Ухвала суду № 137235908, 01.06.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/18318/25

Номер провадження2/205/809/26

Справа № 205/18318/25

Провадження № 2/205/809/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді Федотової В.М., за участю секретаря судового засідання Волошено Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебуває вищевказана цивільна справа.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 13.02.2026 року було відкрито спрощене позовне провадження по справі та призначено судове засідання.

Згідно розписки, яка міститься у матеріалах справи, відповідач 10.03.2026 року ознайомився із матеріалами вказаної цивільної справи.

12.03.2026 року відповідачем ОСОБА_1 було подано до суду клопотання у якому він, враховуючи складність справи та необхідність огляду оригіналів документів, просив суд розглянути вказану цивільну справу в порядку загального позовного провадження та призначити підготовче судове засідання.

25.03.2026 року відповідачем ОСОБА_1 було подано до суду відзив на позовну заяву.

Представник позивача Ткаченко Ю.О. письмово просила розгляд справи проводити за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, письмово просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги не визнав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані відповідачем документи, дійшов наступного висновку.

Щодо заперечень відповідача проти розгляду вказаної справи в порядку спрощеного позовного провадження суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно з положеннями ч. ч. 4, 5 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа та будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно із п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України у редакції від 19.07.2024 року малозначними (незначними) справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд звертає увагу, що ціна позову у вказаній справі складає 6 776,00 грн.

Частиною 4 ст. 274 ЦПК України визначено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Відповідно до ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відкриваючи спрощене позовне провадження у вказаній справі, суддя врахував обставини справи, предмет та підстави позову, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у ній, кількість сторін та ціну позову.

Постановляючи таку ухвалу суддя керувався ч. 6 ст. 19 ЦПК України та ч. 1 ст. 274 ЦПК України, які визначають саме спрощений позовний порядок вирішення такої категорії позовів.

Обставини, які заявляє відповідач у своєму клопотанні, не можуть слугувати підставами для розгляду провадження за правилами загального провадження, а є предметом розгляду справи по суті, що може бути досліджено і при спрощеному позовному провадженні.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для розгляду вказаної справи в порядку загального позовного провадження, а тому у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

Щодо наданого відповідачем відзиву на позовну заяву, суд зазначає наступне.

За приписами ч.ч. 1-3 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відтак, відповідно до частини 2 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України відзив на позовну заяву (відзив) є одним із видів заяв по суті справи.

Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч.ч.1, 7, 8 ст.178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Суд звертає увагу, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю треба розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому, варто зазначити, що ЄСПЛ у своїй прецедентній практиці щодо України неодноразово звертав увагу на норми, що стосуються процесуальних строків, але в аспекті порушення принципу правової визначеності у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, Європейський суд з прав людини у справі у справі Melnik v. Ukraine ЄСПЛ зазначив, що норми, які регулюють строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

Окрім того, загальні вимоги до форми відзиву на позову заяву та порядку його подання регламентовані статтею 178 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Положеннями п. 2 ч. 5 ст. 178 ЦПК України визначено, що до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Отже, при поданні до суду відзиву на позовну заяву відповідач зобов`язаний додати до нього, зокрема, доказ направлення відзиву позивачу.

Разом з тим, в порушення вказаних вимог закону, до поданого відповідачем відзиву на позовну заяву не долучено належного доказу, що підтверджує надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи, що є окремою самостійною підставою для відмови у прийнятті поданого суду відзиву.

Наслідки порушення вказаних вимог передбачені частиною 4 статті 183 ЦПК України, відповідно до якої суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Враховуючи викладене, відзив, поданий відповідачем 25.03.2026 року, підлягає поверненню стороні відповідача без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 12, 81, 174, 178, 183, 247, 274, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи у порядку загального позовного провадження відмовити.

Відзив відповідача ОСОБА_1 , поданий 25 березня 2026 року, на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернути відповідачу без розгляду.

Судове засідання відкласти на 30 червня 2026 року на 08 годину 30 хвилин.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: http://In.dp.court.gov.ua/.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя: Федотова В.М.

.