Рішення № 13723661, 16.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/51516.12.10 За позовом Державного підприємства «Севастопольський морський торгівельний порт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичний інвестиційний альянс"

про стягнення 194711,23 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:           

від позивача Безуглий В.Д. –дов. № ДВ-10 від 22.11.2010 р.

від відповідача Балабан І.А. –дов. № б/н від 10.11.2010 р.

в судовому засіданні 16.12.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство «Севастопольський морський торгівельний порт»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичний інвестиційний альянс" заборгованості за договором № 106/191 від 03.06.2010 року в сумі 194711,23 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані зобов’язання за укладеним 03.06.2010 року договором № 106/191 щодо здійснення оплати за надані позивачем та прийняті відповідачем послуги в сумі 194711,23 грн.

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав частково, а саме в розмірі 99595,80 грн., проти задоволення іншої частини позовних вимог відповідач заперечив.

22.10.2010 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/515, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 10.11.2010 року.

Разом з позовом позивачем надано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно відповідача. Судом розглянуто зазначену заяву та відмовлено у задоволенні через її необґрунтованість.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їхніми правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 21, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав представлені сторонами документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

03.06.2010 року між Державним підприємством «Севастопольський морський торгівельний порт»(надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Столичний інвестиційний альянс" (надалі - відповідач) був укладений договір № 106/191 від 03.06.2010 року про надання послуг щодо переробки (відвантаження з суден та навантаження на автотранспорт) піску морського (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язався провести оброку суден відповідача з інтенсивністю вантажних робіт не менш, ніж 3000 тонн судно/доба, надати тиловий складський майданчик та переробити вантаж згідно діючих тарифів.

Пунктом 2.1.1 Договору встановлено тарифи на послуги зі зберігання піску, що належить відповідачу.

Згідно п. 2.2.3 Договору, відповідач зобов’язався провести оплату наданих послуг протягом п’яти днів з моменту виставлення рахунку.

Як зазначає позивач, за період червень –вересень 2010 року, ним було надано відповідачу послуги щодо переробки піску морського на загальну суму 194711,23 грн., що підтверджує підписаними обома сторонами Актами приймання виконаних робіт. Також позивачем було виставлено відповідачу наступні рахунки: № 10-6/30-А від 30.06.2010, № 10-7/15 від 19.07.2010, № 976/1 від 20.07.2010, 10-7/20 від 21.07.2010, 10-7/31-А від 31.07.2010, 10-08/31-А від 31.08.2010, № 10-08/31-А від 31.08.2010, 10-9/30А-Т від 30.09.2010, № 10-9/30-А від 30.09.2010 на загальну суму 194711,23 грн.

Проте відповідач, в порушення умов Договору оплату наданих позивачем послуг не здійснив.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частин 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 194711,23 грн., підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до умов Договору, 18.06.2010 року відповідач передав на зберігання позивачу 4451,81 тонн піску морського.

Позивач, заявляючи позов до відповідача, посилається на рахунки, проте деякі з них розраховані з порушенням положень п.п. 2.1.1. Договору стосовно розміру плати за зберігання піску, а саме:

- рахунок № 10-6/30-А від 30.06.2010 року неправильно розрахований в частині нарахування плати за зберігання піску в червні 2010 року, розмір якої за розрахунком позивача складає 2 094,58 грн. без врахування ПДВ. Здійснивши перерахунок, сума, яка підлягає сплаті на користь позивача, за ці послуги в червні 2010 року, складає 1 382,67 грн. без врахування ПДВ.

- рахунки № 10-08/31-А від 31.07.2010 року та № 10-08/31-А від 31.08.2010 року неправильно розраховані в частині нарахування плати за зберігання піску в липні 2010 року, розмір якої за розрахунком позивача складає 17 413,58 грн. без врахування ПДВ. Здійснивши перерахунок, сума, яка підлягає сплаті на користь позивача, за ці послуги в липні 2010 року становить 4 946,03 грн. без врахування ПДВ.

- рахунок № 10-08/31-А від 31.08.2010 року неправильно розрахований в частині нарахування плати за зберігання піску в серпні 2010 року, розмір якої за розрахунком позивача складає 69 241,21 грн. без врахування ПДВ. Здійснивши перерахунок, сума, яка підлягає сплаті на користь позивача, за ці послуги становить 15 797,70 грн. без врахування ПДВ.

- рахунок № 10-09/30-А від 30.09.2010 року неправильно розрахований в частині нарахування плати за зберігання піску в вересні 2010 року, розмір якої за розрахунком позивача складає 21 280,10 грн. без врахування ПДВ. Здійснивши перерахунок, сума, яка підлягає сплаті на користь позивача, за ці послуги у вересні 2010 року становить 11 314,79 грн. без врахування ПДВ.

Крім того, позивачем виставлено відповідачу на оплату рахунок № 10-9/ЗОА-Т від 30.09.2010 року за разовий в'їзд автотранспорту під завантаження на загальну вартість 65,02 грн. в т.ч. ПДВ, проте, відповідно до положень Договору стягнення плати за цей вид послуг не передбачено.

Також, позивач, заявляючи вимоги до відповідача не врахував кошти, які були перераховані йому на виконання умов Договору. Так, відповідно до платіжного доручення № 23 від 19.07.2010 року, на користь позивача було перераховано 3 144,49 грн. в т.ч. ПДВ 524,08 грн.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за період за період червень –вересень 2010 року становить 99 595,80 грн.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.

Згідно п. 1. ст. 946 ЦК України, плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Як передбачено ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Так як, зобов'язання виникають з підстав укладання договорів та інших правочинів, відповідно до п. 2 цієї ж статті, то згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Всупереч зазначених норм чинного законодавства України, позивач без достатніх для цього підстав вимагає оплати послуг за зберігання товару у розмірах, які не передбачені Договором № 106/191 від 03.06.2010 року.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 194711,23 грн. основного боргу підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 99 595,80 грн.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичний інвестиційний альянс" (01023, м. Київ, вул.. Шота Руставелі, 38, кв. 12, код ЄДРПОУ 34980698) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем при примусовому виконанні рішення, на користь Державного підприємства «Севастопольський морський торгівельний порт»(99011, м. Севастополь, пл. Нахімова, 5, код ЄДРПОУ 01125548) 99595 (дев’яносто дев’ять тисяч п’ятсот дев’яносто п’ять тисяч),80 грн. основного боргу, 995 (дев’ятсот дев’яносто п’ять),95 грн. витрат по сплаті державного мита, 120 (сто двадцять),81 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 24.12.2010