Рішення № 13723393, 03.02.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Республіки Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 212

РІШЕННЯ

Іменем України

03.02.2011Справа №5002-10/54.1-2011 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1)

До відповідача Сімферопольської міської ради, м. Сімферополь (вул. Толстого, 15, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)

Про стягнення 22553,62 грн.

Суддя С.Я. Тітков

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача не зявився

Від відповідача - не зявився

Суть спору:

Розглядається позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Сімферополь, про зобовязання відповідача відшкодувати збитки у частині неотриманих доходів, обумовлених відсутністю можливості заробляти прибуток у кафетерії за адресою: вул. Київська/вул.Февральська в м. Сімферополі в період з 01.10.2006 р. по лютий 2007 р. із-за неукладення договору оренди земельної ділянки за адресою: вул. Київська/Февральська в м. Сімферополі у розмірі 22263, 28 грн.; про зобовязання відповідача відшкодувати витрати за захист порушеного права у сумі 290, 34 грн.; про покладення судових витрат на відповідача.

25.01.2011 р. до канцелярії господарського суду АР Крим від ОСОБА_2 надійшли наступні документи:

- додаток до позовної заяви від 03.01.2011 р. згідно якої позивач по справі просить стягнути з Сімферопольської міської ради частину збитків у розмірі 15028, 00 грн.;

- заява про уточнення позовних вимог від 25.01.2011 р., а саме: про зобовязання Сімферопольську міську раду відшкодувати збитки у частині неотриманих доходів, обумовлених відсутністю особистої можливості позивача по справі ОСОБА_2 заробляти прибуток в кафетерії за адресою: вул. Київська/вул.Февральська в м. Сімферополі в період з 01 січня 2007 р. по березень 2007 р. із-зі не укладення договору оренди земельної ділянки за вищезазначеною адресою у розмірі 26341, 54 грн.; про зобовязання Сімферопольську міську раду відшкодувати витрати, що повязані із захистом ОСОБА_2 порушеного права у сумі 290, 34 грн.; про покладення судових витрат на відповідача;

- клопотання від 18.10.2010 р. про призначення судово-економічної експертизи по справі № 5002-9/4329-2010 та її проведення доручити ТОВ «Кримське експертне бюро» (вул. К.Маркса, 44, к. 20, м. Сімферополь) із залученням експерта ОСОБА_3;

- заява від 25.01.2011 р., в якої позивач просить вважати позовну заяву, поданою ним 01.09.2010 р. в якості СПД - фізична особа ОСОБА_2.

У судовому засіданні, яке відбулося 25.01.2011 р., брав участь СПД ОСОБА_2, який підтримав свій позов в обсязі уточнених позовних вимог та відносно заявленого клопотання.

Відповідач у судове засідання 25.01.2011 р. явку свого представника не забезпечив, вимоги суду не виконав.

У звязку з тим, що доповнення до позову надані лише в день судового засідання і відповідач з ними не був ознайомлений, з необхідністю витребування додаткових документів від сторін, розгляд справи відкладено на 03.02.2011 р. на 11 годину 30 хвилин.

У судовому засіданні, що відбулося 03.02.2011 р., ані позивач, ані його представник, ані представник відповідача не зявилися, вимоги суду не виконали, додаткові документи по справі суду не представили.

Відповідно до 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд -

В С Т А Н О В И В :

03.07.2000 р. виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради з ПП ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки площею 71,5 кв.м., яка розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська/Февральська.

Строк договору закінчився 03.07.2003 р.

Оскільки орендодавець відмовився від продовження договору, гр. ОСОБА_2 звернувся до Залізничного районного суду м. Сімферополя, який рішенням від 29.07.2003 р. визнав неправомірними дії Сімферопольської міської ради і її виконавчого комітету та зобовязав міську раду укласти з ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки строком на 10 років.

Пунктом 2.16 рішення 17 сесії 24 скликання Сімферопольської міської ради від 25.12.2003 р. за № 235 у наданні ОСОБА_2 спірної земельної ділянки в оренду відмовлено.

