Рішення № 13723813, 03.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/41703.02.11 За позовом Приватного акціонерного товариства "Нова лінія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфарба"

про стягнення 60768, 52 грн.

Суддя Пасько М.В.          

Представники:

від позивача Колісник С.Є. (дов. б/н від 01.11.2010р.)

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Нова лінія" (далі по тексту –позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфарба" (далі по тексту –відповідач) про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 60768, 52 грн.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до платіжних доручень від 07.10.2009 року, 14.10.2009 року, 11.03.2009 року ним було помилково перераховано відповідачу 60768,52 грн. заборгованості.

Таким чином, відповідач є неналежним отримувачем грошових коштів в розмірі 60768,52 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі № 43/417 порушено, розгляд справи призначено на 08.12.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2010 року розгляд справи був відкладений на 14.01.2011 року у зв’язку з неявкою відповідача та неподанням ним витребуваних судом доказів по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2011 року розгляд справи був відкладений на 03.02.2011 року у зв’язку з неявкою відповідача та неподанням ним витребуваних судом документів.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, витребуваних судом доказів не подав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання представника позивача Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2009 року по справі №26/278 первісний позов задоволено частково, стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Нова лінія»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфарба»60768,52 грн. основного боргу, 4745,22 грн. 3% річних, 2670,02 грн. збитків від інфляції, 6000,00 грн. витрат на адвокатські послуги, 2073,90 грн. державного мита та 305,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивачем було перераховано відповідачу 60768,52 грн., згідно з платіжними дорученнями №35423 від 07.10.2009 року в розмірі 1039,75 грн., №36525 від 14.10.2009 року в розмірі 1653,27 грн., №4540 від 11.02.3010 року в розмірі 58075,50 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду по справі №26/278 від 01.03.2010 року резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2009 року викладено в наступній редакції: первісний позов задоволено частково, стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Нова Лінія на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфарба»60768, 52 грн. основного боргу, 4745,22 грн. 3% річних, 26707,02 грн. збитків від інфляції, 2609,95 грн. витрат на адвокатські послуги, 922,20 грн. державного мита та 135,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зустрічний позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфарба»на користь Закритого акціонерного товариства "Нова Лінія" 3837,77 грн. штрафу, 38, 38 грн. державного мита та 57,72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфарба»на користь Закритого акціонерного товариства "Нова Лінія" 259,18 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

28.05.2010 року Відділом державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання наказу Господарського суду міста Києва №26/278 від 21.04.2010 року.

На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №19465681 від 28.05.2010 року позивач перерахував на рахунок ВДВС Дарницького районного управління юстиції у місті Києві 95888,84 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №17790 від 22.06.2010 року, наявною в матеріалах справи.

13.10.2010 року позивач направив відповідачу вимогу вих. №5480, в якій просив останнього повернути у семиденний строк грошові кошти в розмірі 60768,52 грн., у зв’язку із повторною сплатою позивачем боргу. Відповіді на вимогу відповідач не надав, грошові кошти в розмірі 60768,52 грн. у зазначений строк не повернув.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

- повернення виконаного за недійсним правочином;

- витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

- повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

- відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України) позовні вимоги в частині стягнення 60768,52 грн. грошових коштів підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на позивача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРФАРБА»(03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23-Б; код ЄДРПОУ 32384904, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства «Нова лінія»(02091, м. Київ, Харківське шосе, 168; код ЄДРПОУ 30728887) 60768 (шістдесят тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 52 коп. грошових коштів, 607 (шістсот сім) грн. 69 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяМ.В. Пасько Повний текст рішення складено _______ року