Ухвала суду № 137236103, 01.06.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 183/6574/23

Провадження № 1-кс/183/698/26

У Х В А Л А

01 червня 2026 року м. Самар Дніпропетровської області

Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України станом на 2014 рік, уродженця с-ща Білокуракіне Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , останнє відоме місце мешкання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-

У С Т А Н О В И В:

Другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську здійснюється досудове розслідування факту вчинення діяння, що за своїми ознаками підпадає під правову кваліфікацію злочину, визначеного ч. 1 ст. 263 КК України (кримінальне провадження від 18 серпня 2014 року № 42014130000000342).

До Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні від 18 серпня 2014 року № 42014130000000342, про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням установлено, що наказом прокурора Луганської області № 705к від 29 квітня 2013 року, ОСОБА_5 призначений на посаду начальника відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні досудового розслідування злочинів проти життя та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Луганської області, та відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 є працівником правоохоронного органу.

Так, 12 липня 2014 року приблизно о 14 годині ОСОБА_5 , на власному автомобілі марки «Nissan» моделі «X-Trail», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , приїхав на територію автомобільної заправки, розташованої за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька, де маючи злочинний умисел на придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї і бойових припасів без передбаченого законом дозволу, придбав у працівника правоохоронного органу першого заступника начальника начальника слідчого відділення Рубіжанського МВ ГУМВС України в Луганській області ОСОБА_6 вогнепальну зброю, а саме три пістолети Макарова та боєприпаси до них за 1800 доларів США, та отримавши вогнепальну зброю та бойові припаси, ОСОБА_5 поклав їх у власний автомобіль «Nissan», модель «X-Trail», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та перевіз їх в невідомому напрямку, де в подальшому зберігав без передбаченого законом дозволу.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у придбанні, носінні, зберіганні, вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України (в редакції Закону України, що діяв на час вчинення злочину).

21 серпня 2014 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яку в порядку ч. 1 ст. 278, ст. 135 КПК України направлено дорослому члену сім`ї, а саме батькові ОСОБА_7 , таким чином ОСОБА_5 належним чином повідомлений про підозру.

Таким чином у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Після повідомлення про підозру ОСОБА_5 у порядку, передбаченому ст. 135 КПК України, в офіційному виданні «Голос України», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткою про виклик ОСОБА_5 до Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську 17.05.2026, 18.05.2026, 19.06.2026 для вручення йому письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, допиту як підозрюваного, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій. Крім того, указані повістки розміщена на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».

Разом з тим на вказані дати та час ОСОБА_5 не прибув, будь-які документи, які підтверджують поважність причин не прибуття не надав.

У зв`язку з викладеним, 26 серпня 2014 року слідчим першого слідчого відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_8 , у зв`язку з переховуванням від органів досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук, здійснення якого в подальшому доручено оперативному підрозділу ГУМВС України в Луганській області.

Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_5 , переховується від слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, у зв`язку із чим його місцезнаходження слідству невідоме, крім того наявні відомості про перебування ОСОБА_5 на тимчасово окупованій території України, а саме на території Сіверськодонецького району Луганської області.

Таким чином, прокурор указує, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженнями доказами.

Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:

- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, в якому він підозрюється (відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів та санкція ч. 1 ст. 263 КК України (в редакції на час вчинення злочину) передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до семи років.

- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення проти громадської безпеки;

- неприбуття на виклик до слідчого три рази поспіль (17.05.2026, 18.05.2026, 19.05.2026) та не повідомлення органу досудового розслідування та Луганську обласну прокуратуру про причини та неможливість прибути, що свідчить про те, що підозрюваний на цей час продовжує переховується від органу досудового розслідування;

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить поведінка підозрюваного, який з часу вчинення кримінального правопорушення зник з місця роботи та мешкання, придбавши вогнепальну зброю та боєприпаси, що свідчить про можливість її застосування та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Усі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_5 зможе продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1141, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 КК України.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити мотивуючи його обставинами, в ньому викладеними.

Захисник у судовому засіданні просив у задоволенні клопотання відмовити, оскільки вважає його необґрунтованим.

Вислухавши прокурора, захисника, дослідивши клопотання та надані письмові докази, слідчий суддя вважає, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам визначеним положенням цієї статті.

Статтею 178 КПК України визначено обов`язок суду, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінити в сукупності всі обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та особу підозрюваного.

Ураховуючи зібрані органом досудового слідства докази та встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає обґрунтованою повідомлену громадянину ОСОБА_5 підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 слідчий суддя ураховує, що вказаний у клопотанні слідчого ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеним.

Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_5 , хоча і є особою раніше не судимою, однак підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був установлений.

Щодо ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме можливості продовження кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_9 , або вчинення нового злочину, його існування підтверджується тим, що після вчинення правопорушення він залишив місце роботи та проживання, придбав вогнепальну зброю й боєприпаси, що свідчить про ймовірність їх використання.

Усі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_5 зможе продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя вважає необхідним застосувати підозрюваному найбільш тяжкий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначеного раніше ризику.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою. У зв`язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, згідно з ч. 4 ст. 183 КК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 193, 196 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні від 18 серпня 2014 року № 42014130000000342 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі ч. 6 ст. 193 КПК України, розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою після затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 08 червня 2026 року о 10 год 30 хв у зв`язку з перебуванням слідчого судді на лікарняному.

Слідчий суддя ОСОБА_1