відсотків за користування кредитом.

Отже, посилання сторони відповідача про відсутність підстав для нарахування відсотків взагалі є безпідставними.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості за договорами № 75392949 від 16.08.2021, № 103549198 від 08.09.2021 у загальному розмірі 43216,96 грн (11192,96 + 32024,00); та відмовляє в частині стягнення нарахованих за договорами поза межами строку кредитування відсотків у загальному розмірі 45360,60 грн (17760,60 + 27600,00).

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду; на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується матеріалами справи (а.с.8).

Також, у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати, понесені на професійну правничу допомогу в сумі 25000,00 грн.

В обґрунтування понесення та розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн позивач надав копії таких документів: договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс» в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В.; Прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», де зокрема, усна консультація (без вивчення документів) - 1500,00 грн; усна консультація (з вивченням документів) - 2000,00 грн, письмова консультація - 3000,00 грн; складення позовної заяви становить 9000,00 грн з один документ (від 3000,00 грн погодинно), письмової заяви, клопотання - 6000,00 грн за документ (від 2000,00 грн погодинно); заявки ТОВ «Коллект Центр» на надання АО «Лігал Ассістанс» юридичної допомоги № 11 від 02.02.2026 по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договорами № 103549198, № 75392949 та витягу з Акту № 19 від 27.02.2026 про надання юридичної допомоги, де надання усної консультації з вивченням документів - 2 години вартістю 4000,00 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 6 годин вартістю 18000,00 грн , письмова консультація - 3000,00 грн.

Сторона відповідача просила стягнути з позивача витрати на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн, та обґрунтування яких зазначила, що дії позивача про намагання стягнути необґрунтовану суму грошових коштів в якості кредитної заборгованості є безпідставними, що свідчить про те, що позивач діє недобросовісно.

В обґрунтування понесення та розміру понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн представник відповідача надав копії таких документів: договору про надання юридичних послуг, укладеного 13.02.2026 між адвокатом Рясним В.Д. та ОСОБА_1 та додатку № 1 до нього від 13.02.2026, предметом якого є надання юридичних послуг із супроводу цивільної справи про стягнення заборгованості за договором кредиту, де його сторони погодили вартість правової допомоги у сумі 20000,00 грн; ордеру; Акту наданих послуг від 27.05.2026 за договором про надання правової допомоги від 13.02.2026, згідно з яким адвокат надав такі послуги: консультація 2 години вартістю 1000,00 грн, розробка відзиву - 5 годин вартістю 10000,00 грн, представництво інтересів при розгляді справи в суді, обробка документів та аналіз чинного законодавства при подачі відзиву - 3 години вартістю 9000,00 грн, разом - 10 годин вартістю 20000,00 грн; квитанції, складеної адвокатом Рясним В.Д. 27.05.2026 про отримання від ОСОБА_2 20000,00 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до вимог чинного законодавства, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Сторона відповідача клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не заявила, проте у відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні решти, крім тіла кредиту, позовних вимогах.

Водночас, оцінивши надані документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат на правничу допомогу, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25000,00 грн не є цілком співмірним із ціною позову, складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) - 8 годин, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, зокрема, надання усної консультації - 2 години та складання позовної заяви - 6 годин, оскільки справа є типовою, нескладною, не містить великого обсягу доказів, розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, позовна заява сформована в системі «Електронний суд» та подана директором ТОВ «Коллект Центр», а не адвокатом, справа розглядалась за участі в судовому засіданні представника позивача в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів, а саме засіданні тривало меньше години.

У постанові від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.

Відповідно до правового висновку, викладеному у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2024 у справі № 357/8695/23, для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.

Відтак, з врахуванням ціни позову, складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про зменшення витрат на правничу допомогу до 5000,00 грн, оскільки така сума відповідає критерію реальності та справедливості.

Сторона позивача у відповіді на відзив просила відмовити у задоволенні клопотання сторони відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу, посилаючись на недоведеність таких витрат.

Суд встановив, що надані стороною відповідача договір про надання юридичних послуг та додаток до нього, Акт наданих послуг від 27.05.2026 за договором про надання правової допомоги від 13.02.2026, складеним адвокатом Рясним В.Д. та ОСОБА_1 на загальну суму 20000,00 грн, не містить даних, що правнича допомога була надана адвокатом саме у зв`язку з розглядом справи № 639/2677/26 за позовом ТОВ «Коллект центр» до відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з їх недоведеністю.

Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (48,79%), та стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1298,98 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 2439,50 грн.

Керуючись ст. 6, 7, 12, 13, 43, 76-81, 82, 89, 128, 131, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість у загальному розмірі 43216 (сорок три тисячі двісті шістнадцять) грн 96 коп., з яких: за договором позики № 75392949 від 16.08.2021 у розмірі 11192 грн 96 коп., за договором про споживчий кредит № 103549198 від 08.09.2021 у розмірі 32024 грн 00 коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків, нарахованих поза межами строку кредитування, за договором позики № 75392949 від 16.08.2021, за договором про споживчий кредит № 103549198 від 08.09.2021 у загальному розмірі 45360 грн 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1298 (одну тисячу двісті дев`яносто вісім) грн 98 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2439 (дві тисячі чотириста тридцять дев`ять) грн 50 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 09.06.2026.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Олександр БОРИСЕНКО