Постановою господарського суду АР Крим від 19.12.2005 р. по справі № 2-30/13716-2005А за позовом ОСОБА_2 цей пункт рішення Сімферопольської міської ради від 25.12.2003 р. № 235 визнано недійсним і за ОСОБА_2 визнано право на термінове користування спірною земельною ділянкою на умовах оренди.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду по справі 2-30/2752-2007 позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з Сімферопольської міської ради і її виконавчого комітету солідарно 9900,00 грн. 50000,00 грн. морального збитку, 37950, 00 грн. неотриманого доходу, 8670,00 грн. пені за прострочення погашення кредиту, а також вимога про зобовязання Сімферопольську міську раду дозволити реконструкцію торгового павільйону, розташованого на спірній земельній ділянці, задоволені частково: стягнуто з Сімферопольської міської ради 37950,00 грн. збитків, 3360,00 грн. морального збитку, 9900,00 грн. витрат на послуги адвоката, а також судові витрати. В іншій частині позову відмовлено.

09.11.2006 р. 10 сесією 5 скликання Сімферопольської міської ради п. 5.1 рішення № 120 відмовлено у наданні ОСОБА_2 спірної земельної ділянки у користування.

Рішенням господарського суду АР Крим від 07.08.2009 р. по справі № 2-8/2519-2009 цей пункт рішення міської ради скасовано.

Враховуючи преюдиційний характер вказаних судових рішень ПП ОСОБА_2 просить зобовязати Сімферопольську міську раду відшкодувати йому збитки у частині неотриманих доходів, обумовлених відсутністю у нього особистої можливості заробляти прибуток у кафетерії за адресою: вул. Київська/Февральська в м. Сімферополі за період з 01.01.2007 р. по березень 2007 р. із-за неукладення договору оренди земельної ділянки, стягнути 15028,00 грн., недостягнутих по справі № 2-30/2752-2007, а також витрат у сумі 290, 34 грн., що повязані з поїздками до Вищого господарського суду України 05, 06.12.2007 р., а також просить стягнути на його користь судові витрати по справі.

Позов не підлягає задоволенню за наступними підставами.

1. Твердження позивача про те, що відповідачем порушено право позивача на оренду земельної ділянки, внаслідок чого він був позбавлений можливості займатися підприємницькою діяльністю, не відповідає дійсності.

Відповідно до ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Оскільки СПД ОСОБА_2 договір оренди спірної земельної ділянки з 2003 р. по 2009 р. з Сімферопольською міською радою не був укладений, то і право на оренду цієї земельної ділянки у нього не виникло.

Отже воно не могло бути порушено ким би то не було за відсутністю такого.

Оскільки Сімферопольська міська рада право оренди спірної земельної ділянки СПД ОСОБА_2 не порушувало, то і підстав для покладення на міську раду зобовязань щодо відшкодування СПД ОСОБА_2 неотриманих доходів немає.

Рішенням господарського суду АР Крим від 07.08.2009 р. по справі № 2-8/2919-2009 позовні вимоги СПД ОСОБА_2 щодо визнання договору оренди земельної ділянки, яка розташована по вул. Київська/Февральська в м. Сімферополі площею 71,5 кв.м. укладеним з дня набрання судовим рішення законної сили відмовлено.

Рішення господарського суду АР Крим залишено в силі Севастопольським апеляційним господарським судом та Вищим господарським судом України.

2. Не можуть бути прийняти до уваги і рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 29.07.2003 р. і постанова господарського суду АР Крим від 19.12.2005 р. по справі № 2-30/13716-2005А.

Вищим господарським судом України у постанові від 29.12.2009 р. по справі № 2-8/2519-2009 зазначено, що вказані судові рішення не встановлюють зобовязання Сімферопольської міської ради на укладення договору оренди спірної земельної ділянки з субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2.

В силу ст. 35 Господарського процесуального кодексу України ці факти повторному доказуванню не підлягають.

Крім того, 13.05.2004 р. винесено постанову ВДВС про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-2949 від 17.09.2003 р., виданого Залізничним районним судом м. Сімферополя на підставі рішення останнього від 29.07.2003 р.

