Рішення № 13723792, 01.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/3801.02.11 За позовом Служби автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим

до Приватного акціонерного товариства "Магістральполіс"

про спонукання до виконання умов мирової угоди та стягнення заборгованості в сумі 4179,61 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Петровський П.А. - за довіреністю від 25.01.11 № 06-02/139;

від відповідача: не з’явився.

В судовому засіданні 01.02.11, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Служба автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим (позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства „Магістральполіс” (відповідач) про спонукання до виконання умов мирової угоди та стягнення заборгованості в сумі 4 179,61 грн, з яких 4 061 грн – сума, що несплачена за мировою угодою, 118,66 грн – сума інфляційних нарахувань. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов мирової угоди від 05.12.07, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2007 р. по справі № 46/440, лише частково в сумі 13 800 грн оплатив позивачу заборгованість, визначену сторонами у розмірі 17 861,00 грн у п. 3 мирової угоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2011 р. порушено провадження у справі № 40/38 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 01.02.2011 р.

Представник позивача в судовому засіданні 01.02.2011 р. надав для залучення до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали суду від 13.01.2011 р, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 01.02.2011 р. не з’явився, відзив на позов з підтверджуючими документами та письмові пояснення щодо невиконання вимог мирової угоди від 05.12.2007 р., затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2007 р. по справі № 46/440, не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку, оскільки ухвала суду направлялась на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві та в витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, який наявний в матеріалах справи, а саме: 03150 м. Київ, вул. Горького, 51. Таким чином відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2007 р. затверджено мирову угоду по справі № 46/440, укладену між Службою автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим (позивач по справі) та Закритим акціонерним товариством „Магістральполіс”, яке відповідно до Рішення позачергових загальних зборів акціонерів (протокол № 02/09-33А-М11 від 24.11.09), змінило свою організаційно-правову форму на приватне акціонерне товариство (відповідач по справі).

Згідно умов вищезазначеної мирової угоди (п. 3) відповідач зобов’язався повернути позивачу необґрунтовано отриману суму страхового внеску – 17 600,00 грн, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 261 грн, всього 17 861 грн.

Відповідно до п.5 мирової угоди відповідач зобов’язується виплатити позивачеві заборгованість в сумі 17 861 грн в повному обсязі в період з 01.06.08 до 31.12.10, оплата заборгованості проводиться відповідачем починаючи з 01.06.08 шляхом перерахування вказаної суми щомісячно, в строк до 10 числа поточного місяця, рівними платежами в сумі 575 грн, сума останнього платежу – за грудень 2010 року становить 611 грн.

Згідно з п.п. 3.9.6. п. 3.9 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» № 02-5/289 від 18.09.1997 р. (з наступними змінами та доповненнями) одним із засобів вирішення господарського суду є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК).

В силу частини 4 статті 78 ГПК України про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в поряду, встановленому для виконання судового акту.

Як визначено статтею 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому ГПК України та законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до абз. 9 п.п. 3.9.6 пункту 3.9 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»№ 02-5/289 від 18.09.1997 р. у разі ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди, зокрема, якщо ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Судом встановлено, що ухвала Господарського суду міста Києва від 10.12.2007 р. по справі № 46/440 про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», отже така ухвала не має статусу виконавчого документа

Зокрема, згідно приписів статті 19 Закону України у виконавчому документі (яким в силу пункту 2 частини 2 статті 3 цього Закону є й ухвали суду у господарських справах) повинні бути зазначені: 1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; 2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; 3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання чинності рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання тощо.

Судом також встановлено факт ухилення відповідача від виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2007 р. по справі № 46/440, внаслідок чого станом на день вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 4 061 грн за період з 11.06.10 по 11.12.10, що підтверджується банківськими виписками, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно частини 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Отже, укладена сторонами та затверджена ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2007 р. по справі № 46/440 мирова угода є правочином у розумінні ст. 202 ЦК України.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 4061 грн. на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2007 р. по справі № 46/440, підлягають задоволенню.

Суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача про стягнення 118,66 грн інфляційних нарахувань, оскільки мирова угода, укладена між Службою автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим та Закритим акціонерним товариством „Магістральполіс” не містить умови щодо зобов’язання відповідача сплатити позивачу 118,66 грн інфляційних нарахувань.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач, належних і допустимих доказів на спростування факту наявності заборгованості на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2007 р. по справі № 46/440 чи її розміру не надав.

Згідно ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник з вини відповідача, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов’язати Приватне акціонерне товариство „Магістральполіс” (03150 м. Київ, вул. Горького, 51, код ЄДРПОУ 31240251) виконати умови мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.12.2007 року по справі № 46/440, шляхом стягнення з Приватного акціонерного товариства „Магістральполіс” (03150 м. Київ, вул. Горького, 51, код ЄДРПОУ 31240251) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Служби автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим (95022 АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 184/1, код ЄДРПОУ 24407290) 4 061 (чотири тисячі шістдесят одну) грн 00 коп. заборгованості, 183 (сто вісімдесят три) грн 94 коп. - витрат по сплаті державного мита та 228 (двісті двадцять вісім) грн 92 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині позовних вимог про стягнення 118,66 грн відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                 Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 07.02.2011р.