Рішення № 13723292, 03.02.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

03.02.2011

Справа №5002-29/5917-2010

За позовом – Приватного підприємства «Вєта» (97407, м. Євпаторія, просп. Перемоги, 8, кв.45).

До відповідача – Дочірнього підприємства «Чорноморнефтегазсервіс» Державного акціонерного товариства «Чорноморнефтегаз» (96400, смт. Чорноморське, вул. Паркова, буд. 5).

Про стягнення 231 353,00 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача – Борецька Л. Р. – представник, довіреність б/н від 26.10.2010р., паспорт.

Від відповідача – не з’явився.

Сутність спору: Приватне підприємство «Вєта» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Дочірнього підприємства «Чорноморнефтегазсервіс» Державного акціонерного товариства «Чорноморнефтегаз» про стягнення заборгованості в сумі 231 353,00 грн, з яких: 205 372 грн. – сума основного боргу, 15066 грн. – сума пені, 2 714 грн. - 3% річних та 8 201 грн. – індекс інфляції.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати зі сплати державного мита та інформаційно – технічного забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору підряду № 01-09-09 від 05.09.2009 р., в частині своєчасності та повноти оплати виконаних робіт, які прийнятті останнім без заперечень про що підписані акти приймання виконаних підрядних робіт та Акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.11.2010 р., у зв'язку з чим за Дочірнім підприємством «Чорноморнефтегазсервіс» Державним акціонерним товариством «Чорноморнефтегаз» виникла заборгованість в сумі 205 372,00 грн., яку останнє, не зважаючи на неодноразові листи з вимогами позивача, самостійно не погашає, що і стало причиною звернення позивача до суду.

Також, у зв’язку з допущеними порушеннями відповідачем умов договору, позивач вважає, що у нього виникло право на нарахування 3% річних і інфляційних втрат, суми яких і заявляються ним до стягнення.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 10 грудня 2010 року позов Приватного підприємства «Вєта» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні. Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні, яке відбулось 12.01.2011 р. позивач заявою збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 205372,00 грн. заборгованості за договором підряду № 01-09-09, 3% річних у розмірі 3676,00 грн., індекс інфляції у розмірі 9270,00 грн. та пеню у розмірі 20037,00 грн.

Зазначену заяву прийнято судом до розгляду.

У судовому засіданні 03 лютого 2011 р. брав участь тільки повноважний представник позивача.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на задоволенні останніх.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву або заперечень на позовну заяву суду не надав, вимоги ухвал господарського суду від 10.12.2010р., від 12.01.2010 р. та від 25.01.2011 р. не виконав, про причини невиконання суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою, що зазначена у позові.

Згідно довідки Головного управління статистики в АРК від 06.01.2011р. відповідач значиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організації України як юридична особа за адресою – Чорноморський район, смт. Чорноморське, вул. Паркова, 5.

За змістом ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до роз’яснень Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Отже, відповідач вважається повідомленим про час і місце судового розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

У зв’язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву та доказів на позов, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

15 вересня 2009 р. між Приватним підприємством «Вєта» та Дочірнім підприємством «Чорноморнефтегазсервіс» Державного акціонерного товариства «Чорноморнефтегаз» був укладений договір підряду № 01-09-09, відповідно до п. 1.1 якого Підрядник зобов’язується по завданню Замовника виконати поточний ремонт будівлі СК-96 споруди № 59 на базі відпочинку «Мрия» в смт. Чорноморське по вул. Паркова, 5а, а Замовник зобов’язується прийняти виконані роботи і сплатити обумовлену договором ціну. Склад робіт визначено локальним кошторисом.

Відповідно до п. 2.1 договору строки виконання робіт6 дата початку робіт – жовтень 2009 р., дата закінчення робіт – серпень 2010 р.

