Рішення № 13723323, 08.02.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

08.02.2011Справа №5002-22/6166-2010 за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача Приватного підприємства «Агро Гранд 309», м. Сімферополь, вул. Міллера, 3/1, кв. 1

про стягнення 41088,80 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача ОСОБА_2., представник, дов від 11.01.2011 року

від відповідача не з'явився

Обставини справи:

Позивач Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства «Агро Гранд 309», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 41088,80 грн., мотивуючі позовні вимоги невиконанням з боку відповідача взятих на себе зобовязань за договором поставки від 01.10.2010 року, а саме: в частині оплати поставленого позивачем товару.

Відповідач в судове засідання не з'явився, 04.02.2011 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого відповідач згоден з позовними вимогами у повному обсязі, просить суд розглянути справу у відсутність представника відповідача по причині неможливості забезпечити явку представника в судове засідання.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

01.10.2010 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (продавець) був укладений договір поставки запасних частин, відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобовязується поставити, а покупець прийняти та оплатити запасні частини до сільськогосподарської техніки на загальну суму 41088,80 грн.

Пунктом 1.2. визначено, що поставці підлягає товар: TeeJet Center Line 220 GPS навігатор паралельного керування, у кількості 2 одиниць, загальною вартістю 41088,80 грн.

Відповідно до пунктів 2.1., 3.1. договору строк поставки товару покупцю складає на протязі 10 днів з моменту підписання договору; оплата товару здійснюється покупцем протягом 10 днів з дня отримання товару на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно пункту 4.1. прийомка товару покупцем здійснюється на складі продавця за актом прийому передачі.

04.10.2010 року між сторонами був складений та підписаний акт прийому передачі товару. а.с. 9.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується довіреністю № 1 від 04.10.2010 року, а.с. 10.

Але, позивач вказує на те, що відповідачем оплату придбаного товару здійснено не було.

На момент подання позову сума боргу відповідача за придбаний товар склала 41088,80 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів сплати заборгованості в сумі 41088,80 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Агро Гранд 309» (м. Сімферополь, вул. Міллера, 3/1, кв. 1, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 34416104) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІПН НОМЕР_1 заборгованість в сумі 41088,80 грн.

3.Стягнути з Приватного підприємства «Агро Гранд 309» (м. Сімферополь, вул. Міллера, 3/1, кв. 1, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 34416104) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІПН НОМЕР_1 410,88 грн. державного мита.

4.Стягнути з Приватного підприємства «Агро Гранд 309» (м. Сімферополь, вул. Міллера, 3/1, кв. 1, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 34416104) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІПН НОМЕР_1 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням чинності.

Повне рішення складено 08.02.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.