Постановою прокуратури м. Сімферополя від 20.09.2005 р. відмовлено у порушенні кримінальної справи за фактом невиконання Сімферопольською міською радою і ВДВС Залізничного району м. Сімферополя рішення Залізничного районного суду м. Сімферополь від 29.07.2003 р. за відсутністю складу злочину за п. 2 ст. 6 КПК України (справа № 2-30/2752-2007, аркуші справи 101).

Таким чином, рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 29.07.2003 р. виконанню не підлягає.

Ухвалою від 03.03.2009 р. по справі № 2-30/13716-2005А суд розяснив, визнавши за позивачем право на користування земельною ділянкою площею 71,5 кв.м. по вул. Київська/Февральська на умовах оренди, суд не пролонгував договір оренди земельної ділянки, який існував раніше між сторонами. Право користування земельною ділянкою наступає у СПД ОСОБА_2 після укладення нового договору оренди земельної ділянки.

3. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.08.2007 р. по справі № 2-30/2752-2007 стягнуто з відповідача неотриманий доход у сумі 37950,00 грн. за період з 01.04.2004 р. по 31.12.2006 р.

Цей факт немає преюдиційного значення при розгляду даної справи, оскільки позов предявлено про стягнення неотриманих доходів у сумі 26341, 54 грн. за інший період, а саме: з 01.01.2007 р. по 31.03.2007 р., і за іншими підставами, а саме: неотриманий доход з 01.04.2004 р. по 31.12.2006 р. розрахований позивачем виходячи з даних податкової декларації за 2004 р., а 26341, 54 грн. розраховані виходячи з доходу, отриманого позивачем від роботи кафетерію у 2 кварталі 2010 р.

Немає преюдиційного значення постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.08.2007 р. по справі № 2-30/2752-2007 і у відношенні вимог позивача про стягнення 15028,00 грн.

Твердження позивача про те, що у зазначеній постанові розмір збитків, що підлягають стягненню з відповідача за період з 01.04.2004 р. по 31.12.2006 р. визначено у сумі 52978,00 грн., не відповідає дійсності.

По справі № 2-30/2752-2007 позов про стягнення збитків був предявлений на суму 34500,00 грн. У заяві від 31.05.2007 р. позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідачів солідарно неотриманий доход у сумі 37950,00 грн.

Саме в цій сумі задоволені вимоги позивача.

Вимога про стягнення 52978,00 грн. позивачем не заявлялося. Судами усіх судових інстанцій позов у зазначеній сумі не розглядався і не міг розглядатися, а отже, рішення з цього приводу не приймалося.

Тому факт наявності неотриманого позивачем прибутку у сумі 52978,00 грн. не може вважатися встановленим у судовому порядку.

Посилання на висновок підприємства «Далекс Єксперт» від 10.07.2007 р., згідно з яким розмір завданих позивачу збитків на 01.01.2007 р. складає 52978,00 грн., відноситься до доказів, а не фактів.

Проте, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

4.Як убачається з матеріалів справи, між сторонами у 2004-2009 р.р. були відсутні договірні відносини, повязані з орендою земельної ділянки. Тому між ними були відсутні і будь-які господарські зобовязання з цього приводу.

За відсутністю зобовязань відповідача перед позивачем, на відповідача не може бути покладена відповідальність за їх порушення.

Тому ст. 225 Господарського кодексу України, що передбачає відшкодування збитків особою, яка допустила порушення господарського зобовязання і на яку посилається позивач, застосуванню не підлягає.

Не може бути визнано обґрунтованим посилання позивача і на ст. 1173 Цивільного кодексу України, яка встановлює підстави відшкодування позадоговірної шкоди.

Відшкодування шкоди за підставами, вказаними у ст. 1173 Цивільного кодексу України, можливо лише у тому випадку, якщо бездіяльність органу місцевого самоврядування є противоправною (незаконною), а права особи цією бездіяльністю порушені.

По справі № 2-8/2519-2009 суд встановив відсутність у Сімферопольської міської ради зобовязання укласти з позивачем договір оренди спірної земельної ділянки.

