Ухвала суду № 137233369, 08.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питань визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду

08 червня 2026 р. Справа № 520/292/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача в порядку ст.383 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Харківського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 у справі № 520/292/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області №1 від 06.07.2023 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) здійснити поновлення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 07.10.2009 з компенсацією частини втрачених доходів на підставі ст.42, 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, шляхом її перерахунку на діючі карткові рахунки ОСОБА_1 , відкриті в українських банках.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі №520/292/24 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишено без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 по справі № 520/292/24 - залишено без змін.

Рішення набрало законної сили.

04.02.2025 позивачу видано виконавчий лист у справі № 520/292/24.

Ухвалою суду від 23.03.2026 по справі №520/292/24 заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у двомісячний термін подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду 02.10.2024 у справі № 520/292/24.

01.06.2026 до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача в порядку ст. 383 КАС України, в якій просить:

- визнати рішення у вигляді розпорядження від 29.04.2026 року, сформованого Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області в рамках виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 у справі № 520/292/24, протиправним;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в рамках виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 у справі № 520/292/24, усунути порушення закону та приписів зазначеного рішення, зокрема: провести поновлення пенсії відповідно до умов, на яких вона була призначена, зокрема, з урахуванням: всього періоду стажу, визначеного трудовою книжкою; заробітку, підтвердженому в пенсійному посвідченні ОСОБА_1 , та нарахувати пенсію ОСОБА_1 з 07.10.2009 з урахуванням індексації та проведенням перерахунку відповідно до ст.42 Закону №1058.

В обґрунтування поданої заяви заявником зазначено, що ознайомившись зі змісту звіту про виконання рішення суду, представником позивача із розпорядження поданого до звіту встановлено, що позивачу призначено пенсію з 07.10.2009, з розрахунку 5 років страхового стажу та заробітку 0 грн, як тверда сума за рішенням суду.

На переконання представника позивача таке Розпорядження є протиправними, оскільки позбавляє позивача можливості повноцінно реалізувати право на пенсію, що виникло 25.02.2000, та поновлено рішенням суду по даній справі.

Представником позивача зазначено, що відповідачем підмінено вимогу про поновлення пенсії з 07.10.2009 її призначенням, що на переконання позивача є протиправним.

Так, на думку представника позивача, відповідачем не враховано трудовий стаж позивача, з урахуванням якого пенсія вже була призначена з 25.02.2000, та який визначений в трудовій книжці, що досліджувалася під час судового розгляду справи, і яка містить відмітку про призначення пенсії з 25.02.2000.

Натомість, відповідачем у розпорядженні зазначено лише 5 років стажу до 07.10.2009.

Окрім цього, представником позивача зазначено, що відповідачем не враховано заробіток, з якого призначено пенсію 25.02.2000, а саме 180 грн 38 коп, який чітко визначено в пенсійному посвідченні позивача, що досліджувався під час судового розгляду справи.

Натомість, відповідач у розпорядженні зазначає середньомісячний заробіток - 0 грн.

Також, представником позивача зазначено, що жодного перерахунку для проведення індексації за статтею 42 Закону 1058 здійснено не було.

Частиною 5 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви..

Керуючись приписами ч.9 ст.205 КАС України та ч.5 ст.383 КАС України, суд вважає за можливе розглянути заяву по суті без участі сторін в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та розглянувши заяву позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, на виконання рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 у справі № 520/292/24 позивачу 04.02.2025 видано виконавчий лист по даній справі.

Зі змісту поданої представником позивача, заяви в порядку ст. 383 КАС України вбачається, що на підставі виконавчого листа від 04.02.2025 про зобов`язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) здійснити поновлення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 07.10.2009 з компенсацією частини втрачених доходів на підставі ст.42, 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, шляхом її перерахунку на діючі карткові рахунки ОСОБА_1 , відкриті в українських банках, відкрито виконавче провадження №78371285.

Вважаючи протиправними дії Головного управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиконання рішення суду, позивач звернувся до суду із заявою у порядкуст.383 КАС України.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

За змістом частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.

Із зазначеного вбачається, що, виконуючи рішення суду, відповідач зобов`язаний враховувати обставини, встановлені судовим рішенням.

Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з частиною 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З системного аналізу вищезазначених норм права випливає, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

Таким чином, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст.383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

Так, згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 та 3 ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Так, заявник посилався на те, що виконавчий лист направлено на примусове виконання.

Тобто, на даний час проходить процедура примусового виконання рішення суду.

Доказів закінчення вказаного виконавчого провадження не надано.

Таким чином, не можна прийти до висновку, що вказане виконавче провадження не призведе до виконання рішення суду у даній справі.

За усталеною судовою практикою звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви в порядку статті 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій з примусового виконання рішення суду, зокрема і щодо перевірки його виконання, належать насамперед до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку наведеної статті є винятковим заходом, до якого позивач може вдатися, коли вичерпає всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду (постанови Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №805/1458/17-а, від 27.06.2019 у справі №807/220/18; аналогічний підхід застосовано в ухвалах Верховного Суду від 05.07.2021 у справі №260/636/19, від 18.12.2020 у справі № 200/5793/20-а).

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 09.12.2021 у справі № 9901/235/20 зазначено, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема, надання інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.

Указана стаття (383 КАС України) передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.

Вказане свідчить про те, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.

Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення.

Так, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень його виконати. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України №1404-VIII «Про виконавче провадження» від 02.06.2016, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.

У постанові від 20 січня 2021 року у справі №640/1364/19, а також від 08.11.2024 у справі №340/222/20 Верховний Суд дійшов висновку, що при здійсненні судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України обов`язково підлягають з`ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку, а не обставини невиконання відповідачем судового рішення в добровільному порядку.

Так, відповідно до ч.3 ст. 383 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Між тим, позивачем не надано відповідних доказів щодо протиправності дій чи бездіяльності відповідача під час виконання рішення суду в межах даної справи.

Судом з матеріалів справи існування таких причин не виявлено.

Доказів існування в органу публічної адміністрації наміру на свідоме та умисне ухилення від вжиття необхідних заходів стосовно виконання вказаного рішення суду, матеріали справи не містять.

При розгляді вказаної заяви, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2020 по справі №611/26/17, відповідно до якої правовий інститут контролю за виконанням рішення суду підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Таким чином, заява позивача про визнання протиправними дій на виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 252, 255, 256, 294, 297, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя А.С. Мороко