Ціна робіт по договору визначається динамічною договірною ціною, складеної на підставі кошторису, що є невід’ємною частиною цього договору і складає 246198,00 грн. До початку виконання робіт Замовник перерахував аванс в сумі 15000,00 грн. Оплата за виконані роботи здійснюється: виконані і прийняті до 01.04.2010 р. не менш 40 тис. грн. до 15.04.2010 р., остаточна сума до 01.06.2010 р. Виконані і прийняті роботи після 01.04.2010 р. - 100% розмір оплати в триденний строк після підписання акту прийому-передачі виконаних робіт (п.п. 4.1, 4.2, 4.3 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору Замовник приймає виконану роботу в 2-х денний строк дня отримання акта прийому-передачі виконаних робіт від Підрядника. Підписання акту прийому-передачі є підставою для здійснення розрахунків між сторонами.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2010 р., а в частині взаєморозрахунків до повного виконання своїх зобов’язань між сторонами.

31 серпня 2009 р. сторони уклали Угоду № 1 про доповнення і зміни до договору підряду № 01-09-09 від 15.09.2009 р., пунктом 1 якого змінили п. 1.4 договору виклавши його в наступній редакції: Дата закінчення робіт – грудень 2010 р. (а.с. 38).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони(замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Матеріалами справи, зокрема актами виконаних робіт форми КБ-2 від 20.05.2010р. на суму 139188,00 грн., від 31.05.2010 р. на суму 29472,00 грн. та від 27.08.2010 р. на суму 21900,00 грн. в та довідками вартості виконаних підрядних робіт від 20.05.2010р., від 31.05.2010 р., від 27.08.2010 р. форми КБ-3, підписаними уповноваженими представниками сторін та засвідчені печатками, підтверджується виконання робіт позивачем на загальну суму 205372,00 грн. (а.с. 39-53).

Крім того, заборгованість у розмірі 205372,00 грн. підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків, підписаним сторонами та засвідчені печатками.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач свої зобов’язання по сплаті за виконану роботу по договору підряду №01-09-09 від 15.09.2009 р. не виконав, доказів сплати боргу суду не надав, доказів які б спростовували доводи позивача суду не представив тому заборгованість у розмірі 205372,00 грн. підлягає стягненню у повному обсязі.

Позивач просить також стягнути з відповідача індекс інфляції у сумі 9270,00 грн. та 3% річних у сумі 3676,00 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок суми індексу інфляції становить 9270,00 грн. та 3% річних у розмірі 3676,00 грн.

Виконання цивільних обов’язків згідно ст. 14 Цивільного кодексу України здійснюється у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином умови та взяті на себе зобов’язання за договором підряду щодо своєчасної оплати за виконану роботу, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення індексу інфляції підлягають стягненню у сумі 9270,00 грн. та 3% річних у сумі 3676,00 грн.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 цього Кодексу законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Приписами пункту 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо іншій розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні відносини між платниками та одержувачами грошових зобов’язань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», статтями 1,3 якого встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.3 договору за порушення строків оплати Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі 0,07% нараховану на суму простроченого платежу за кожний день прострочки до повного виконання зобов’язань по даному договору.

Розглянув наданий позивачем розрахунок суми пені у розмірі 20037,00 грн. за період прострочки з 24.05.2010р. по 11.01.2011 р., суд вважає його обґрунтованим.

Отже, Матеріалами справи підтверджується несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов’язань по договору підряду № 01-09-09, а відтак він повинний сплатити й вказану суму пені у розмірі 20037,00 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства «Вєта» в частині стягнення заборгованості у розмірі 205372,00 грн., пені у розмірі 20037,00 грн.; 3% річних у розмірі 3676,00грн. та індексу інфляції у розмірі 9270,00 грн. обґрунтовані, правомірні та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в порядку ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Чорноморнефтегазсервіс» Державного акціонерного товариства «Чорноморнефтегаз» (96400, смт. Чорноморське, вул. Паркова, буд. 5, код ЄДРПОУ 32173773) на користь Приватного підприємства «Вєта» (97407, м. Євпаторія, просп. Перемоги, 8, кв.45, код ЄДРПОУ 19010018) 205372,00 грн. заборгованості, 3% річних у розмірі 3676,00 грн., індекс інфляції у розмірі 9270,00 грн., пеню у розмірі 20037,00 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 2384,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.