Крім того, як убачається з матеріалів перелічених вище судових справ, право на укладення позивачем договору оренди спірної земельної ділянки носить не абсолютний, а відносний характер і повязано з наданням раніше орендованого позивачем земельної ділянки іншому орендатору.

Проте, спірна земельна ділянка іншому орендатору не передавалася і, отже позивач переважного права на укладання нового договору немає, а у міської ради зобовязання з ним укласти договір оренди земельної ділянки відсутнє.

Фірмою «Краймиа-моторс», на яку як на можливого орендатора спірної земельної ділянки є посилання у рішенні Залізничного районного суду м. Сімферополя, укладено 13.11.2003 р. договір № 24 оренди земельної ділянки по вул. Київська/Февральська в м. Сімферополі, межі якої не пересікаються з межами земельної ділянки, яку раніше орендував позивач (том 1 справи № 2-30/2752-2007, аркуші справи 125).

Отже, неприйняття міською радою рішення про укладення з позивачем договору оренди спірної земельної ділянки і неукладення цього договору не є противоправним, не порушує право позивача і не може служити підставою для відшкодування збитків позивачу в виді неотриманого прибутку (доходу).

5. Після закінчення 03.07.2003 р. договору оренди земельної ділянки, укладеного сторонами 03.07.2000 р., позивач повинен був звільнити цю земельну ділянку, проте не зробив цього і продовжував займати її, немаючі відповідних правовстановлюючих документів (справа № 2-30/13716-2005А).

Пунктом 3 ст. 125 Земельного кодексу України передбачено, що приступати до використання земельної ділянки до одержання документу, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Таким чином, позивач користувався спірною земельною ділянкою самовільно, тобто противоправно.

Самовільне зайняття земельної ділянки містить склад адміністративного правопорушення (ст. 531 Кодексу України про адміністративне порушення) та кримінального злочину (ст. 1971 КК України).

Крім того, відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування земельною ділянкою, не відшкодовується (п. 1 ст. 212 Земельного кодексу України).

Оскільки позивач не отримав доходи у звязку з неможливістю використовувати самовільно зайняту земельну ділянку у підприємницької діяльності, то і вимагати від власника цієї ділянки відшкодування неотриманих доходів законних підстав він немає.

При цьому немає значення наявності невиконаного рішення суду, яким відповідач зобовязаний укласти з позивачем, як з громадянином, договір оренди спірної земельної ділянки, оскільки приступати до користування земельною ділянкою він повинен у будь якому випадку лише після укладення договору оренди, його державної реєстрації і встановлення меж земельної ділянки в натурі.

6. При відмові у позові немає підстав і для задоволення клопотань позивача про призначення судово-економічної експертизи, так само як і для відшкодування судових витрат по даної справи.

Витрати, понесені позивачем при розгляду справи № 2-30/2752-2007 відносяться до судових витрат і підлягають відшкодуванню при наявності підстав в рамках провадження по справі № 2-30/2752-2007.

Оскільки вони не є збитками у розумінні глави 82 Цивільного кодексу України, вони відшкодуванню за результатами розгляду даної справи не підлягають.

Крім того, згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 (із змінами і доповненнями від 22.12.2010 р. № 2821-VI) при подачі до господарських судів заяв майнового характеру, сплачується державне мито у розмірі 1 відсотку від ціни позову (не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян).

Заява ОСОБА_2 від 03.01.2011 р. б/н, яка здана до канцелярії господарського суду 25.01.2011 р., щодо стягнення з Сімферопольської міської ради частину збитків у розмірі 15028,00 грн. державним митом не оплачена, отже 150, 28 грн. державного мита підлягає стягненню з позивача в доход Державного бюджету.

Вступна та резолютивна частини рішення суду оголошені у судовому засіданні, що відбулося 03.02.2011 р.

У порядку ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписано та оформлено в повному обсязі 08.02.2011 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.У позові відмовити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, відомостей про найменування та номер розрахункового рахунку в установах банку в матеріалах справи немає) в дохід Державного бюджету (р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200 в банку одержувача: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, одержувач: Державний бюджет, м. Сімферополь) 150, 28 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішення господарського суду АР Крим законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримТітков С.Я.