Рішення № 13723766, 01.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/53201.02.11 За позовом Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у м Києві ради

до Автомобільної школи Київської міської спілки автомобілістів

Третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача:

Солом'янська районна у м. Києві державна адміністрація

про витребування майна із чужого незаконного володіння

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Панова С.А. - за довіреністю № 220/57 від 26.01.2011р.

від відповідача: не з’явився

від третьої особи: Косянчук Л.Г. - за довіреністю № 229/01 від 12.01.2011р.

У судовому засіданні 01.02.11, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у м. Києві ради доАвтомобільної школи Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістівпро витребування майна із чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що 01.06.10 комісією в складі працівників КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" було проведено обстеження гаражів за адресою: вул. Волинська, 44 та складено акт, в якому зазначено, що споруди гаражів використовуються відповідачем. Позивач стверджує, що у його господарському віданні знаходяться гаражі за № 6, 7, 8 ,9, 10, 11, 12, 13, а відтак, відповідач незаконно користується зазначеними гаражами, оскільки з ним не було укладено жодного договору щодо передачі в користування вказаних гаражів, відсутні документи про визнання права власності на вказані гаражі за відповідачем. Керуючись ст.ст.317, 321, 387 ЦК України, позивач просить суд виселити відповідача з гаражів за адресою: м. Київ, вул.Волинська,44, передавши зазначені гаражі по акту прийому-передачі позивачу.

Ухвалою суду 01.12.10 порушено провадження у справі № 40/532 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 21.12.10.

Ухвалою суду від 21.12.10 відкладено розгляд справи на 18.01.11. Даною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Солом’янську районну у м. Києві державну адміністрацію.

У судове засідання, призначене на 18.01.11, представники учасників процесу не з'явилися.

17.01.11 позивач через службу діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Розглянувши клопотання представника позивача у судовому засіданні, суд вирішив його задовольнити.

Судом встановлено, що відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.11.10 змінено найменування Відповідача: Автомобільна школа Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів (код ЄДРПОУ 05508654) на Автомобільну школу Київської міської спілки автомобілістів (код ЄДРПОУ 05508654).

Відповідно до ч.1 ст.25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Ухвалою суду від 18.01.11 суд допустив заміну назви відповідача - Автомобільна школа Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістівна Автомобільна школа Київської міської спілки автомобілістів, розгляд справи відклав на 01.02.11.

У судове засідання 01.02.11 представники позивача та третьої особи з’явились, надали документи на виконання вимог ухвали суду. Представники позивача та третьої особи в судовому засіданні надали пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання вкотре не з’явився, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва було надіслано на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та у Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців –04050 м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

Рішенням Солом’янської у м. Києві ради від 19.12.07 № 218 „Про утворення комунальних підприємств” було створено комунальне підприємство „Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної у м. Києві ради.

Відповідно до розпорядження Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації від 01.02.2008 року № 141 “Про затвердження статуту комунального підприємства “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної у місті Києві ради позивач став балансоутримувачем майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Солом’янського району м. Києва в т.ч. і гаражу на 8 місць, що розташований по вул. Волинській, 44 (п.п. 6 п. 1.3 Додатку „Перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади Солом’янського району м. Києва, які закріплюються на праві господарського відання за Комунальним підприємством „Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної у м. Києві ради” до розпорядження від 01.02.2008 року № 141).

01.06.2010 року представниками КП „Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної у м. Києві ради було проведено обстеження гаражів за адресою вул. Волинська, 44, які відносяться до об’єктів комунальної власності територіальної громади Солом’янського району та на праві повного господарського відання за кріплені за КП „Дирекція”. За результатом обстеження було складено акт, з якого вбачається, що гаражі № 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12/13 використовуються відповідачем для зберігання та ремонту пошкоджених автомобілів.

Відповідно до протоколу наради з питань використання споруд гаражів, які належать до комунальної власності територіальної громади Солом’янського району м. Києва та закріплені на праві господарського відання за КП „Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної у м. Києві ради від 24.0.2010 року на зазначеній нараді, зокрема, розглядалось питання використання 8 гаражів на вул. Волинській, 44. За наслідками обговорення вказаного питання вирішено доручити КП „Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної у м. Києві ради вжити заходів згідно діючого законодавства щодо звільнення 8 гаражів на вул. Волинській, 44, які незаконно використовуються відповідачем.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Пунктами 1, 3 ст. 136 Господарського кодексу України, встановлено, що право господарського відання є речовим правом суб’єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб’єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять посилання на фактичне порушення прав позивача з боку відповідача внаслідок незаконного використання 8 гаражів на вул. Волинській, 44 в Солом’янському районі м. Києва, які перебувають у господарському віданні позивача.

Відповідачем не було надано жодних доказів на спростування обставин щодо незаконності використання ним спірних гаражів.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача про виселення відповідача з гаражів на вул. Волинській, 44 та передачу майна позивачу обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Автомобільну школу Київської міської спілки автомобілістів (04050 м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А, код ЄДРПОУ 05508654) з гаражів № 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12/13 за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 44, передавши зазначені гаражі по акту прийому-передачі Комунальному підприємству “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної у м. Києві ради (03186 м. Київ, вул. Соціалістична, 6, код ЄДРПОУ 35756919).

3. Стягнути з Автомобільної школи Київської міської спілки автомобілістів (04050 м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А, код ЄДРПОУ 05508654) на користь Комунального підприємства “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної у м. Києві ради (03186 м. Київ, вул. Соціалістична, 6, код ЄДРПОУ 35756919) 85 (вісімдесят п’ять) грн. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                 Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 04.02.2011р.