Рішення № 13723601, 31.01.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.11 Справа № 8/5009/64/11

Суддя Попова І.А.

За позовом Селянського (фермерського) господарства «ОСОБА_1»(70030, Запорізька область, Вільнянський район, с.Михайлівка, вул. Шкільна, 11)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр»(69014, м.Запоріжжя, вул. Кремлівська, 43)

про розірвання договору № 62 від 04.02.2008 р. та стягнення 760320 грн. основного боргу, 138898 грн. пені

Суддя Попова І.А.

Представники:

Позивача Салімонов Р.Є., дов. № 02 від 04.01.2010 р.

Відповідача Остапець Д.В., дов. від 28.01.2011 р.

Заявлено позовні вимоги про розірвання договору № 62 від 04.02.2008 р. та стягнення з відповідача 760320 грн. основного боргу, 138898 грн. пені.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 26.01.2011 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, в обґрунтування вимог вказує, що на виконання умов договору поставки № 62, укладеного з відповідачем 04.02.2008 р., платіжним дорученням № 15 від 06.02.2008 р. перерахував останньому попередню оплату в розмірі 760320 грн. за мінеральні добрива, які відповідач зобовязався поставити. Відповідач умови договору не виконав, в узгоджені договором строки товар не поставив. Позивач просить у відповідності до ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611 ЦК України розірвати договір № 62 від 04.02.2008 р. на поставку мінеральних добрив та стягнути з ТОВ «Агроцентр»760320 грн. попередньої оплати. Також, до стягнення заявлено 138898 грн. 44 коп. пені, нарахованої за період з 01.01.2010 р. по 01.01.2011 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав в частині стягнення попередньої оплати в розмірі 760320 грн. У відзиві на позов вказує, що порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки мінеральних добрив позивачу не є наслідком умисних винних дій з боку відповідача, оскільки мало місце невиконання зобов'язань контрагентів відповідача. Щодо вимоги про стягнення пені в розмірі 138898 грн. 44 коп. відповідач зазначає, що розрахунок пені позивачем здійснено з порушенням вимог ст.. 232 ГК України щодо строку нарахування пені. Відповідач також заявив про застосування наслідків спливу позовної давності відповідно до ст. 267 ЦК України щодо вимог про стягнення пені.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що сторонами по справі 04.02.2008 р. укладено договір №62 на поставку мінеральних добрив за умовами якого відповідач зобовязався поставити та передати у власність, а позивач прийняти та оплатити мінеральні добрива в кількості 256,000 тонн по ціні 2970 грн. за тонну, сума договору становить 760320 грн. Порядок розрахунків узгоджено сторонами п.4.1 договору, яким передбачено, що розрахунки здійснюються шляхом 100% передоплати вартості товару на підставі рахунку, пред'явленого постачальником. Згідно п. 2.3 договору продавець зобовязався здійснити відвантаження товару в лютому березні 2008 р. після отримання грошових коштів

Додані матеріали свідчать, що на виконання умов договору № 62 позивачем 06.02.2008 р. перераховано товариству “Агроцентр” 760320 грн. за товар на підставі рахунку № 79 від 04.02.2008 р., що підтверджується платіжним дорученням № 15 від 06.02.2008 р., тобто здійснено попередню оплату за товар.

В обґрунтування вимог про розірвання договору та стягнення попередньої оплати позивач вказує, що зобов'язання щодо поставки мінеральних добрив відповідачем в узгоджені строки не виконано.

Відповідно до ст. 693 ЦК України покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати в разі, якщо продавець який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк. Таким чином, наведена норма законодавства передбачає відповідні правові наслідки за умови порушення продавцем зобовязань щодо передання оплаченого товару. Приписами ст.. 612 ЦК України встановлено, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Претензією від 01.12.2008 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про розірвання договору та повернення здійсненої попередньої оплати в розмірі 760320 грн.

Таким чином, оскільки відповідач не надав суду доказів передання оплаченого товару або повернення суми передплати, заявлені позовні вимоги в цій частині визнав, суд вважає, що вимоги в частині стягнення попередньої оплати в сумі 760320 грн. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та матеріалами та підлягають задоволенню.

Приписами ст. 188 ГК України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Відповідно до ст.. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оскільки продавцем (відповідачем) порушено зобов'язання, передбачене договором, суд вважає вимоги про розірвання договору поставки № 62 від 04.02.2008 р. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 138898 грн. 44 коп., нарахованої за період з 01.01.2010 р. по 01.01.2011 р. позивач обґрунтовує п.5.1 договору № 62, згідно до якого за порушення строку відвантаження постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в прострочений період від суми заборгованості за кожний день прострочення. Статтею 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом. Статтею 258 ЦК України встановлена позовна давність в один рік до вимог про стягнення неустойки. Враховуючи, що відповідно до ст.. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, строк позовної давності за вимогами про стягнення пені у даних спірних відносинах скінчився в березні 2009 року. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. До вимог про стягнення пені в розмірі 138898 грн. 44 коп. суд застосовує позовну давність, про яку заявлено відповідачем, та відмовляє у задоволенні вимог в цій частині.

Позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, ст. 258, 261, 267, 612, 651, 693 ЦК України, ст.ст. 223, 232, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Розірвати договір № 62 на поставку мінеральних добрив від 04.02.2008 р., укладений Селянським (фермерським) господарством «ОСОБА_1»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроцентр».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр»(69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 43, ЄДРПОУ 30456966) на користь Селянського (фермерського) господарства «ОСОБА_1» (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с.Михайлівка, вул. Шкільна, 11, ЄДРПОУ 19275892) 760320 грн. попередньої оплати, 7923 грн. 89 коп. судових витрат. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя І.А. Попова

Рішення підписано 07 лютого 2011 року.