Ухвала суду № 137233051, 09.06.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення

09 червня 2026 року Справа № 480/3416/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши у приміщенні суду у м. Суми заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Судом було визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення службового розслідування за зверненнями (заявами) ОСОБА_1 від 16.12.2024 та 25.04.2025. Також судом зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести службове розслідування за зверненнями (заявами) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) від 16.12.2024 та 25.04.2025 у порядку, визначеному Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року № 332, з оформленням усіх передбачених документів, у тому числі санітарно-гігієнічної характеристики умов служби.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2026 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 по справі № 480/3416/25 повернуто скаржнику.

У подальшому, позивач подав заяву про встановлення судового контролю, у якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення від 17.11.2025 по справі № 480/3416/25, шляхом встановлення строку для відповідача на подання звіту про виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 07.05.2026 призначено до розгляду заяву позивача по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у письмовому провадженні, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 в 5-денний строк з моменту отримання копії даної ухвали надати письмові пояснення на заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Від відповідача надійшли додаткові пояснення в яких зазначається, що відповідачем рішення суду виконано у повному обсязі, а тому відсутні підстави для встановлення судового контролю.

На підставі розпорядження керівника апарату відповідно до п. 2.3.41 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл розгляд заяви позивача про встановлення судового контролю, яка розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Гелеті С.М.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне прийняти дану заяву про встановлення судового контролю до свого провадження.

Суд, перевіривши доводи заяви позивача про встановлення судового контролю та оцінивши докази, які є в матеріалах справи та заявах по суті спірних відносин в їх сукупності, зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.

Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Судом встановлено, що позовні вимоги позивача було частково задоволено.

Так, в мотивувальній частині судового рішення судом було зазначено та наголошено, що відповідач не надав доказів розгляду звернень позивача, не зареєстрував їх, не призначив комісію, не провів перевірку, не підготував жодного документа, обов`язкового за Інструкцією №332. За результатами всебічного, повного та об`єктивного дослідження матеріалів справи, наданих доказів, доводів позивача та заперечень відповідача, суд дійшов висновку, що військова частина НОМЕР_1 , отримавши звернення позивача від 16.12.2024 та 25.04.2025, була зобов`язана відповідно до вимог Інструкції №332 провести службове розслідування. Відповідачем не надано доказів розгляду зазначених звернень, не здійснено жодних заходів, передбачених законодавством, а наведені ним доводи про відсутність рапорту та про пропуск строку звернення до суду не знайшли підтвердження під час судового розгляду та суперечать встановленим судом фактичним обставинам і чинному правовому регулюванню.

Таким чином суд рішенням від 17.11.2025 зобов`язав відповідача провести службове розслідування за зверненнями (заявами) ОСОБА_1 від 16.12.2024 та 25.04.2025 у порядку, визначеному Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року № 332, з оформленням усіх передбачених документів, у тому числі санітарно-гігієнічної характеристики умов служби.

На виконання рішення суду від 17.11.2025 відповідачем наказом від 29.01.2026 №13 призначено службове розслідування, складено акт про проведення службового розслідування, який затверджений командиром ВЧ 16.04.2026, а також прийнято наказ №31 від 18.04.2026 про завершення спеціального розслідування за зверненнями (заявами) ОСОБА_1 (а.с. 105-113).

Обґрунтовуючи заяву про встановлення судового контролю позивач зазначає, що рішення суду відповідачем не виконано.

Разом із тим, суд наголошує, що матеріалами справи підтверджується, що заяви позивача відповідачем розглянуті та прийнято відповідне рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач у повному обсязі виконав рішення Сумського окружного адміністративного суду по даній справі згідно резолютивної частини рішення суду.

Судом враховується, що в межах розгляду даної справи у суду відсутні правові підстави для дослідження правомірності прийнятого наказу №31 від 18.04.2026, оскільки як зазначено в мотивувальній частині судового рішення, підставою для задоволення позовних вимог стала протиправна бездіяльність відповідача щодо не розгляду взагалі по суті звернень позивача.

У даному випадку, якщо позивач не згоден із прийнятим рішенням відповідача, то ОСОБА_1 має право звернутись до суду із окремою новою позовною заявою в порядку, передбаченому КАС України.

При цьому в межах даної справи у суду відсутні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення з підстав, які зазначаються позивачем у заяві, оскільки під час виконання судового рішення відсутні підстави для зобов`язання відповідача вчиняти дії, які виходять за межі резолютивної частини судового рішення по даній справі.

Враховуючи зазначене, суд відмовляє у задоволенні заяві позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по даній справі.

Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Прийняти до свого провадження заяву ОСОБА_1 про про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №480/3416/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі №2101/24 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в частині відмови у задоволенні заяви, в іншій частині ухвала суду не оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Гелета